Влада боїться людей зі зброєю: чому тероборона залишилася без стволів та патронів, незважаючи на загрозу Росії

Настрій, що зростає на кордонах України та РФ, спонукає українську владу приділяти особливу увагу територіальній обороні. Саме на плечі цієї структури лягає завдання стримати раптове настання агресора до моменту, коли свої оборонні позиції займуть регулярні війська.

З 1 січня 2022 року набув чинності Закон України "Про національний спротив". Після цього в Міністерстві оборони роз’яснили, яким чином формуватиметься особовий склад підрозділів, проте поки що підхід влади викликає безліч питань, насамперед — у власників зареєстрованої зброї.

"Телеграф" розбирався, що саме викликало невдоволення українців і чи зможе територіальна оборона стати ще одним стримувальним фактором на випадок наступу.

Зі своїми мисливськими рушницями та своїми патронами

Постанова КМУ №1448 дозволяє членам тероборони застосовувати особисту мисливську зброю та патрони до них для захисту об’єктів чи громадян від нападу. На недоліки такого підходу звернув увагу голова наглядової ради Всеукраїнської громадської організації "Українська асоціація власників зброї" Георгій Учайкін.

"Кабмін дозволив добровольцям тероборони застосовувати мисливську зброю та патрони. Питання в нікуди — а коли патрони закінчаться, що робити? Фух… як уже ця імітація дістала", — написав Учайкін на своїй сторінці у Facebook.

У коментарях розпочалося обговорення проблемних питань, які у даному порядку від Кабміну ніяк не регулювалися. Наприклад, той факт, що більшість мисливських патронів є експансивними, тобто розривними та більш як сторіччя заборонені до застосування проти людей.

Профанація: влада боїться озброєного народу, а у разі чого – люди самі будуть захищатися без жодного дозволу

"Телеграф" попросив Георгія Учайкіна прокоментувати ухвалений Кабміном документ.

"На жаль, ми бачимо, що політика недовіри влади стосовно свого народу триває. Влада боїться озброєного суспільства і не дозволяє йому озброюватися навіть для захисту своєї країни, пропонуючи робити це своїм коштом і вже з наявною зброєю. Натомість треба прийняти грамотні закони про обіг зброї в країні, наприклад, 5708-1 або краще розроблений законопроєкт про територіальну оборону", — вважає експерт.

Недоліки запропонованої системи територіальної оборони, за словами співрозмовника "Телеграфа", очевидні – відмова забезпечити підрозділи штатною зброєю та боєприпасами коштом держбюджету та взагалі небажання влади займатися створенням ефективних підрозділів тероборони.

"Є таке поняття в регулярній армії як унітарний боєприпас – патрон для зброї, який є у всіх. Якщо під час бою у когось патрони закінчуються, бійці можуть взяти їх у товариша. На руках у населення зараз десятки моделей мисливської зброї калібру 7, 62, 12 калібру, 308 калібру — це гладкоствольні рушниці, напівавтомати, нарізні рушниці. Як вони можуть обмінюватися набоями в бою, якщо у всіх різні калібри? Залишається тільки самим купувати (патрони — Авт. ), а тим часом на годину бою потрібно щонайменше 200-300 набоїв, кожен із яких коштує від 16 гривень", — наводить просту арифметику Георгій Учайкін.

Всіма цими питаннями, за словами експерта, має займатись держава в особі Міністерства оборони.

"Візьмемо для прикладу Kaitseliit — територіальну оборону Естонії. Її постачанням і підготовкою управляє Міноборони країни, а кожен боєць отримує штатну зброю, яка з повним боєкомплектом зберігає будинки — автомат, кулемет, гранатомет. Також вони проводять стрільби, навчання, особовий склад підрозділів друга і злагоджений. Підсумок – у складі тероборони близько 20 тисяч осіб і стільки ж жінок та підлітків у різних допоміжних частинах. Якби Україна використала даний досвід, ми могли б створити територіальну оборону чисельністю щонайменше 300 тисяч осіб", — каже співрозмовник "Телеграфа ".

На думку Георгія Учайкіна, страх влади перед озброєними громадянами в Україні дозволяє створити не ефективну територіальну оборону, а лише пародію на неї, в яку навряд чи хтось піде служити добровільно.

"Боєць тероборони має бути озброєний і забезпечений, знати, що робити у разі агресії, а нам пропонують озброюватися власним коштом і чекати на дозвіл від Кабміну на застосування нашої ж зброї в умовах агресії. Хто піде в таку імітацію і жалюгідну пародію на бойові частини? Людині зі зброєю не потрібен дозвіл на захист своєї країни від ворога, їй потрібне штатне озброєння та можливість отримати до нього боєприпаси, щоб боротися", — резюмує експерт.

Зазначимо, що тим часом великий обсяг сучасної зброї надходить для Збройних Сил України із західних країн. Одним з перших постачання великих партій почала Великобританія. Докладніше про те, якою зброю ЗСУ зустрічатимуть росіян, якщо ті надумають наступати, читайте тут.