"Повернемось на випалену землю": аграрії про наслідки підриву Каховської ГЕС

Підрив Каховської ГЕС російськими окупантами став наймасштабнішою екологічною катастрофою в Європі за останні десятиріччя. Окрім затоплення понад тисячі житлових будинків та руйнації критичної інфраструктури, теракт призвів до масової загибелі тварин і мору риби, збитки від якого вже зараз оцінюють у близько 8 млн гривень.

Та найбільшої шкоди влаштований росією екоцид завдасть аграрному сектору України. Спочатку велика вода затопила місцеві ферми, сади та поля, а потім залишить без зрошення тисячі гектарів сільськогосподарських угідь одразу в декількох областях.

Як скоро Україна відчує на собі наслідки затоплення Херсонщини, і про які масштаби втрат для сільського господарства може йтися, "Телеграфу" розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

– Про які втрати для аграріїв можна говорити вже зараз?

– Через відсутність води в Північно-Кримському і Каховському каналах після деокупації аграрії не зможуть користуватися зрошувальними системами. В результаті ми втрачаємо можливість вирощувати близько 4 млн тонн зернових, що становить приблизно 14% від загального експорту України і більш, аніж 1,5 млрд доларів валютної виручки, яку ми могли б отримати від реалізації тих зернових, які вирощували аграрії.

Крім того, для цього регіону характерна нестача опадів та пилові бурі, які висушують землю і забирають родючий ґрунт. За прогнозами науковців, у поєднанні з катастрофою на ГЕС це може поступово призводити до опустелення регіону.

– Наслідки торкнуться не лише Херсонщини?

– Звісно. Це призведе до втрати можливості поливу більш, аніж 500 тисяч гектарів землі, який здійснювався через ці канали. На Херсонщині вони забезпечували 94% поливних систем, на Запорізькому напрямку – 74%, на Дніпропетровщині близько 30%.

– Скільки часу може знадобитись для того, щоб відновити поля?

– Це зараз ніхто не візьметься прогнозувати, адже нам невідомий масштаб руйнувань і ми не маємо доступу до цих територій. Одне можна сказати напевно — без Каховської ГЕС займатися сільським господарством в цьому регіоні буде неможливо.

– Коли ми почнемо відчувати на собі наслідки аграрної кризи?

– Ми вже їх відчуваємо. Ці території перебувають в окупації понад рік. Весь цей час ми не маємо можливості послуговуватися продукцією, вирощеною там, та експортувати її, адже урожай викрадає росія.

Зараз ми можемо лише прогнозувати кризовість повоєнної ситуації, порівнюючи її з довоєнними показниками. Поки регіони під окупацією, ми матимемо ті ж показники, що мали протягом останніх 15 місяців.

Після деокупації ситуація буде дуже складна, адже мало просто повернути землю, її треба відновити. Якби після звільнення цих територій ми отримали функціонуючу систему, в якій все працює на двоєнному рівні, відновити показники можна було б за кілька років. Проте ми повернемось фактично на випалену землю.

– А як щодо звільненої частини Херсонщини?

– Права частина Херсонської області не спеціалізувалася на вирощуванні овочів, тому серйозного впливу на загальні показники урожайності не матиме.

Що ж стосується зернових груп, варто розуміти, що після деокупації ми стикаємось з проблемою замінування територій, що унеможливлює роботи на полях. Наразі на звільнених угіддях Херсонщини заміновано більше 400 тисяч гектарів землі, розмінувати поки що вдалося близько 50 тисяч гектарів. Тому наразі урожай з цього регіону не впливає на валовий збір зернових та олійних культур по території України.

Те ж саме стосуватиметься й Лівобережжя Херсонщини, а також Харківської та Миколаївської областей. Окрім проблем з водою через підрив ГЕС, вони будуть ще й масово заміновані.

Ми вже несемо дуже великі втрати через неможливість проведення весняної посівної кампанії. Розраховувати на суттєве розмінування до осінньої посівної навряд чи можна, адже для цього нам не вистачає ані саперів, ані техніки, ані фінансів. Без допомоги міжнародних партнерів швидко це зробити не вдасться.

– Яка ситуація із забезпеченістю агропродукцією станом на зараз?

– У внутрішнього виробника завжди був дефіцит, особливо в зимові періоди. Ми ставали імпортно-залежними через нестачу зберігальних систем. З початком повномасштабної війни проблема загострилася.

Водночас, протягом минулого року значна частина виробників почали перекваліфіковувати свої виробництва на вирощування овочів, тому в принципі в сезон відкритого ґрунту продукції буде достатньо для того попиту, який існує всередині України. Крім того, він буде додатково підкріплений імпортом, тому дефіциту на полицях магазинів і на ринках точно не відчуємо.