Незламний політв'язень та гострий критик влади. Яким було життя сина командувача УПА Юрія Шухевича

На дев'яностому році життя не стало відомого борця за українську справу, нардепа та дисидента Юрія Шухевича. Син головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича пережив радянську тоталітарну машину, майже 36 років провівши у таборах та жорстоко критикував росію за війну на Донбасі, пророкуючи їй розпад. Розповідаємо про Шухевича детальніше.

Перші згадки про батька

Юрій Шухевич народився у 1933 році у с. Оглядів на Львівщині у родині інтелігенції. Однак дитинство для Юрія закінчилося швидко, він мало спілкувався з батьком, який був бойовим референтом Крайової екзекутиви ОУН. Ще хлопчиком Юрій відвідував батька у польському концтаборі Береза Картузька. Саме його приклад вплинув на Юрія Шухевича найбільше, згадував він в інтерв'ю "Твоєму місту".

"Принциповий, відданий ідеї. Дуже і дуже… Батько був свідомий того, що перебування тут – це смертний вирок. Але він розумів, як людина обов'язку, що не має права покинути своїх вояків і мусить іти до кінця разом з ними. Так і сталося", – каже він.

У 1945 році, після приходу радянських військ на захід України, маму Юрія арештували, а його з п'ятирічною сестрою відправили до дитбудинку для дітей ворогів народу у Чорнобилі, а потім — до Донецька. Там він ходив до російської школи, добре вивчив мову, а у чотирнадцятирічному віці втік до батька на Галичину. Там Юрій хотів долучитися до підпілля, але батько не дозволив.

"Ти розумієш, що ми загинемо? А якщо такі, як ти, зараз підуть у підпілля, то хто ж через 15-20 років буде підіймати народ знову на боротьбу?" — згадував слова батька Юрій.

Його тюремна епопея почалася у 1948-му під час спроби забрати молодшу сестру з Донецька. Хтось доніс на Шухевича і його арештували.

Понад 30 років таборів

У 1949 році Шухевича засуджують до десяти років таборів, а потім, одразу після відбуття першого терміну покарання, дають ще 10 років тюрми за антирадянську агітацію. Лише на коротких три роки Юрій Шухевичу вдалося провести на свободі — він жив у російському Нальчику.

Однак у березні 1972-го під час обшуку у нього знаходять чернетку статті "Роздуми вголос" про перспективи українського національно-визвольного руху. Цього було достатньо, щоб визнати його "особливо небезпечним рецидивістом" та присудити 9 років тюрми та 5 років заслання.

Різдво чи Великдень по тюрмах і таборах спочатку було скрутно святкувати – намагалися зберегти хоч трішки більшу пайку цукру, хліба – більше не було чого. А вже у 1960-1970-х роках готували борщ і кутю, навіть вдавалося колядувати.

На початку 80-х Юрій Шухевич втратив зір, далися взнаки голодування, відсутність світла, та постійні фізичні і моральні тортури за проукраїнську позицію. Після звільнення з в'язниці Юрій Шухевич провів сім років у притулку для осіб з інвалідністю.

Політична діяльність

Лише у 1989-му році Шухевич повертається до Львова, де на той час йде хвиля піднесення, а мітинги відбуваються ледь не щодня. Там Шухевич очолює Українську міжпартійну асамблею, яка згодом перетворилася на УНА-УНСО.

У 2006 році президент Віктор Ющенко надає Юрієві Шухевичу звання Героя України за громадянську мужність, багаторічну громадсько-політичну і правозахисну діяльність.

На парламентських виборах 2014-го року був обраний народним депутатом від Радикальної партії. Юрій Шухевич вважав своєю заслугою ухвалення закону про визнання воїнів УПА борцями за волю України, став одним з авторів закону про декомунізацію, працював у комітеті у справах ветеранів.

У парламенті Шухевич запам'ятався безкомпромісністю, критикував небажання йти на відкриту збройну конфронтацію з росією та Мінські угоди. Якось в інтерв'ю "Фокус" Шухевич сказав, що Україна може пришвидшити розпад росії.

"Нам потрібно допомагати усім національно-визвольним рухам, в тому числі на Північному Кавказі, в Татарстані і так далі. Тоді путіну стало б не до Криму і не до Донецька. Як кажуть росіяни, не до жиру, бути б живу", — казав він.

А цього року, за декілька днів до повномасштабного вторгнення Шухевич схарактеризував путіна, як прихильника СРСР:

"путіну байдужі люди, самі росіяни, йому важлива його ідея фікс – відновлення СРСР. А ще йому нетерпима сама думка про самостійну Україну, про її ймовірний вступ у НАТО", – заявляв Шухевич.

Як повідомляв "Телеграф", у Бучі під Києвом росіяни під час свого чергового мародерства зламали робочі ноутбуки, проте не додумалися зняти плакат з Романом Шухевичем.