З "кухаря" у президенти: чи є у Пригожина шанси замінити Путіна і чи влаштує він переворот в Росії

Яку роль у збереженні путінського режиму відіграє Євген Пригожин.

Євген Пригожин – яскрава постать в тіні російської політики. За останні 20 років йому вдалося побудувати бізнес-імперію, створити власну армію, потрапити у санкційні списки Заходу за втручання у вибори США і прокласти шлях до найближчого кола оточення Володимира Путіна. За час повномасштабної війни в Україні Пригожин перетворився з "кухаря" президента на одного з найвпливовіших людей в російській політиці й тепер може стати головним претендентом на зайняття президентського крісла.

"Телеграф" з'ясовував, навіщо кремлівський диктатор ввів у велику політику потенційно небезпечного для себе гравця, і за яких обставин Євген Пригожин може стати наступним главою РФ.

Війна розхитує крісло під Путіним

Після 10 місяців повномасштабної війни в Україні стає все більш очевидним, що розпочавши її, Володимир Путін фактично виніс собі вирок. Менш ніж за рік диктатор став політиком-вигнанцем на світовій арені та перетворив Росію на країну-терориста в очах міжнародної спільноти. Крім того, тепер РФ є абсолютним лідером з кількості введених проти неї санкцій, які боляче б'ють не лише по економіці держави, а й по статкам російської еліти.

Враховуючи масштабність наслідків агресії проти України, військова поразка може обернутися для кремлівського диктатора не лише політичною, а й фізичною смертю. Адже, задовольняючи свої імперські амбіції, він поставив під удар найвпливовіших та найзаможніших людей країни, які весь цей час дозволяли йому одноосібно утримувати владу в обмін на необмежені можливості для власного збагачення.

Розуміючи неминучість поразки на полі бою, Путін міг би зіграти на випередження, тимчасово самоусунувшись з посади президента і посадивши у своє крісло керованого наступника, який взяв би на себе удар з боку розчарованих еліт і населення у повоєнний період. Проте такий варіант для кремлівського диктатора є неможливим, вважає військовий експерт, полковник Олег Жданов. За його словами, Путін став заручником президентського крісла і не може добровільно покинути свій пост.

"Сьогодні він виконує функцію фігури консолідації еліт, і поки що успішно. Щойно його місце спробує зайняти хтось інший, почнуться внутрішні війни за владу – кожен з кланів захоче посадити у президентське крісло свою людину. Зараз всім вдається уживатися, тому таке положення справ їх влаштовує. Реалізувати сценарій з тимчасовим самоусуненням для подальшої рокіровки Путіну не вдасться. Єдиний можливий для нього варіант – раптово зникнути, вирушивши у невідомому напрямку, але це дуже мало вірогідно", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Хто такий Євген Пригожин та звідки він взявся

Залишаючись при владі в позиції цугцвангу, Володимир Путін все ще намагається загравати з населенням і тримати гарну міну перед елітами. Для цього він створює навколо себе вигідне політичне тло, в тому числі – за допомогою Євгена Пригожина.

Останній є класичним представником російського олігархату родом з 90-х: після 9-років, проведених у в'язниці за шахрайство, грабіж та втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, Пригожин стрімко будує успішний ресторанний бізнес. Завдяки зв'язкам з владою, підприємець отримує багатомільйонні контракти на постачання продукції до Управління справами президента РФ, Апарату Державної Думи, Міністерства оборони РФ та інших державних підприємств.

У 2014 році, з початком збройної агресії РФ на сході України, Пригожин створює свою власну армію – ПВК Вагнера, найманці з якої активно залучаються російською владою для виконання військових завдань в Україні, Сирії, Лівії, Центральній Африканській Республіці та Малі. За даними видання Bloomberg, структури Пригожина функціонують в Алжирі, Лівії, Нігерії, Ефіопії, Судані, Анголі, Демократичній республіці Конго та інших країнах. Зокрема, сприяють утриманню влади в руках африканських лідерів в обмін на доступ до природних ресурсів та право на видобуток корисних копалин.

На сьогодні Пригожин входить до топ-100 найбагатших людей Росії. У 2019 році його статки оцінювали у суму близько 15 млрд російських рублів (240 млн доларів).

