"Мабуть, у хлопця був крик душі": що кажуть односельці Артема Рябчука, який розстріляв товаришів по службі

З раннього ранку середи, 27 січня, село Броска Ізмаїльського району Одеської області, в шоку від жахливих подій, винуватцем яких став їхній односелець – 20-річний Артемій Рябчук.

Зранку у всіх новинах – інформація про те, що військовослужбовець у Дніпрі на території об’єкту, що охороняється, Південного машинобудівного заводу, розстріляв 10 людей, 5 з яких померли. Далі повідомлення про те, хто влаштував криваву розправу, і хто став жертвою, в якому стані перебувають у лікарні постраждалі. Одне за одним слідували оголошення про пошук нацгвардійця та його прикмети, потім – відеосюжети затримання бійця та його розповіді про те, як він розстрілював товаришів по службі. В інтернеті з’явилося і пояснення причин такого жорстокого вчинку — відсутність реакції командування частиною на заяву Артема про нестатутні відносини в підрозділі та цькування Рябчука.

"Телеграф" зв’язався телефоном із сільським старостою — Світланою Москвич і дізнався від неї деякі факти з життя родини Рябчуків.

"Про те, що трапилося, я дізналася ні світ ні зоря, як тільки поліції стала відома особистість військовослужбовця, — каже Світлана Олександрівна. — Після того до нас у село приїжджали й поліція, і військова прокуратура. Викликали сусідів і однокласників Артема. Що я можу сказати про нього? У сільській школі він навчався до 9-го класу, потім пішов у технікум механізації, закінчив його з відзнакою. Він дуже справедливий хлопчик у нас, цілком адекватний. Я співчуваю сім’ям загиблих, це велика трагедія. Але дуже неприємно, що люди в коментарях до події стали вішати на нього ярлики. Коли пишуть "мерзота" – ніхто не має права ображати людину… Його провину встановить суд".

Співрозмовниця наголошує, що в жодному разі не виправдовує дій Артемія, і не захищає його.

"Він винен, що загинуло п’ятеро людей, але ніхто не знає мотиву цього вбивства. Крик душі, видно, у хлопця був. До мене в кабінет запрошували багатьох його сусідів, друзів дитинства, і всі говорили про те, що він дуже працьовитий і чуйний хлопець".

За словами старости, отець Артемія помер від серцевого нападу, був інвалідом 2-ї групи. Раніше Рябчук-старший працював, згодом потрапив в аварію, після чого змушений був піти на інвалідність. Хлопцю тоді було 17 років, і виховувався він у нормальній, добрій сім’ї. Він дуже оберігав маму, допомагав їй. Сам прийшов у військкомат, захотів піти до армії, розумів, що після армії можна нормально влаштуватися та заробляти.

Світлана Олександрівна уточнила і віру, яку сповідували в сім’ї нацгвардійця: "Вони є євангельськими християнами-баптистами. Але Артем не сильно був віруючим, він ходив на збори з мамою, але він дотримувався своєї лінії. У баптистів теж є у заповідях "не вбий", їм не можна брати в руки зброю, але так вийшло. Він же сам здався! Взяв телефон у перехожої та повідомив, де знаходиться. Просто усвідомив, що створив. Я не знаю, що з ним сталося".

З’ясовується, що його мама зараз перебуває у від’їзді: у старшої доньки, яка за повідомленнями деяких ЗМІ проживає в Російській Федерації, народилася друга дитина і вона поїхала допомагати у догляді за нею.

"Раніше вона доглядала хворого чоловіка, а після його смерті доглядала важкохвору рідну сестру. І коли та померла, поспішила допомагати дочці. І для неї це теж величезний удар! Але знайшлися люди, які виклали в інтернеті його анкету, телефонний контакт його матері… Люди дуже жорстокі, але ж мама його не змушувала нікого вбивати, щось там сталося, якийсь надлом у нього трапився".

Староста продовжує згадувати позитивні якості молодої людини: "Він не курив, не пив — за їхньою вірою це не дозволяється. Там навіть при затриманні йому поставили питання: "Ти що курив?" — він відповів, що не курить. І коли запропонували дати закурити, то підтвердив, що не палить".

Серед коментарів у соцмережах, зустрічається і таке: "Хлоп не з України, говорити російською чисто! Упевнений, що виручать! Це засланий козачок, очевидно!". На що Світлана Москвич відреагувала так: "Річ у тому, що людина родом з Бессарабії, де проживають представники 156 національностей! І Бессарабія, крім української, здебільшого спілкується російською. Нас усе життя вчили російській мові й так легше зрозуміти один одного молдаванам, болгарам, румунам, гагаузам, унгурам, грекам, вірменам і туркам, що проживають тут…".

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що відомо про вбитого під час розстрілу військовослужбовця Олександра Драгана.