Пушкін в метро Києва почав приносити користь: що сталося з погруддям поета

Кияни, які регулярно користуються столичною підземкою, помітили, що на станції метро "Університет" відбулися деякі зміни. А саме — це стосується бюстів, присвячених російським діячам культури та науки, які прикрашали центральну залу станції з 1960 року. Мова йде про погруддя Ломоносова, Горького, Менделєєва та Пушкіна. Особливо людей дратував останній. Його навіть обливали червоною фарбою активісти та вимагали демонтувати в рамках декомунізації. Врешті метрополітен в листопаді закрив ці погруддя спеціальними плитами під колір мармуру, яким оздоблена станція.

Горький та Пушкін стали інформаційними стендами

Любителі Пушкіна, а такі досі у Києві є, попри війну, яку Росія розв’язала проти України, навіть обурювались діями метрополітену. Мовляв, за що ж ви так жорстко з всесвітньо відомим класиком. Дехто навіть казав, що щитами спаплюжили історичний вигляд станції.

Але більшість пасажирів не особливо тужать за російськими діячами, яких закрили дошками, а до відкритого погруддя Григорія Сковороди навіть квіти приносять, в знак пошани.

В метрополітені пішли далі. Закриті дошками бюсти опальних росіян почали приносити користь! Співробітники підземки спільно з ДСНС України розмітили на погруддях корисну та актуальну інформацію.

Наприклад, про те як зібрати тривожну валізу і що до неї необхідно покласти.

10 порад, що потрібно знати людям про вибухонебезпечні предмети.

На третьому стенді показано, як людина має діяти у випадку завалу будинку.

А на четвертому – розписані правила поведінки громадян під час комендантської години та елементарні правила світломаскування.

Тобто, закривши скандальні погруддя, Київський метрополітен зробив оновлення максимально корисним та інформативним для пасажирів.

Чи викурять "великих" росіян з метро?

Ми з’ясували у підземці, чи будуть все-таки прибирати ці погруддя зі станції "Університет"?

В Київському метрополітені нам заявили, що направили листа в Департамент охорони культурної спадщини КМДА щодо погодження тимчасового демонтажу бюстів російських діячів, а саме Олександра Пушкіна, Дмитра Менделєєва, Михайла Ломоносова та Максима Горького зі станції метро "Університет", та отримання дозволу на зберігання їх у спеціально відведеному місці до моменту вирішення питання про їх подальше розміщення.

В КП "Київський метрополітен" підкреслюють, що станція метро "Університет" (побудована в 1960 році) є нерухомим об’єктом культурної спадщини – пам’яткою містобудування та архітектури місцевого значення і має охоронний номер 171.

"Задля запобігання подальшого пошкодження чи руйнування пам’яток культури та зниження соціальної напруги в суспільстві, прийнято рішення закрити тимчасово ці погруддя до прийняття відповідного рішення. Враховуючи нинішню ситуацію в країні, на тимчасових конструкціях було розміщено актуальні інформаційні матеріали ДСНС та рекомендації від військових", — повідомили нам в КП "Київський метрополітен".

На більшовиків чекає маскування

А ось стосовно демонтажу бронзових медальйонів на станції "Вокзальна", в метрополітені зазначають, що ця станція теж має охоронний статус – це об’єкт культурної спадщини з охоронним номером 192. Тому в підземці планують провести маскувальні роботи, щоб бронзові медальйони з більшовиками не дратували пасажирів.

У метрополітені підкреслюють, що наразі в орієнтовний перелік об’єктів, що відображають радянські або російські пропагандистські наративи і мають бути усунені з публічного простору, увійшли елементи оздоблення декількох станцій метро, а саме медальйоні із радянськими зображеннями на станції "Вокзальна".

"Додатково зазначаємо, інформації щодо виключення станції "Вокзальна" з переліку об’єктів культурної спадщини на підприємство не надходило. Прийняття рішення щодо подальшого маскування та демонтажу медальйонів буде визначатися на підставі дозволу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА", — зазначає Дмитро Пінчук, начальник управління стратегічних комунікацій КП "Київський метрополітен".

Ленін в метро назавжди?

В столичному метрополітені добре навчилися маскувати комуністичні реліквії. Там нагадують, що ще у 2015 році надійно замаскували бронзовий барельєф Володимира Леніна, який розміщено в торці залу станції "Театральна".

Вже понад сім років, за фальшстіною з 3D-малюнком Оперного театру ховається велетенська голова Леніна. Його, нагадаємо, декілька разів намагались демонтувати активісти, але вождь "вистояв" під ударами молота.

Чи буде демонтований Ленін, поки невідомо. Конкретики в підземці не повідомляють.

"Слід зазначити, що барельєф Володимира Леніна вагою понад 3 тони конструктивно пов’язаний з торцевою стіною середнього залу станції "Театральна" та його демонтаж необхідно виконувати за відповідним проєктом із залученням спеціалізованих підйомних механізмів", — зазначають в КП "Київський метрополітен".

Про необхідність розробки проєкту демонтажу тут казали й сім років тому, але до цього часу такого проєкту чомусь не розробили. Як жартують столичні екскурсоводи, метрополітен переховує Леніна від народного гніву.

Охорона пам’яток радить зачекати

В Департаменті охорони культурної спадщини зазначають, що вони не займаються демонтажем об’єктів по Києву, а зазначені вище пам’ятники на балансі департаменту не обліковуються, інформація щодо їх демонтажу в департамент не надходила.

Водночас чиновники інформують, що у травні цього року Київрада прийняла рішення про орієнтовний перелік об’єктів, що відображають радянські або російські пропагандистські наративи. В цьому переліку є погруддя на станції "Університет", медальйони на "Вокзальній" та погруддя Леніна на "Театральній". Вони мають буди прибрані або переміщені для подальшого зберігання. У вересні цього року було створено міжвідомчу робочу групу, яка має прийняти остаточне рішення.

Важливо зазначити, що станції "Вокзальна" та "Університет" мають охоронний статус, а ось станція "Театральна" його не має. Тобто погруддя Леніна за бажання можна прибрати зі станції без зайвих бюрократичних процедур.

"Акцентуємо, що місцева влада поважає волю громад, але водночас у питанні демонтажу наголошує на необхідності дотримання визначених законодавством процедур при вирішенні питання усунення з публічного простору тих чи інших об’єктів, — зазначає Олександр Никоряк, директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. – Повага до законів, норм та правил, можливості до проведення громадської, наукової дискусії та обговорення, а також повага та цивілізоване ставлення до будь-яких культурних надбань якраз і відрізняє нас від держави-агресора. Але агресивна війна, свідками якої ми є, диктує свою правду і свою логіку".