Істерична емоційна реакція путіна на контрнаступ: політолог Фесенко про "референдуми" і те, як їх зірвати

Новина №1 сьогоднішнього дня — раптове рішення окупантів "ордло" та південних районів України синхронно провести так звані "референдуми" про приєднання до росії. Стало відомо, що ці "плебісцити" на всіх окупованих територіях пройдуть 23-27 вересня, а російський Центрвиборчком навіть організує дільниці на території рф для голосування.

Після ряду скандальних рішень окупаційної влади на Банковій відреагували жорстко. За словами керівника ОП Андрія Єрмака, проведення подібних заходів є лише проявом сильного страху росіян, і Україною це питання буде вирішено.

Про можливі причини такого поспішного рішення рф, аби "узаконити" захоплені українські території, а також про те, як можуть розвиватися події далі, в інтерв'ю "Телеграфу" розказав політолог Володимир Фесенко.

— Що це взагалі за своєрідний "синхрон" з активізації псевдореферендумів та загострення на окупованих територіях?

— По-перше, для чого це робиться, — зрозуміло. Це вже відомий інструмент, який використовує путін і російська влада. Або як у випадку Кримом для демонстрації й обґрунтування необхідності приєднання конкретної території до складу рф. Чого нібито люди хочуть. Це може бути поясненням також чи сепаратистських дій, як це було на Донбасі. Тобто це така собі імітація волевиявлення. Доказ "легітимності" тих чи інших дій. Або доказ приєднання до росії, або доказ легітимності від`єднання від України, як у випадку з так званими сепаратистськими республіками.

По-друге, ці псевдореферендуми в Україні окупанти хотіли провести майже одразу. Нагадаю, що вперше про голосування щодо приєднання до російської федерації сказав пасічнік (ватажок лнр леонід пасічнік, — авт.) ще до початку великої війни. Це було або 20-го, або 21 лютого. Але тоді, мабуть, йому сказали, що не на часі, що він цю ініціативу висловив зарано. Потім розпочалась війна і про це забули.

Але десь вже в березні почались розмови про проведення цих "референдумів" на півдні України. Йшлося про можливість проголошення так званої ХНР — псевдореспубліки, але на півдні. Потім в квітні про це казали, проте відклали. Думаю, що зрозуміло: не складалося тоді, або не було остаточного рішення про створення саме "народних республік" на українському півдні. Тоді пізніше з'явилась інформація, що фейкові референдуми будуть проводити 11 вересня в єдиний день голосування в росії. Але знову відклали. Я так розумію, що виникли проблєми з підготовкою і не були ще захоплені всі території, на яких намагалися провести ці голосування. Їх відклали на 4 листопада. Тобто, бачите, яка історія. Ідея референдумів не нова. Хотіли використати ті ж самі функції, скоріше за все, що і в Криму. Однак постійно відкладали, тому що не були готові до проведення цих референдумів.

— Що змінилося тепер?

— От зараз з'явилось кілька дивних обставин, чому так раптом поновили цю ідею. Тому що той самий турчак (секретар генради партії "Єдина росія" Андрій Турчак, — авт.) заявив про відкладення (що підтвердили інші джерела) і що "референдуми" мають провести тільки 4 листопада. Теж — в такий святковий день національної єдності, тобто це символічно. Але питання, чому ж зараз вирішили так швидко все ж таки їх провести.

— Так, чому?

— Це підозріло. Ми достеменно на 100% не знаємо, чому саме. Можу припускати, що це достатньо істерична емоційна реакція (путіна, — авт.) на контрнаступ українських військ на Харківщині і не тільки там. В мене особисто є велика підозра, що чомусь це раптом сталося після повернення путіна з саміту ШОС. Чи нема тут якоїсь емоційної реакції на те, як його там приймали. Взагалі путін явно був роздратований. Можливо, це спонукало його до цього. Можливо, після повернення очільника кремля його соратники переконали його і сказали, що ситуація така складна і треба різко рішуче відповісти на дії українських військ. Це ще одна версія. Але явно в даному випадку йдеться про форс-мажорне рішення. Крім того, той факт, що "волевиявлення" хочуть провести буквально за три дні, також свідчить про форс-мажорний характер цього рішення.

— Можливо, це такий своєрідний шантаж України, аби та пішла на переговорні поступки?

