З фінансуванням, але без результатів: чим займається Центр протидії дезінформації

У квітні 2021 року в Україні з помпою запустили Центр протидії дезінформації, який повинен був функціонувати при Раді нацбезпеки та оборони. Однак за майже пів року роботи, Центр не показав жодного явного результату — немає інформації про те, яке фінансування він отримує від РНБО, а його керівниця Поліна Лисенко, тим часом, пішла в декретну відпустку. «Телеграф» вирішив поцікавитися, чим живе Центр і чи працює він взагалі — відповіді на ці питання далі в тексті.

Центр протидії дезінформації був створений в березні 2021 року рішенням РНБО, а вже 2 квітня президент Володимир Зеленський своїм указом призначив керівницею Центру Поліну Лисенко, яка раніше працювала в НАБУ і в Офісі генпрокурора. Анонсуючи Центр, президент говорив, що в майбутньому він повинен стати міжнародним хабом протидії дезінформації й пропаганді в усьому світі. А глава Офісу президента Андрій Єрмак, представляючи Лисенко, заявив ще у квітні, що центр вже працює, і буде об’єднувати відповідні державні структури, які стосуються інформаційної сфери, а також органи розвідки та нацбезпеки.

«Така структура медичного лікування інформаційного простору дуже швидко займе важливе місце в українському та міжнародному просторі», — говорив Єрмак.

За його словами, Центр розпочав свою роботу в приміщенні ОП. Також, в положенні про Центр, затвердженому президентом, було зазначено, що гранична кількість штату становить 52 людини, а Кабінет міністрів повинен у двотижневий термін визначити умови оплати праці для працівників відомства. Це положення було затверджено в травні, а вже в червні виходить інтерв’ю Поліни Лисенко, в якому вона говорить, що Центр так і не отримав приміщення, фінансування і штату. А сама вона з моменту призначення працює без зарплати й займає невеликий кабінет в будівлі РНБО. За її словами, приблизний бюджет на оплату праці половини штату, до кінця 2021 року — 11-12 млн гривень, тобто 60 тисяч на одну людину в місяць.

Тоді на слова пані Лисенко відреагував секретар РНБО Олексій Данилов, який назвав інтерв’ю маніпулятивним і зазначив, що в Центрі вже працює 15 осіб, до його роботи також долучені співробітники Служби безпеки України й у центру вже є «певні кейси», але не повідомив які.

Щоб розібратися, чим займається центр через майже пів року з моменту його запуску, і чи є вже фінансування, «Телеграф» звернувся за коментарем до Поліни Лисенко. Однак вона спочатку сказала, що поки відмовиться від коментарів.

«Відсутність коментарів і інтерв’ю — позиція щодо позиціювання діяльності Центру», — відповіла Лисенко, а пізніше додала, що з 20 серпня йде в декретну відпустку.

Після того, як «Телеграф» опублікував новину про те, що Лисенко йде в декрет, вона на своїй сторінці у Фейсбук уточнила, що йде в декрет на 126 днів, але залишає «функціонуюче відомство, що діє і майбутні співробітники якого зможуть ефективно виявляти та протидіяти деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, а також боротися з дезінформацією». У коментарі «Детектор медіа» Лисенко також уточнила, що вже отримала зарплату, а фінансування здійснює Апарат РНБО. Однак не уточнила суму фінансування. Щоб дізнатися цю інформацію, а також, чим займається відомство зараз, «Телеграф» направив запит в РНБО і до першого заступника голови центру протидії дезінформації Андрія Шаповалова, який залишився керувати відомством замість Лисенко. Однак ні у Шаповалова, ні в РНБО досі не надали нашому виданню відповіді на питання.

Своєю чергою, спікер волонтерської організації InformNapalm Михайло Макарук прокоментував «Телеграфу», що за весь цей час з Центру при РНБО до них ніхто не звертався за допомогою на відміну від Центру, створеного при Міністерстві культури, який також повинен займатися протидією дезінформації.