За незаконну кіберактивність, втручання у вибори в США та внутрішні процеси в Україні, а також спонсорування діяльності ПВК Вагнера Пригожин внесений в санкційний список США, ЄС та Австралії.

З початком повномасштабної війни в Україні олігарх зайняв особливе місце в найближчому оточенні Путіна, а пізніше організував вербовку засуджених громадян РФ в Україну в обмін на амністію, чим компенсував дефіцит особового складу в ЗС РФ.

За словами народного депутата України VIII скликання, президента аналітичного центру "Політика" Ігоря Попова, окрім своєї практичної користі Пригожин цікавий Путіну і з точки зору формування власного політичного іміджу в очах виборців та міжнародної спільноти.

"На сьогоднішній день роль Пригожина – зайняти найбільш радикальну нішу у внутрішній політиці РФ, демонструючи, що на тлі нього, вагнерівців, Кадирова та пропагандистів Путін є центристом. Це слугуватиме сигналом для Заходу, якщо там вирішать домовлятися з Росією, і будуть розмірковувати над тим, з ким це буде простіше зробити", — зауважив політолог в коментарі "Телеграфу".

Пригожин може прийти до влади шляхом державного перевороту

Біографія Євгена Пригожина є яскравою демонстрацією його амбіційності та готовності не зупинятися ні перед чим на шляху до мети. Реалізувавши себе у бізнесі, він створив власну армію, а тепер опинився на верхівці російської влади. Слідуючи простій логіці, наступною "зупинкою" для олігарха повинна стати політична кар'єра.

За словами військового експерта Олега Жданова, Пригожин навряд чи буде вступати у пряму боротьбу за владу з Володимиром Путіним найближчим часом. Станом на сьогодні йому достатньо перших позицій в оточенні глави Кремля.

"В цьому йому допомагає Рамзан Кадиров і Сергій Суровікін. Останній займається в тому числі забезпеченням армії Пригожина – від боєприпасів до гармат і літаків. Все це реалізується коштом ЗС РФ. Тому конфлікт між Путіним і Пригожиним може виникнути, якщо останній набере вагу біля президента, а Путін не захоче рахуватися з його думкою", — впевнений полковник.

У той же час, Пригожин не втрачає можливості використати війну в Україні для власної політичної капіталізації. За останній рік олігарх значно посилив свій вплив, ставши гравцем вищої ліги, зазначає політичний експерт Ігор Попов

"На сьогодні Пригожин більше за інших російських політиків готовий до будь-якої внутрішньої політичної турбулентності в РФ. Якщо почнеться смута, людина, яка керує 30 тисячами підготовлених бійців з досить низькою моральною планкою, може зайняти ключові позиції. Наприклад, вони можуть силою захопити кілька суб'єктів федерації й оголосити їх своєю державою", — пояснює політолог в коментарі "Телеграфу".

Численні соцопитування серед росіян показали, що більшість населення підтримує повномасштабне вторгнення окупаційних військ РФ в Україну. Крім того, поразки російської армії на полі бою вони вважають випадковістю і продовжують вірити у перемогу, каже Ігор Попов. Враховуючи силу партії війни у РФ, лідер, який продемонструє, що він сильніший за Путіна саме у військовій справі, буде мати великі перспективи в російській політиці.

"На цьому базується божевільна популярність серед росіян Рамзана Кадирова і зростаюча зацікавленість Євгеном Пригожиним. Після смерті лідера ЛДПР Володимира Жириновського ця політична ніша дещо спорожніла. Пригожин просто зараз може відтягнути на себе усіх виборців ЛДПР, проте ця застаріла партія йому не потрібна. Підтвердженням тому слугує нещодавній конфлікт між Євгеном Пригожиним і Леонідом Слуцьким, який покликав олігарха на свій з'їзд, але у відповідь отримав достатньо різку відмову", — розповідає експерт.

Сьогодні Євген Пригожин має чималі статки, міцні зв'язки з вищим політичним керівництвом РФ, повагу серед середнього офіцерства ЗС РФ і власне військо, яке, за його словами, воює краще за регулярну армію. Якщо завтра олігарх вирішить вступити у жорстку боротьбу за президентське крісло під гаслами проведення переможної війни з Україною та потужного протистояння силам НАТО, у нього будуть всі шанси стати ледь не першою реальною загрозою для режиму Володимира Путіна за всі роки його правління.