Кім Чен Ин на стороні Путіна: як запуски ракет КНДР відволікають США від України

Північна Корея у неділю 30 січня здійснила запуск балістичної ракети середньої дальності Hwasong-12. Ракера була запущена зі східного узбережжя КНДР вперше з 2017 року та пролетіла 800 км на висоті 2 тис. км, а потім упала у море. Дальність польоту Hwasong-12 становить 3,7-6 тис. км і до радіусу її поразки потрапляють Південна Корея, Японія, Тайвань, Філіппіни, острів Гуам (неінкорпорована організована територія США у Тихому океані) і навіть штат Аляска. "Телеграф" розбирався, чому верховний керівник КНДР Кім Чен Ин припинив мораторій на запуски ракет і яке відношення дана провокація має до України.

Чому КНДР відновила запуски Hwasong-12?

Кім Чен Ин підлаштовується під загальносвітовий тренд нагнітання ситуації у сфері безпеки, за допомогою чого глобальні держави розраховують підвищити ставки у переговорах та домогтися поступок від своїх опонентів. Він бере приклад з керівництва Китаю, яке проводить військово-морські маневри біля берегів Тайваню, щоб переконати керівництво острова та США у безальтернативності його повернення до складу КНР.

Північнокорейський лідер наслідує президента РФ Володимира Путіна, який за допомогою стягування російських військ до кордонів України під виглядом навчань намагався залякати команду президента України Володимира Зеленського та змусити виконати політичну частину Мінських угод, а також домогтися від НАТО гарантій у сфері безпеки та перегляду результатів "холодної війни".

У Пхеньяні за допомогою провокації, очевидно, розраховують схилити США до відновлення переговорів щодо ядерної програми на вигідних для себе умовах. Адже ракети Hwasong-12 становлять потенційну загрозу не тільки для безпеки сусідніх Південної Кореї та Японії, а й для США та інших американських союзників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Для підвищення рівня довіри у відносинах із США Північна Корея дотримувалася добровільного мораторію на проведення ядерних випробувань, запусків ракет середньої дальності та міжконтинентальних балістичних ракет з кінця 2017 року. Власне, північнокорейці припинили будь-які випробування після введення у грудні 2017 року Радбезом ООН жорстких санкцій, включаючи заборону на постачання та продаж сирої нафти, бензину та дизпалива, різного обладнання, сировини.

Проте, за ці роки Кім Чен Ин так і не зміг домогтися скасування або хоча б пом’якшення міжнародних санкцій. Історична зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Сінгапурі у 2018 році закінчилася підписанням декларації, яка не має під собою жодних юридичних зобов’язань. Саміт США та КНДР у Ханої на початку лютого 2019 року завершився повним провалом.

Трамп запропонував Кім Чен Ину передати США всі ядерні боєголовки та відмовитися від ракет в обмін на відміну санкцій, на що північнокорейський лідер не погодився. Небажання американців скасувати санкції спонукало північнокорейців відновити запуск ракет малої дальності (500-1000 км). КНДР турбують військово-морські навчання США і Південної Кореї.

Позиція Штатів не змінилася навіть після приходу до влади адміністрації президента США Джо Байдена у січні 2021 року. Американці критикували запуски ракет, але заявляли про готовність провести переговори з КНДР, надати їй гуманітарну допомогу, щоб підштовхнути північнокорейців до діалогу. Населення Північної Кореї перебуває у складному соціально-економічному становищі, переживає дефіцит продуктів харчування та товарів першої необхідності через закриття владою кордонів унаслідок пандемії коронавірусу, і навіть внаслідок неврожаю та повені.

У січні 2022 року, у відповідь на шість ракетних запусків, які КНДР провела з вересня 2021 року, Мінфін США ввів нові санкції щодо п’ятьох північнокорейських громадян у Росії та Китаї, причетних до постачання виробів, що використовуються у програмах зі створення зброї масового знищення та ракет. Мабуть, це стало останньою краплею у чаші терпіння Кім Чен Ина та його оточення.

Якщо американці не погодяться сприяти пом’якшенню санкційного режиму в Раді безпеки ООН, тоді Пхеньян піде ще далі: відновить запуски міжконтинентальних балістичних ракет Hwasong-14 і Hwasong-15 дальністю польоту понад 10 тис. км, здатні досягти Європи та континентальної частини США. Крайній захід – нові підземні ядерні випробування.

Український контекст

З першого погляду, військово-політична криза навколо України не має нічого спільного із Північнокорейською проблемою. З іншого боку, ескалація напруженості в іншому кінці земної кулі, яка здатна підняти дибки міжнародне співтовариство, в нинішніх умовах вигідна для російського керівництва. Запуск ракети Hwasong-12 – може бути відволікаючим маневром, метою якого є переключити увагу США з питання нових санкцій проти Росії на проблеми безпеки на Далекому Сході і розрядити напружену військово-політичну обстановку навколо України.

Результати останньої зустрічі у нормандському форматі в Парижі на рівні радників говорять про те, що росіяни не зуміли переконати українців виконати вигідну їм політичну частину Мінських угод: погодитися провести вибори на Донбасі та надати ОРДЛО особливий статус, закріпити його у Конституції до того, як ми повинні передати повний контроль над 400-кілометровою ділянкою кордону з боку Донецької та Луганської областей, і до того, як підконтрольні Москві збройні формування, співробітники кремлівських спецслужб, найманці та добровольці разом із завезеною російською зброєю та технікою покинуть Донбас. Наступну зустріч планується провести за два тижні у Берліні, але навряд чи позиція Києва з цього питання зміниться.

