"Людям, котрі виходили з катівень, було заборонено звертатися до лікарів": історія масажиста з Херсона

Досвідчений масажист з Херсона відновлював людей після російських катівень, а після деокупації міста спрямував своє вміння на реабілітацію українських захисників

Херсонець Юрій – масажист з 16-річним стажем. Закінчив Херсонський базовий медичний коледж за спеціалізацією фельдшер-акушер швидкої допомоги. Пройшов ряд курсів з масажу. Наразі веде приватну практику у власній масажній студії.

У Херсоні зустрів окупацію, попри пресинг зі сторони росіян, там і залишався весь час, допомагав людям.

За словами чоловіка, вони розуміли, що все це може затягнутися надовго, але виїжджати не збиралися, хотіли бути корисними на місці в тих обставинах, що склалися.

"Місто повинно жити. Ми повинні показувати, що нас так просто звідси не вигнати. Якби багато людей виїхало, і ми в тому числі, це було б схоже на те, що нас можна просто так лишити всього того, що ми накопичували, наших переконань, наших усталених традицій. Це було б не дуже патріотично. Саме з цієї причини й залишилися", – говорить наш співрозмовник.

Затягували простирадлами ребра

Транспортне сполучення було порушене, і з передмістя, де мешкає Юрій, дістатися студії було важко. Тому після окупації він вперше вийшов на роботу десь через 2-3 місяці. Розпочав з лікувальних масажів, масажів, що розслабляють, але згодом це перейшло в річище реабілітації. Херсонець почав робити акцент на фізичне та психологічне відновлення, працювати з психосоматичними проявами та усувати наслідки психологічних травм, які виражаються на тілі.

"Багато моїх клієнтів та їхніх родичів побували в російських катівнях. Людям, котрі виходили звідти, було заборонено звертатися до лікарів, хоча б з тієї причини, щоб вони не змогли зняти забої та зафіксувати синці, які отримали там", – говорить масажист.

Перший досвід реабілітації відбувся з чоловіком клієнтки, якого тримали десять днів в полоні. Він не мав змоги потрапити до лікарні, тож родина звернулася до Юрія. Це був кінець травня.

"Найбільш розповсюджені проблеми, з якими приходили люди, — забої, синці, гематоми. Робив масаж на відтік, щоб покращити кровообіг навколо гематоми, – розповідає херсонець. – У Херсоні були великі проблеми з ліками, навіть якихось елементарних розтирок чи мазей від гематом, не було де взяти".

Своїй давній клієнтці, волонтерці, яка пробула два тижні в катівні, Юрій лікував зламане ребро. "Затягували підручними засобами, простирадлами, якось намагалися фіксувати. Слава Богу, все заросло нормально. Після деокупації вона зробила рентген, відпрацювали досить продуктивно", – розповідає чоловік. За його словами, деякі люди зверталися в медзаклади з переломами та вивихами, але з ними потім мали довгі розмови люди з ФСБ і подібних структур.

Багато людей просиділи в підвалах, з постійним страхом та стресами, й це відобразилося на моральному стані людей.

Юрій говорить, що робота з психосоматичними проявами в основному спрямована на розслаблення шийно-комірцевої зони.

"Основна задача – заспокоїти людину, зробити їй такий легкий масаж, розігнати застої, що накопичилися. Та, звичайно, важлива атмосфера – ароматична свічка, чай, кава після масажу", – розповідає херсонець.

В окупації якось треба було виживати, тому фіксованої ціни, за словами Юрія, на його послуги з відновлення не було. Хтось платив повну суму, хтось частку. Були випадки, що люди приносили двадцять яєць, 30 кг картоплі. Чим могли, тим і розраховувалися.

Людей викрадали серед дня

"Клієнти після полону приходять схудлі, побиті, з синцями під очима, розбитими губами, були навіть випадки надриву вуха. На це страшно дивитися, а пережити, я думаю, все це просто жахливо", – ділиться Юрій.

Люди, що звільнилися з полону, розповідали на сеансах масажу жахливі історії.

"Майже всі казали, що спали на картоні в одній камері, де було 5-7 осіб, включаючи й дівчат, і хлопців. Дехто розповідав, що спали зовсім голими, – переказує почуте Юрій, – Декого по три-чотири дні не годували, а якщо годували, це була просто якась запарена гречка, ні про які виделки та ложки мови не йде. Людям давали пластикові стакани, якими вони брали цю гречку і їли".

Юрій зауважує, що людей викрадали посеред дня: на його очах особи у військовій формі забрали дівчину просто через те, що вона дістала з сумки телефон, щоб відповісти на дзвінок. Не повернувся додому і клієнт Юрія після процедури. Згодом його знайшли в катівні, де він перебував понад тиждень.

Херсонець і сам неодноразово зіштовхувався з росіянами. Одного дня до нього прийшли військові й сказали, що їм потрібні вчителі та медики. Дали 4 години, щоб подумати й озвучити позитивну відповідь. Тоді родина зібрала речі та виїхала з передмістя в Херсон, сховалися у масажній студії.

За час окупації Юрій на три тижні призупиняв свою роботу. За його словами, біля входу у студію певний час чергували військові.

Сталося це після візиту нової клієнтки, яка хотіла розрахуватися рублями. Тоді приїхали люди в формі та проводили бесіду щодо переходу на російські стандарти оподаткування, розрахунок рублями та оформлення російського паспорта.

Загальні масажі, скрабування для захисників

"11 числа деокупували Херсон. Ми з дружиною пішли на площу привітати наших військових. І я почув голос одного зі своїх клієнтів, який одразу пішов в ЗСУ й один із перших зайшов в Херсон. Він спитав у мене: "А масаж ще в Херсоні роблять?" – згадує Юрій.

Після тієї зустрічі херсонець розпочав працювати з нашими бійцями: робить захисникам загальні масажі та скрабування тіла. За словами масажиста, військові виснажені через постійні навантаження, але налаштовані позитивно. Бронежилети перекривають кровотік шиї, плечового відділу, важка екіпіровка також відображається на загальному стані.

Юрій ділиться: "Коли хлопці питають: "Скільки ми винні?" — я відповідаю: "Ви нам винні перемогу, тому працюйте над цим, а ми вже будемо працювати над тим, щоб трошки покращити ваше самопочуття та настрій".