Влада взялася за регуляцію вартості продуктів: що тепер буде з цінами

Кабінет міністрів України у середу, 12 січня, розширив список продуктів, на які діятиме фіксована націнка не більше 10% до кінця карантину.

Економічні експерти розповіли "Телеграфу", чому дорожчають продукти й наскільки ефективним може виявитися цей урядовий хід.

Чому зростають ціни?

Згідно з рішенням уряду, максимальна роздрібна до 10% від оптово-відпускної ціни з урахуванням рекламних, маркетингових, логістичних та інших послуг поширюється тепер не лише на батон та житньо-пшеничний хліб, а й на гречану крупу, цукор, борошно пшеничне вищого ґатунку, вермішель з вищих сортів пшениці, пастеризоване молоко жирністю 2,5%, соняшникову олію, курячі яйця категорії С1, курячі тушки, а також вершкове масло жирністю 72,5%.

Політичний та економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок звертає увагу, що три позиції – цукор, яйця та олія – подорожчали за рік у сукупності більш ніж на 90%. При цьому олія злетіла майже на 50%, цукор майже на 35%, а яйця – на 11,5%.

"Уряд фактично втратив контроль над ринком ціноутворення в Україні, тому змушений йти на регулювання цін, — пояснює експерт. — Адже слід було раніше потурбуватися про те, щоб не в ручному режимі стримувати ціни, а регулювати ринок, створити умови для інтервенції за допомогою викидів додаткових обсягів продукції, які мають попит і провокують зростання цін".

Валерій Клочок упевнений, що уряд проводив неефективну політику. Зокрема дозволяючи у великих обсягах вивозити продукцію за кордон. У результаті в Україні утворився дефіцит.

"Другий фактор, що впливає на зростання продуктових цін – енергоносії. У вартості тієї чи іншої продукції це 10-20%. А електроенергія та газ для виробників подорожчали в рази, – наголошує економіст. – На жаль, уряд не прислухався до експертних думок, що потрібно вводити ручне регулювання на енергоносії в країні не тільки для домогосподарств, тому треба було відмовлятися від умов 3-го енергетичного пакету, а так ми потрапили в залежність від європейських біржових цін, де вартість газу торік та й нинішнього тримається на високому рівні. Багатьом українським підприємствам дуже складно конкурувати на ринку в таких умовах і практично нереально стримувати ціни".

Третім фактором, який визначає зростання цін на харчові продукти, Валерій Клочок називає світові тренди.

"На сьогодні ціни на харчові продукти в Європі досягли максимуму за останні 20 років, підвищившись в середньому на 5%. І це не кінцева точка", — пояснює він.

Експерт констатує: Україна виявилася залежною від зовнішніх впливів, що визначають ціни на харчі. На це наклалися некомпетентні дії нашої влади.

"Запроваджуючи обмеження у ціноутворенні, уряд рано чи пізно зіткнеться з проблемою достатньої кількості товарів, тому що виробникам буде невигідно їх випускати", – прогнозує Валерій Клочок.

Як зупинити зростання цін? Реальні методи

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ, називає ініціативу Кабміну регулюванням без регулювання.

"У нас існував і раніше механізм регулювання на деякі види соціальних продуктів, включаючи хліб. Кілька років тому його було скасовано. І мало хто це помітив, тому що це не працювало, – каже експерт. – Значна частина товарів продається на неконтрольованому державою ринку, де простежити дотримання обмежень на надбавки практично неможливо. Щодо офіційних торгових мереж, то існують механізми обходу різних обмежень. Це і прямі порушення — невиконання вимог про регулювання цін, сплачування, наприклад, хабарі контролерам. І непрямі — запровадження деяких додаткових платежів за пакування або ще щось".

На думку Олексія Куща, для прямого та якісного регулювання цін потрібно мати державну систему управління на рівні сучасного Китаю. Не наш випадок. Тому в Україні ні до чого, крім зростання корупції, хабарів, дефіциту, таке регулювання не призводило і не приведе, упевнений експерт.

Він пояснює: "Законослухняні оператори ринку просто не будуть продавати ці товари, тому що їм це не вигідно. А не законослухняні всіляко порушуватимуть норми, плодячи корупцію. У результаті споживач програє і в першому, і в другому випадку".

В Україні, вважає Олексій Кущ, максимально дієвими були такі методи зниження цін на харчові продукти.

1. Зниження ПДВ на соціальні групи товарів (яйця, цукор, олія, хліб) з 20% до 5% або зовсім до 0%. Це, за словами експерта, дало б відповідно зниження на 15-20% їхньої вартості.

2. Державні програми, що стимулюють перероблювання сільськогосподарської сировини у готову продукцію. Щоб зменшити залежність від імпорту. "Останнім часом Україна хоч і перетворилася на аграрну країну, але не стала, скажімо так, високотехнологічним городом. Швидше – полем, вкритим технічними монокультурами. Ми продаємо зерно, кукурудзу та соняшник, але імпортуємо вже з Польщі свинину та фрукти, з Росії – сало. Експортуємо зерно, а імпортуємо борошно. З Італії завозимо макарони, причому навіть у соціальному сегменті. Розвиток перероблювання більш ніж важливий", — акцентує експерт.

3. Додаткові виплати найбільш незахищеним соціальним верствам населення. Тим же пенсіонерам, які отримують середні та нижчі пенсії. Малозабезпеченим сім’ям. Сім’ям з одним годувальником. Багатодітним. Щомісяця чи через кожні пів року їм слід робити деякі додаткові виплати.

"Ці інструменти могли б реально пом’якшити кризу, знизити зростання цін, – вважає Олексій Кущ. – А спроби обмежити торгові надбавки – дешевий піар-хід, який нічого не вартий для уряду і є безглуздим для економіки та населення"

Раніше "Телеграф" повідомляв, що через стрибок цін на енергоносії в Україні подорожчають продукти. Не виключено, що держава за прикладом США видаватиме українцям продуктові картки, щоб пом’якшити удар по незахищеним верствам населення.