Один із керівників ОУН народився у 1909, а помер у 1959 році.
В Україні 1 січня не лише відзначають перший день нового року, а й день народження лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери. У деяких українських містах до кінця 2021 року вивісили плакати з його портретами.
"Телеграф" вирішив нагадати, ким був Бандера і чому навколо нього зібрано стільки міфів та домислів.
Він народився 1909 року на території Австро-Угорщини, зараз це землі Івано-Франківщини. Його батько був священиком греко-католицької церкви та цікавився політикою – був депутатом ЗУНР. Бандера з 13 років був в українській скаутській організації "Пласт", а у 20 вступив до ОУН.
Вже за чотири роки стає керівником — крайовим провідником на західній Україні.
Був причетний до організації вбивств радянських та польських чиновників, вибуху у редакції газети та інших. Його засудили до страти, але замінили її довічним. За причетність до ще двох вбивств його пізніше того ж 1936 засудили на ще один аналогічний термін. Він вийшов на волю з початком другої світової.
У 1941 році Бандеру знову обирають провідником, на цьому з’їзді ОУН декларує боротьбу за соборну Україну. Того ж року його заарештовують німці та утримують у в’язниці, а потім у концтаборі. Він був ізольований від подій в Україні. Був убитий агентом КДБ за допомогою ціаністого калію у 1959 році в Мюнхені.
Бандеру називали у Польщі "терористом", в СРСР "нацистським прислужником", але, як стверджують дослідження, він скептично ставився до можливості допомоги від Німеччини у відродженні соборної України і це викликало надалі розкол в організації.
Як раніше писав "Телеграф", ім’я Степана Бандери стало популярним цієї осені в ТікТок, коли пісня "батько наш Бандера" стала вірусною. Хіт навіть заспівали у стінах Верховної Ради.