"Аграріям доведеться згадати про лічильники на воду": СЕО HD-group про наслідки Каховської катастрофи

Бізнесу доведеться шукати нові рішення, пов'язані з системою зрошення

Підрив російськими окупантами Каховської ГЕС став серйозною проблемою для агропереробних підприємств регіону. Компанія HD-group, яка володіє мережею елеваторів та хлібопекарських заводів у Запорізькій області, вже вносить антикризові зміни у свою роботу. Частина підприємств групи (Бердянський, Оріхівський та Мелітопольський хлібозаводи) перебувають в окупації, але Каховська трагедія стала значно більшим викликом за масштабами впливу на бізнес.

Про це "Бізнес Телеграфу" розповів СЕО HD-group Борис Шестопалов.

- Чи ви вже усвідомили масштаб шкоди від підриву Каховської ГЕС для української економіки?

- У дамби два базові компоненти. Це частина каскаду, яка важлива для поливу та всієї екосистеми Дніпровського басейну. І з іншого боку – це певна знакова частина енергосистеми, головною функцією якої в останні роки було балансування потужностей Запорізької атомної станції. При запуску ЗАЕС, яка зараз, по суті, не працює, енергетикам потрібно буде вирішувати дуже специфічне технологічне завдання.

- Які виклики для аграрного бізнесу несе підрив?

- Бізнесам доведеться шукати нові рішення, пов'язані з системою зрошення, можливо, розбиратися з водоносними шарами. Доведеться вести землеробство за ізраїльською моделлю, точковими поливами, це коли по крапельці під кожну рослину. Але, з іншого боку, відбудеться перехід від неефективних каналів зрошувальної системи, побудованих багато десятиліть тому, до сучасних технологій. Аграріям доведеться згадати про лічильники на воду. Ми по-справжньому зрозуміємо, що вода є цінністю.

- Але це великі кошти. Чи готові підприємці до таких витрат?

- Ліквідація наслідків цієї катастрофи передбачає комбіновану підтримку держави і донорів. Це буде чергова сума компенсації, спричиненої діями російської федерації. А чи готові бізнесмени відбудовувати свої заводи? Поки важко відповісти, не розуміючи всієї картини наслідків.

- Як постраждала логістика?

- Дніпро активно використовували для судноплавства. Багато компаній збудували причальні стінки, зокрема "Нібулон", який займався відродженням Дніпровського шляху як основної артерії для постачання сільгосппродукції до Чорного моря і далі. Зрозуміло, що всі ці причальні стіни помруть. І помруть надовго.

- Які перші кроки з відновлення регіону ви бачите?

- Мені здається, що важливо більше спостерігати, аніж активно втручатися. Має пройти повний річний цикл. Потрібно зрозуміти, що буде з руслом, наскільки відійде вода. Лише шляхом уважного спостереження за зміною екосистеми регіону, за зміною русла Дніпра, чіткоко аналізу того, що відбувається, можна буде зробити певні висновки. Я живу практично на березі широкої частини Дніпра в районі, де він з'єднується з Каховським водосховищем, тому в мене вода йде зі швидкістю кілька метрів за світловий день. Маємо побачити, як річка поводитиметься взимку, яким буде розлив весною. Та й необхідного ресурсу у держави все одно поки немає. А ухвалювати чергові швидкоплинні рішення – знову робити велику помилку.

- Чому знову?

- Колись будівництво цієї греблі було першою великою екологічною катастрофою для всього регіону. Але те, що сталося зараз – це трагедія, наслідки якої складно поки що описати.

- Тобто казати про відновлення дамби зараз не на часі?

- Щонайменше протягом п'яти років взагалі казати про це немає сенсу. Це величезний проєкт, який можливий тільки по закінченні активної фази воєнних дій. Це титанічна будова, яка триватиме умовно близько п’яти років. І знову ж таки, будівництво нової греблі — це екологічна проблема.

- Деякі експерти вже кажуть, що її взагалі відбудовувати не потрібно.

- Я б радив не керуватися черговою "експертизою". Це проблема, яка підлягає глобальному вивченню екологами, і не тільки з України. Я думаю, що з такими викликами не стикалася ще жодна країна у світі, тому немає іншого способу, як спостерігати за тим, що відбувається. Наразі треба розв'язувати проблеми першочергового характеру – забезпечувати людей водою. Каховське водосховище було джерелом води для таких міст, як Нікополь, Херсон, частково Запоріжжя. Треба розв'язувати проблему нових водоводів.

- Катастрофа не обмежеться Україною?

- Це ще один значний виклик як для України, так і для всього цивілізованого людства, Європи насамперед. Треба розуміти, що дно Каховського водосховища тривалі роки було збирачем різноманітних відходів, насамперед металургійних виробництв. Сьогодні все це з потоком води піде у Чорне море. І багато країн відчує це на собі. Це призведе до серйозних екологічних наслідків для країн Чорноморського регіону.