«Дотепер невідомо, які міжнародні структури підписали меморандум про співпрацю, не ясно, хто працює з волонтерських об’єднань з цим центром. Таких, за моєю інформацією, немає. Тому що з усіх відомих мені організацій, які займаються протидією пропаганді, ніхто не висловив бажання працювати з цим центром. При цьому інший центр, створений при Мінкульті, зустрічається з волонтерськими об’єднаннями й хоча б намагається зрозуміти, що їм далі робити. При цьому, конфронтація між двома центрами наростала, але путнього нічого з цього не вийшло», — прокоментував Макарук.

За його словами, набагато більш ефективний центр на цій ниві — Національний кіберцентр при РНБО, який опікає Олексій Данилов. Цей центр включили до сил НАТО з кібербезпеки.

«Насамперед, що повинна була робити країна у сфері інформаційної безпеки — це переписати стратегію інформаційної безпеки, тому що коли Стець (ексміністр інформаційної політики України, — ред.) її писав і приймав, то вона вже була застарілою», — вважає Макарук.

В Офісі президента на це кажуть, що для початку повноцінної роботи інституції, враховуючи бюрократію, потрібен час.

«Створення з нуля абсолютно нової — і навіть новаторської — інституції не може бути миттєвим процесом і тим більше в забюрократизованій системі, яка, на жаль, досі ще частково збережена в нашій країні. Іноді навіть найпростіші й очевидні рішення проходять багатомісячні етапи погоджень, коригування нормативних актів і регламентів, перш ніж запрацюють. Центр протидії дезінформації — це майданчик, яка буде функціонувати багато років і у співпраці з різними інституціями інших країн — наших партнерів. Щоб її відбудувати — потрібен час, це очевидно. Щоб пройти всі бюрократичні процедури для такої новаторської інституції — потрібен час. Але головне, що коли робота Центру дасть результат, всі навіть не згадають, скільки місяців знадобилося, щоб інституція вийшла на заданий рівень роботи», — прокоментував« Телеграфу» радник глави ОП Михайло Подоляк.

Що стосується ще одного центру — при Мінкульті, то він, за словами співрозмовників в політикумі, працює в штатному режимі, але у нього дещо інші функції.

Центр при РНБО мав курувати роботу органів влади, в тому числі силових структур. А центр стратегічних комунікацій при Мінкульті більш громадський, тобто він повинен був впливати на широку аудиторію. З осені у них запускаються спільні проєкти з міжнародними донорами, тобто різниця є, але вони повинні працювати спільно», — говорить співрозмовник« Телеграфа», знайомий з процесом. Однак такого співробітництва, за словами джерел, зараз немає.

Вже у вівторок, під час святкування Дня Незалежності України "Телеграфу" вдалося поставити кілька запитань Олексію Данилову з приводу роботи Центру протидії дезінформації.

"Це не публічний Центр. Те, що ми робимо — це не означає, що ми виходимо боротися з якимись там статтями в Фейсбуці. Там ведеться дуже потужна закрита робота. Працюють служби національної розвідки. Там дуже багато роботи відбувається. Ми з самого початку розуміли, що це не буде медійний проєкт", — говорить Данилов.

На уточнювальне запитання, скільки людей працює в Центрі, Данилов дав розгорнуту відповідь.

"Більш ніж достатньо. Ви вважаєте, що ми повинні відразу набрати 52 людини? В Апараті (РНБО, — ред.) Працюють 200 осіб, всі працюють як єдина команда і якщо потрібна допомога цьому Центру — всі працюють на цей Центр. І те, що сьогодні там офіційно зазначені 4 людини і всі вважають, що він нічого не робить — це повна нісенітниця. Більш того, я можу сказати, що у нас бюджетування сьогодні йде коштом бюджету Апарату та нам Верховна Рада повинна у вересні додатково виділити кошти. Це процес, але це не означає, що нічого не відбувається", — резюмував секретар РНБО.

«Телеграф» продовжить стежити за темою, і в будь-який момент готовий опублікувати позицію Центру і РНБО щодо роботи відомства і його фінансування.