У січні російські дипломати не зуміли переконати США та їхніх союзників дати гарантії, що вони не розміщуватимуть озброєння та війська в країнах-членах НАТО, які межують із РФ, відмовляться від розширення альянсу за рахунок прийому нових учасників, включаючи Україну. Навпаки, досить зухвалі вимоги РФ викликали жорстку реакцію у країнах. США та Велика Британія розпочали серйозні поставки зброї в Україну. Америка та Європа розглядають можливість запровадження жорстких санкцій у разі нової військової операції Росії в Україні.

Йдеться про відключення російських фінустанов від міжнародних платіжних систем, введення ембарго на технологічний експорт до Росії, обмежувальні заходи щодо нафтогазового сектора, включаючи газопровід Північний потік-2. Сенат США допускає запровадження частини санкцій проти РФ незалежно від того, буде нове вторгнення в Україну чи ні, за кібератаки, потайні військові операції, спроби розхитати наш уряд.

Граючи м’язами, Росія нічого не домоглася ні від України, ні від США, опинившись у політичному безвиході, вибратися з якого їй потрібно з найменшими втратами, зберігши при цьому обличчя. Кім Чен Ин у цьому їй охоче допомагає. Поки в пресі мусується, що він хотів довести запуск ракети Hwasong-12, Росія відводить підрозділи Західного військового округу від російсько-українського кордону до місць постійної дислокації.

Невипадково КНДР випробувала саме ракети Hwasong-12. У 2017 році у ЗМІ мусувалася версія про купівлю КНДР на чорному ринку в Україні ракетних двигунів, які були використані для розробки північнокорейських ракет. На думку співробітника Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкла Еллемана, двигун у ракетах сімейства Hwasong нагадує радянський ракетний двигун РД-250, який вироблявся на "Південмаші". Варто зазначити, що українська сторона факт постачання ракетних двигунів та технологій у КНДР заперечує.

Незважаючи на те, що Росія як постійний член Ради безпеки ООН і провідна ядерна держава офіційно виступає проти порушення режиму нерозповсюдження та засуджує спроби інших країн придбати ядерну зброю, з Північною Кореєю у неї склалися досить теплі відносини ще з радянських часів. Радянські військові льотчики допомогли північнокорейцям звести рахунки з військово-повітряними силами США під час Корейської війни 1950-1953 років. В наш час Росія просуває компромісний варіант денуклеаризації Корейського півострова, суть якого полягає в тому, що санкції потрібно скасовувати поступово, в міру відмови КНДР від ядерної зброї, яка може затягтися на невизначений час.

Навряд чи північнокорейцям вдалося б досягти успіху у сфері розробки та випробування ракет без допомоги росіян. Північнокорейці могли роздобути технологію виробництва ракетних двигунів у Росії. РД-250 розробили у російському науково-виробничому об’єднанні "Енергомаш" у місті Хімки. Ці ж двигуни виготовлялися в Україні, на заводі "Південмаш" і постачалися виключно до Росії.

У 2019 році Північна Корея випробовувала тактичну керовану ракету малої дальності, яка за своїм зовнішнім виглядом нагадує ракети російського оперативно-тактичного комплексу "Іскандер". Під час проведення ракетних запусків КНДР використовує російську систему навігації ГЛОНАСС замість розробленої США системи GPS.

КНДР підтримує Росію у конфлікті з Україною. З 2014 року Північна Корея голосує у Генасамблеї ООН проти резолюцій, які засуджують анексію Криму та порушення прав кримських татар. У 2017 році в Північній Кореї було видано атласи, на яких Крим був позначений як частина РФ.

Наслідки та перспективи

Сумнівно, що КНДР має намір повністю відмовитись від ядерної зброї та ракетних озброєнь задля зняття санкцій. Кім Чен Ин розглядає наявність ядерних боєголовок і ракет-носіїв як гарантію безпеки та недоторканності свого політичного режиму. З моменту появи КНДР на політичній карті світу її керівництво побоюється, що Південна Корея та США спробують повалити комуністичний режим під час збройної інтервенції. Незважаючи на те, що Корейська війна закінчилася майже 70 років тому, сторони конфлікту досі не підписали мирного договору.

Кім Чен Ину вигідніше домовитися з американцями про взаємні гарантії у сфері безпеки та зберегти хоча б частину боєголовок як політичний фактор стримування. Мета КНДР пробитися до клубу ядерних держав або хоча б змусити Захід змиритися з тим, що вони мають ядерний арсенал, як у випадку з Індією та Пакистаном.

Враховуючи, що Байден досі не зустрівся з Кім Чен Ином, ймовірно, у нього немає якихось нових варіантів вирішення Північнокорейської проблеми і це питання не є пріоритетним в умовах протистояння з Китаєм. У будь-якому разі, міжнародні санкції виявилися неефективними у стримуванні ракетної та ядерної програми КНДР. З 1984 року до березня 2020 року з території Північної Кореї було здійснено 147 запусків ракет. Водночас, КНДР навряд чи доб’ється пом’якшення санкцій за допомогою провокацій без відмови від ядерної зброї та ракет. Тому ситуація навколо Корейського півострова навряд чи проясниться в найближчому майбутньому.