"На могилі моїй посадіть молоду яворину": як звучить легендарна "Яворина" Степана Гіги і хто написав до неї слова (відео)

Цього дня, 15 грудня, у Львові відбулася церемонія похорону народного артиста України Степана Гіги. Виконавець помер на 67-му році життя після перенесеної операції та ускладнень після неї. Трагічна звістка з’явилася увечері, 12 грудня.

Що варто знати:

• Степан Гіга помер 12 грудня на 67-му році життя, а 15 грудня у Львові відбувся його похорон
• Народний артист був відомий своїми піснями, включаючи знаменитий хіт "Яворина"
• Пісню "Яворина" (вперше прозвучала 1995 року) Степан Гіга присвятив пам'яті Назарія Яремчука

Степан Гіга запам’ятався українцям як виконавець багатьох пісень. А в останні роки він отримав нову хвилю популярності серед сучасної молоді. Це дозволило артистові збирати повні зали в усіх українських містах.

Однією з найяскравіших і найщиріших пісень у репертуарі Гіги була "Яворина". Автором слів цієї пісні є видатний поет-пісняр Степан Галябарда. А музику до неї написав сам Степан Петрович. Ця композиція була присвячена пам’яті артиста Назарія Яремчука.

Вперше на сцені "Яворина" прозвучала з вуст Степана Гіги у 1995 році. Після цього вона швидко набула популярності серед українців і досі залишається однією з найвідоміших музичних візиток виконавця.

Текст пісні "Яворина"

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,

Наче крапля роси, наче крик журавля — тільки мить.

Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,

І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,

І душею своєю я вас, як умів, причащав.

Але видно Господь мені краще життя напророчив,

І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Приспів:

На могилі моїй посадіть молоду яворину,

І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.

Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,

Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,

І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.

Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,

Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,

Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.

Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,

Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

У далеких світах якось раптом усе я покину,

Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,

І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,

І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,

І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.

Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,

Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,

І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.

Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,

Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

До слова, на похороні Степана Гіги прощальне слово сказав Степан Галяборда — автор слів "Яворини".

Раніше "Телеграф" розповідав про найвідоміші пісні Степана Гіги. Слухаємо та згадуємо народного артиста.