"Поїхав отримувати зброю, щоб стати стіною": історія вчителя з Переяслава, який записався до ТРО та навчав дітей з блокпоста

Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну багато українських вчителів взяли зброю в руки для захисту батьківщини, при цьому не забуваючи про своїх учнів.

За співпраці з Global Teacher Prize Ukraine 2022 "Телеграф" публікує історію вчителя з Переяслава Сергія Черкасова, який вступив до лав тероборони, а після чергувань на блокпостах продовжував навчати дітей.

"Після чергових новин, вмившись сльозами я поїхав отримувати зброю, щоб стати стіною в лави тероборони, за своїх дітей і землю. Я вчитель. Мої теми — математика, логіка та критичне мислення. В проміжках між нічними-денними чергуваннями потрібно було продовжувати вести онлайн заняття із своїми дітьми. Матінко моя рідна, які ж у них були очі! Ніколи не забуду тих очей. Діти виходили до ефіру із коридорів, ванних кімнат, підвалів, гаражів і автівок. В верхньому одязі і шапках. Всі уроки починались з обміну розповідями про вибухи, котрі лунали поряд з ними, про літаки, гелікоптери та ракети, котрі літали над їхніми головами, а я сидів і слухав-слухав. .

Після занять я падав на підлогу і засинав, бо не було сил зовсім, а потім прокидався від вибухів, цілував дружину і своїх чотирьох дітей, брав автомат та знов йшов на блокпост. День-нічь, нічь-день. Іноді була нагода підготувати новий цікавий матеріал, або вичитати новації для занять на блокпосту.

Потім був квітень. Я вирішив влаштувати одну зустріч із своїми клубними дітьми, котрі займаються у мене карате і рукопашним. Клуб був закритий весь цей час від початку війни, але всі вже так засиділись по підвалах та бомбосховищах, що хотілось зустрітись із дітьми, потеревенити та подригати руками і ногами. Під час тренування вони почали всі гомоніти, і я зрозумів, який вал інформації їм довелось переварити за ці довгі тижні війни.

В кінці квітня військкомат запросив мене до співпраці з однією військовою частиною по темі викладання рукопашної та спеціальної фізичної підготовки ротам охорони арти. Я їздив до них волонтером стільки, скільки було потрібно, щоб хлопці взяли базу та змогли самостійно напрацьовувати все необхідне. Поки йшли тренування в частині мені дуже хотілось підтримати їх бойовий дух, і я придумав попросити своїх учнів намалювати для солдат малюнки. В мене багато учнів і малюнків було кілька десятків, із різних країн. Дивно було відчувати зворотній зв’язок від хлопців. Справжні відчуття мужніх, великих сердець".

Global Teacher Prize Ukraine 2022 і надалі збирає історії вчителів, які пережили окупацію, також можете надсилати свої історії на публікацію нам на адресу: [email protected].