Смертельні попутники на BlaBlaCar: жертву резонансного вбивства вдалося знайти після 5 років пошуків

Понад п’ять років з моменту зникнення мешканця Львова Тараса Познякова співробітникам Служби безпеки України вдалося відшукати його останки, а потім і отримати підтвердний результат експертизи.

Коли в результаті злочину гине одна або кілька людей, у їхніх близьких зазвичай крім питання до винних "Чому ви це зробили?" залишається два бажання – поховати родичів відповідно до звичаїв та дочекатися покарання зловмисникам. Зазвичай після поховання чекати судів та вироків доводиться тривалий час. У цій гучній справі вийшло навпаки: понад два роки тому внаслідок нещасного випадку один злочинець загинув, так і не впійманий правоохоронними органами, інший був затриманий, судимий, за сукупністю злочинів засуджений до довічного ув’язнення та відбуває покарання. Це практично унікальний випадок правосуддя, тому що тіло їхньої жертви в ході розслідування злочину так і не вдалося знайти. До недавнього часу. Тобто, нещасним батькам, знаючи про загибель сина, навіть не було куди сходити на могилу.

Нагадаємо резонансну історію, що сталася на початку квітня 2016 року.

Фатальна поїздка через BlaBlaCar

4 квітня 2016 року зі Львова до Києва на сірому автомобілі "Ауді А6" із номерним знаком ВС4446СІ вирушив молодий помічник судді Тарас Позняков. Щоб скоротити частину видатків на дорогу, запропонував підвезти попутників через популярний інтернет-сервіс BlaBlaCar. На поїздку зареєструвалися троє людей – чоловік із жінкою та ще один чоловік сам по собі. До Києва Тарас Позняков не доїхав буквально 25 км, перестав виходити на зв’язок із рідними, востаннє його та одного з його попутників зняла камера відеоспостереження на АЗС у селі Бобриця Києво-Святошинського району.

Першими забили на сполох рідні, друзі Тараса. Як завжди, відгукнулися волонтери, активісти ініціювали пошук, небайдужі громадяни намагалися пригадати, чи не попадалася на очі темна "Ауді". Зникнення молодої людини стало топ-темою соцмереж та новинних випусків ЗМІ.

Друзям Тараса вдалося з’ясувати прізвища вірогідних попутників, проте виявилося, що їх не було у цій поїздці, і правоохоронці перевірили їхні алібі.

Пошуки сліду

5 квітня Національна поліція Львівської області відкрила кримінальне провадження за статтею 115 КК України "Умисне вбивство" – так прийнято при зникненні людини, хоча на той момент про долю Тараса нічого не було відомо. Поліція розпочала досудове розслідування. Волонтери тим часом розширили радіус перевірки території у пошуках будь-яких слідів чоловіка та його машини, шукали вдень та вночі. Познякова офіційно оголосили у розшук, у пошуках задіяли кінологів із собаками та чотири квадрокоптери, шукали не лише на землі — спеціальними щупами перевіряли канави та дрібні водоймища, підключили водолазів. Лісові масиви прочісували нацгвардійці.

Батьки Тараса Познякова, що вже зневірилися, пообіцяли заплатити винагороду за реальну інформацію про сина.

Періодично виникали чутки та припущення, що десь бачили схожу людину, але все це виявлялося помилкою чи вигадкою. Не обійшлося і без участі людей, які володіють надздібностями. Так, виданню "Страна" фіналіст 9 та 10 сезонів українського шоу "Битва екстрасенсів", творець першої Української Академії езотеричних наук Максим Гордєєв повідомив, що Тараса Познякова вбили через автомобіль.

"За моїми відчуттями, Тараса Познякова немає в живих. Його тіло, швидше за все, кудись заховали – можливо, під землю, у бункер чи колодязь. Хлопця вбили через дорогий автомобіль, який убивці помітили на сайті BlaBlaCar". Медіум також додав, що з Позняковим їхав один пасажир, який був зареєстрований на Blablacar, але не під своїм ім’ям.