— Обґрунтування, яке є у медвєдєва, що, мовляв, це буде територія росії, ну, слухайте, в Україні це точно нікого не налякає. Тому що для нас це не має жодного значення — всі ці "референдуми", особливо, в умовах війни. Голосування, які "ліплять" за три дні це абсолютно очевидна імітація і махінація. Ніякі серйозні голосування за три дні не проводяться. Тим більше в умовах військових дій. Повторюсь: тому це імітація. Але таким чином (росіяни, — авт.) явно намагаються шантажувати в першу чергу Захід. Думаю, що це спосіб вплинути на західні країни., налякати можливістю ескалації військових дій.

Ще одна версія популярна, що це такий привід для мобілізації в рф. Хоча б часткової. Але виникає питання, чи готова зараз сама росія до мобілізації?! Про неї мова йде ще з весни. Але (сміється, — авт.) мова йде, а ніхто на мобілізацію не наважувався. Якісь внутрішні причини для цього є. В політичному сенсі, очевидно, що (таке підтверджують дані російської соціології) росіяни не готові до мобілізації. Вони не хочуть воювати. Даний крок явно призведе до посилення соціальної напруги. Явно буде непопулярне рішення. Це перша причина. По-друге, російські експерти кажуть, що в кремлі явно побоюються озброювати велику масу людей. Невідомо, чим це закінчиться.

Третя вагома причина: організаційно-технічна. Нинішня російська військова система не заточена на мобілізацію. Це радянська система була зорієнтована саме на мобілізацію. Були так звані кадровані дивізії. І, в принципі, шляхом мобілізації можна було швидко поповнити їх, в цих дивізіях був офіцерський склад. Він тільки додатково розширювався але вже було кому командувати, кому навчати, був сержантський склад.

— А зараз що?

— Майже весь боєздатний офіцерський і сержантський склад воює. Додаткових резервів (тих самих кадрованих дивізій, куди можна було б призвати мобілізованих) не має. Якщо створювати нові військові підрозділи, то де брати офіцерів, сержантів? Це питання, на яке відсутні відповіді. І російські військові експерти про це кажуть. Що нинішня російська військова система не підготовлена саме до масової мобілізації. Після військової реформи армія рф складається фактично з професійних військових, з контрактників. І вона заточена на спеціальні військові операції, а не на тривалу війну і не на мобілізацію.

— Як Україні реагувати та протидіяти параду цих фейкових референдумів?

— Я нагадаю, що президент Зеленський попередив російське керівництво, що у разі проведення цих псевдореферендумів на окупованих територіях, такий крок буде означати неможливість будь-яких переговорів з російською федерацією. Це політичне попередження. Думаю, що про це президент і про фейковість цих референдумів, про нікчемність їх наслідків (підкреслюю — нікчемність) скаже завтра під час виступу на Генасамблеї ООН.

Жодного значення для України та міжнародної спільноти ці так звані референдуми не матимуть. Ми вже продемонстрували особисто мєдвєдєву, що Україна може вести бойові дії в Криму, який вже є російською федерацією за їхніми "законами". Ми це не визнаємо. І міжнародна спільнота також не визнала кримський референдум і Крим у складі росії. А тут — тим більше. росія почала війну, захопила ці території, тож ніхто серйозно ці "референдуми" сприймати не буде.

Тому для нас це не матиме жодного значення. Україна буде продовжувати військові дії за звільнення цих територій. Безумовно, як протидіяли раніше "референдумам", так будемо і зараз протидіяти. Можливо, ще більш активно. Маю на увазі бойові дії і жорсткий силовий спротив всім тим, хто причетний до організації цих голосувань.

— Чи є гарантовано ефективні заходи, щоб зірвати ці голосування?

— Головний спосіб — активні бойові дії на окупованих територіях. А все інше, ну, скажімо, мобілізація, хай росіяни спробують її провести. Думаю, Україна буде відповідати посиленням мобілізаційних заходів. У нас нема іншого виходу. Тільки продовження спротиву. Альтернативного рішення немає. А от Захід, думаю, у разі (навіть часткової) мобілізації в рф, буде посилювати допомогу Україні.

— У вигляді чого: санкцій, зброї?

- Ні, у вигляді допомоги. Санкції так, також. На мобілізацію не санкціями відповідають, а головне це — постачання зброї.