Розвідка, якою ми пишаємося: три героїчні спецоперації ГУР України

У вівторок, 7 вересня, 29-ту річницю свого створення святкує Головне управління військової розвідки України. Про те, що таке розвідка, як і для чого вона працює переважна більшість людей можуть здогадуватися хіба що на основі переглянутих фільмів і прочитаних книг. А там — захоплюючі сюжети, драматичні повороти йбагато віддається на відкуп фантазії сценаристів. В житті, зрозуміло, все відбувається дещо інакше як мінімум тому, що на реальних розвідників, на відміну від кіношних, тисне відповідальність за результат роботи та часто смертельна небезпека. Від успіху операції нерідко залежать життя мирних людей, а іноді — і майбутнє цілої країни. Що вже говорити про українських розвідників, які виконують завдання в умовах окупації та військової агресії з боку ядерної наддержави.

З нагоди сьогоднішнього свята «Телеграф» вирішив згадати кілька реальних прикладів, коли українська розвідка була на висоті, виконуючи складні бойові операції.

"Ангели" Афганістану

Цю операцію провели буквально декілька днів тому і завдяки їй українські розвідники отримали прізвисько «ангели-охоронці». 31 серпня український військовий літак приземлився в аеропорту Кабула з метою евакуювати звідти афганських перекладачів. Основна частина завдання полягала у виході розвідників за межі захищеного периметра аеропорту для пошуку громадян. Ця зона знаходилася під контролем бойовиків «Талібану».

Ступінь ризику була максимальною, для успішного виконання операції потрібен був не тільки високий рівень майстерності, а й удача. Але варіантів у наших військових не було — по-іншому евакуювати співгромадян не представлялося можливим. Тут важливо зазначити, що аналогічну операцію канадські та американські спецслужби напередодні відмовилися виконувати через надзвичайну складність та небезпеку завдання.

Як відомо, в цій історії трапився хепі-енд — завдяки українським військовим з аеропорту Кабула вдалося евакуювати 19 афганських перекладачів, в тому числі одного з редакції The Globe and Mail, а другий працював на канадське Міністерство оборони.

Звільнення під сирійськими снарядами

Схожу операцію Головне управління військової розвідки України провело влітку цього року в Сирії. Тієї самої, де вже понад 10 років тривають запеклі бойові дії за участю ряду зацікавлених в їх результаті країн.

Завдання полягало у звільненні двох українок і сімох їхніх дітей, які пробули в полоні, в таборі «Родж», понад три роки. Сирійська влада підозрювала їх у роботі на терористичну організацію «Ісламська держава», хоча в підсумку ці підозри виявилися безпідставними. Близько двох років Україна вела переговори з Сирією про звільнення своїх громадян і начебто формальну домовленість було досягнуто, але сама операція зі звільнення супроводжувалася величезним ризиком зважаючи на складну непередбачуваною на сирійській території.

В кінцевому підсумку українські розвідники й тут проявили свій професіоналізм, чітко і злагоджено провівши евакуацію дев’ятьох осіб. Всі вони успішно були доставлені на батьківщину. Всього за останній рік нашій розвідці вдалося повернути в Україну 15 співгромадян.

В тилу ворога й на мінному полі

27 червня 2019 року бійці 74-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ вивезли з окупованого Донецька ексначальника бригади протиповітряної оборони «ДНР» і фігуранта справи про катастрофу рейсу MH17 Володимира Цемаха. Завдання було надскладним, адже українським військовим потрібно було непомітно проникнути в саме серце окупованої території, вичислити та захопити досить помітну людину, а потім так само безшумно покинути Донецьк.

Про деталі підготовки самої операції з вивезення Цемаха з Донецька відомо не так багато — згідно з неофіційними даними, її розробляли три роки. А ось про саме виконання завдання пізніше розповідали учасники, відзначаючи, що в будь-який момент все могло піти не за планом.

«Нашим завданням було, власне, перевезення Цемаха через лінію розмежування. Складність тут, зокрема, полягала в тому, що на визначеній ділянці під Донецьком ворог стояв досить купчасто: його вогневі позиції могли знаходитися буквально на відстані 100 метрів одна від одної. У так званій «ДНР» й досі не знають, в яку саме прогалину ми залізли, щоб вивезти Володимира Цемаха», — згадував в інтервʼю «Радіо Свобода» один з учасників операції.

З його слів, щоб вивезти Цемаха, сержанту військової розвідки Олександру Колодяжному і ще одному українському бійцю довелося пробиратися через мінне поле. Саме там, за неофіційними даними, він і отримав смертельне поранення, підірвавшись на міні. Ще один боєць, який спробував допомогти сержанту, втратив ногу.

Пізніше журналіст Юрій Бутусов назвав Олександра Колодяжного найкращим військовим розвідником в історії України. Його життя і здоровʼя ще одного українського військового — ціна, сплачена за вивезення з окупованого Донецька Володимира Цемаха. Пізніше його серед інших увʼязнених передали Російській Федерації в обмін на українських вʼязнів, серед яких був кінорежисер Олег Сенцов.

Ми згадали історії, частина яких відомі громадськості. Очевидно, більшість подібних спецоперацій залишається в теках під грифом "Таємно" і інформація про них ніколи не буде оприлюднена.