Як згодом з’ясувала поліція, все так і було: 31 березня 2016 року на вказану поїздку зареєструвалися 3 особи. Реєстрацію здійснив громадянин Російської Федерації Луан Кінгісепп на себе та ще одну вигадану жінку, а також громадянин України Дмитро Голуб на себе особисто. По дорозі вони застрелили хлопця і закопали в лісосмузі.

Через кілька днів пресслужба поліції Київської області повідомила, що в одному з гаражів Києво-Святошинського району було виявлено "Ауді", що належить Тарасу Познякову. На машині стояли інші реєстраційні знаки, а рідні номери знайшли в багажнику. У салоні знайшли берці в глині, плями крові, кулю, одне зі стекол було прострелено. Власник гаража до пригоди виявився непричетним, бо здавав його знайомому для машин, які той приганяв. Тараса продовжували шукати на територіях дачних кооперативів та лісових масивів.

Вбивцями виявилися ветерани АТО

Потім стали відомі імена підозрюваних у злочині. Один із них – 26-річний росіянин, уродженець міста Кірово-Чепецьк Кіровської області (Російська Федерація) Луан Миколайович Кінгісепп, який приїхав до України під час подій на Майдані. А потім у складі закарпатського "Правого Сектору" воював у районі Донецька. Втім, за словами спікера "Правого сектора" Артема Скоропадського, Луан Кінгісепп із позивним "Луком" відношення до ПС не має.

Дані другого підозрюваного на своєму сайті опублікував тодішній губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль. Йшлося про 36-річного Дмитра Голуба (позивний "Тоф") – також бійця гурту "Сонечко" закарпатського ПС. У розшук поліція оголосила обох.

Ось тільки затримати підозрюваних за більш-менш гарячими слідами правоохоронцям не вдалося. Голуб був затриманий рівно через 4 місяці після скоєння злочину на квартирі у знайомого у місті Старокостянтинів Хмельницької області. Проте ані обставини злочину, ані свого спільника, ані місця поховання Тараса Познякова він не видав.

Слідство тривало довго, потім відбулося щонайменше сорок судових засідань. "Тофу" інкримінувалося кілька статей Кримінального кодексу України: "Розбій", "Недбале зберігання вогнепальної зброї", "Незаконне заволодіння транспортним засобом", "Підробка документів" та "Вбивство". Розбійний напад був скоєний ним ще 2002 року, після чого він жив із чужим паспортом, який належав Віктору Пилипчуку.

Заслуховуючи свідчення батька Тараса Познякова, присяжні навіть розплакалися. Виявляється, Олександр Позняков зустрічався із Дмитром Голубом у СІЗО, сподіваючись дізнатися, де знаходиться тіло сина. А підозрюваний вимагав із нього за це спочатку 50, а потім 75 тисяч доларів. Своєї провини вбивця так і не визнав, на засіданнях поводився зухвало.

Наприкінці травня 2019 року Києво-Святошинський суд ухвалив Дмитру Голубу вирок: довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Через два роки колегія суддів Київського Апеляційного суду залишила вирок у силі.

Що ж до його спільника, то він підозрювався у скоєнні кримінальних злочинів "Умисне вбивство", "Незаконне заволодіння транспортним засобом", "Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами". Але у підсумку його покарала сама Доля: у березні 2019 року в одному з київських будинків на проспекті Науки прогримів вибух. У загиблому від вибуху гранати чоловікові впізнали Луана Кінгісеппа, який ховався від правоохоронців, а того дня в орендованій квартирі святкував свій день народження.

Здавалося б, настав кінець сумної історії. Ось лише досі невідомий мотив убивства. Можливо, воно було замовним.

9 грудня 2021 року в СБУ повідомили, що раніше знайшли тіло Тараса Познякова та експертиза це підтвердила. Спецслужби отримали результати та повідомили громадськість, що тіло вбитого знайшли біля траси Київ-Чоп на ділянці між столицею та Житомиром. Знайти тіло вдалося за допомогою військового георадару. На місці, де кинули труп, за 5 років змінився ландшафт, що ускладнило пошуки.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що у Кривому Розі конфлікт закінчився пораненням однієї людини та смертю іншої людини.