Замість відпустки – похорон: нацгвардієць повернувся додому у труні, рідні не вірять у самогубство

Читать на русском
Автор

Командування військової частини стверджує, що Богдан Говорухін застрелився

У Дніпропетровській області під час звичайного чергування на блокпосту загинув боєць Нацгвардії України (НГУ) Богдан Говорухін. За версією командування частини, 24-річний чоловік сам собі вкоротив віку, але його родина впевнена, що таке пояснення лише спроба приховати злочин.

Який саме – рідні нацгвардійця сподіваються дізнатися, залучивши до справи юриста та надавши розголос історії. Про подробиці трагедії дізнавався "Телеграф".

У свідоцтві про смерть "загубились" тілесні ушкодження

Богдан Говорухін з Кропивницького служив у НГУ з 2020 року, коли був призваний на службу по закінченні навчання у виші. Згодом підписав контракт і встиг побувати в зоні АТО/ООС, вперше – наприкінці осені 2021-го, потім після ротації повернувся туди 2022-го. Повномасштабна війна застала його на Донбасі, але наприкінці березня підрозділ вивели до Дніпропетровської області.

"Богдан ніс службу на блокпостах, останнім часом в одному з сіл Новомосковського району, – розповів батько нацгвардійця Володимир Павлович. – Говорили ми з ним нечасто, в основному переписувались. В останнє це було вдень 12-го червня. Дружина поцікавилась, як справи у сина, він відповів "Нормально". Вона ще перепитала, чи не скасовується відпустка, яка мала початися з 19 червня, Богдан написав, що ніби ні. Тож ми сподівались, що він за кілька днів буде вдома. А вже наступного ранку нам зателефонували з військової частини й повідомили, що син скоїв суїцид. Нібито йому на посту стало погано, він пішов до бліндажа випити таблетку і там застрелився".

В останній переписці Богдан повідомив мамі, що з відпустка буде за планом.

Батько наголошує, що такий вчинок з боку сина був малоймовірним. Напередодні той був у звичному гуморі, не скаржився на проблеми чи негаразди. Зведена сестра загиблого Марина Говорухіна, котра винесла історію брата на загал, оприлюднивши її у соцмережах, також зазначає: Богдан був врівноваженим, а до служби ставився відповідально.

"Це було його свідоме рішення піти служити, він ніколи не казав, що хоче повернутися і сидіти вдома, – говорить Марина. – Він не новачок, має бойовий досвід, тож його не можна назвати емоційно нестабільним. Взагалі він дуже спокійна, розсудлива людина, з хорошим почуттям гумору. До того ж лишалося кілька днів до відпустки, яку він дуже чекав".

Але замість радості від зустрічі з сином та братом після розлуки рідні були змушені його оплакувати на похороні. До речі, труну з тілом Богдана до Кропивницького привезли вже 14-го червня.

"У сповіщенні про смерть за підписом начальника в/ч 3036 НГУ Євгена Шульги зазначено: Богдан, "знаходячись у бліндажі, здійснив завершену спробу суїциду шляхом здійснення пострілу в підборіддя з табельної вогнепальної зброї, звертає увагу Володимир Павлович. – А у лікарському свідоцтві про смерть серед причин смерті, яка настала миттєво, вказано вогнепальне наскрізне кульове поранення голови та розтрощення черепа. Але там не вказані інші тілесні ушкодження, які ми побачили на тілі сина, а саме: перебите перенісся та вуха, синці на лобі, ще один прямокутної форми на біцепсі, як від удару тупим предметом. А головне, що фактично був постріл у шию, а не у підборіддя. Тож виникає питання, чи міг син з описаними травмами сам в себе поцілити у такий спосіб".

У свідоцтві про смерть лікар сплутав місяць та не позначив тілесні ушкодження, які побачили на тілі сина батьки

За словами батька загиблого нацгвардійця, жодних пояснень щодо обставин від військової частини він не почув, так само, як і слів співчуття.

"Так, труну забезпечили, привезли в ній сина, вінок від побратимів, та й все, навіть зарплату його останню ще не виплатили, – наголошує Володимир Павлович. – На похороні народу було багатенько, а представник частини разом з капеланом, простояли осторонь. Таке враження, що в них було одне завдання, пересвідчитися, що сина точно поховали й ніхто ні в чому не буде розбиратися. Я сам підійшов потім до цього військового священика, той мені сказав, що син до нього не звертався, ніби все було нормально. Оце і все".

"Точно знаю, не міг Богдан скоїти суїцид"

Рідні Богдана вирішили розібратися, що все-таки з ним сталося, бо версію з самогубством відкидають. Зараз юрист від їхнього імені листується з військовою частиною та структурами, що мають опікуватися розслідуванням справи щодо загибелі нацгвардійця.

"За фактом смерті Богдана відкрито кримінальне провадження за статтею "доведення до самогубства". На першому етапі ми добиваємось, щоб мене визнали у ньому потерпілим, – пояснює Володимир Павлович. – Без набуття цього статусу ні я, ні адвокат не маємо можливості знайомитись з матеріалами справами, заявляти клопотання слідчому щодо проведення, зокрема, ексгумації та судово-медичної експертизи для визначення причин смерті, а також балістичної експертизи".

За словами рідних Богдан був врівноваженим і не мав підстав накладати на себе руки.

Батько загиблого також наголошує, що у приватних розмовах військові кажуть, що у в/ч 3036 НГУ не дуже добра слава. Нібито там не вперше трапляються суїциди, але жодних підтверджень з цього приводу він не має. Не просочувались такі історії й в пресу.

Зате нашуміла трагедія на заводі "Південмаш", де на початку 2022-го року нацгвардієць Артемій Рябчук розстріляв товаришів по службі. Він також служив у Дніпрі, але у частині 3021 і саме там, за даними медіа, сталося мінімум два самогубства за останні роки. 2018 року під час несення служби на тому ж заводі вкоротив собі віку Мансур Вержаковський, а за рік з простріленою головою у частині знайшли Андрія Кібу. Журналісти "Громадського" знайшли колишніх військових, які розповідали про знущання з підлеглих, приниження й обра́зи у цьому підрозділі Нацгвардії.

Чи діялось щось подібне у в/ч 3036 – наразі невідомо, про смерть нацгвардійця нема жодної згадки ні на офіційних сторінках підрозділу, ні спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

"Мені зателефонував заступник командира військової частини й повідомив, що за фактом загибелі сина проводиться службове розслідування (це відбулось після того, як історія набула розголосу. – Авт.), – зазначає Володимир Павлович. – Але чи буде змога з ним ознайомитись? І якими будуть результати? Не було можливості і поспілкуватися з кимось з побратимів Богдана, бо особисто ми нікого не знали, та й хто дозволить поговорити? Тому поки контури того, що передувало трагедії й що саме відбулось того дня, коли помер син, не вимальовуються навіть приблизно. Але одне точно знаю, не міг Богдан скоїти суїцид, не було у нього якоїсь психологічної травми чи нестабільного стану. Це виключено. Я схиляюсь до думки, що було скоєно вбивство, але мають бути проведені всі експертизи й лише тоді можна буде стверджувати щось остаточно".

Родина Богдана Говорухіна висловлює надію, що резонанс, якого набуває справа, допоможе не спустити її на гальмах, а винні у смерті нацгвардійця будуть визначені та покарані.

"Переконана, що такі випадки в армії, особливо під час війни, мають розслідуватися особливо ретельно. І в разі виявлення порушень винуваті особи мають нести покарання", підкреслює сестра загиблого Марина Говорухіна.

*"Телеграф" своєю чергою буде стежити за ходом розслідування і повідомить про його результати.