Один з них 7 років керуватиме НАБУ. Що відомо про трійку фіналістів відбору

Конкурсна комісія сьогодні відібрала трьох кандидатів на посаду голови Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Далі Кабмін має обрати одного "переможця" з цієї трійки фіналістів та на сім років затвердити директора бюро, яке бореться з корупцією в Україні.

Фіналістами відбору стали:

1. Сергій Гупяк

2. Семен Кривонос.

3. Роман Осипчук.

Сергій Гупяк

Сергій Гупяк працює начальником слідчого відділу теруправління ДБР у Хмельницькому, до цього працював в органах прокуратури.

Як зазначає "Суспільне", під час співбесід у комісії були питання до Гупяка щодо результатів службового розслідування. Воно стосувалось порушення строків подачі акта до суду прокурорами. Це були підлеглі Гупяка. На це кандидат відповів, що супроводження обвинувального акта не входило до його повноважень.

Гупяк пояснював, що майже все майно має завдяки батькам, які 20 років були підприємцями, передають "Схеми". У 2007 році родина купила будинок та земельну ділянку у Вінницькій обл. за 240 тисяч гривень. У родини три автівки: Opel Zafira, Seat Ibiza та Toyota RAV 4. Як розповів Гупяк, Toyota RAV4 за понад 900 тисяч гривень він купив разом з матірʼю – половину суми вніс сам, іншу половину – вона.

Семен Кривонос

Другий кандидат — 40-річний Семен Кривонос, він з Маріуполя, закінчив Національний аграрний університет за спеціальністю "Агрономія", далі — академію держуправління (здобув кваліфікацію "магістра державного управління"). Має також кваліфікацію спеціаліста права.

Зараз Семен Кривонос — голова Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), створеної після ліквідації ДАБІ. Ця інституція видає ліцензії на будівництво.

За свою кар’єру Кривонос працював, зокрема, на Одеській митниці:

• З листопада 2015 року по листопад 2016 року – перший заступник начальника Одеської митниці ДФС.
• У 2016 році Семен Кривонос виграв конкурс на посаду директора Одеського управління НАБУ. Від посади відмовився та повернувся працювати в митницю. "Центр Протидії Корупції", навпаки, пише, що він не був призначений через скандали навколо незаконних статків.

Історія про боротьбу з корупцією: за заявою Семена Кривоноса НАБУ затримало представника одного з київських забудовників, який намагався дати голові ДІАМ хабар у розмірі 120 тис. доларів за сприяння в отриманні дозволів.

Можлива наближеність до ОП: політик Михайло Саакашвілі раніше писав, що кандидатуру Кривоноса підтримав нинішній голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Історія, пов’язана з хабарями: як пишуть "Схеми", у 2014 році, коли Кривонос був керівником реєстраційної служби управління юстиції Київської обл., СБУ розслідувала справу про хабар, де він фігурував. Відповідно до судового реєстру, він нібито вимагав хабар в 120 тис. дол. разом з головою сільради Обухівського району за виділення ділянки.

Але цю справу закрили, не довівши його провину. Сам Кривонос теж пояснював, що версія слідства не підтвердилась.

Роман Осипчук

Роман Осипчук працює керівником управління внутрішнього контролю НАБУ. Раніше працював у підрозділах Держслужби боротьби з економічною злочинністю Управлінь МВС у Луганській та Київській областях.

У 2020 році мати Осипчука придбала дві квартири: у Каховці та Києві. За словами Осипчука, квартиру в Каховці їй подарували батьки. У Києві родина купила квартиру за власні збереження та частину від продажу квартири у Луганську.

У 2021 році дружина Осипчука також придбала квартиру у Києві. На це кандидат зазначив, що квартиру купили для тещі за гроші із зарплати Осипчука та його дружини.

Чому обирають директора

НАБУ є одним із найважливіших антикорупційних органів, оскільки розслідує корупцію топ-рівня — високопосадовців. Бюро важливе ще й для ЄС, бо необхідність призначення директора вказана навіть в умовах надання фіндопомоги Україні та умовах для початку перемовин про вступ в Євросоюз.

Першим і єдиним директором НАБУ був Артем Ситник, але 16 квітня 2022 року термін його повноважень сплив. В.о. директора наразі є його колишній перший заступник Гізо Углава.

Відбір проводила Конкурсна комісія з 6 осіб, призначених урядом: це 3 експерти, делеговані міжнародними партнерами, та 3 українські експерти. Для прийняття рішення обов’язкова підтримка 2 "міжнародників".

Спочатку тестували знання законодавства та керівний досвід. Але ключовий етап почався 16 січня, коли комісія затвердила 22 кандидатів (згодом одного усунули за недостатністю досвіду керування).

На ключовому етапі проводили головне — співбесіди на доброчесність (відповідність статків доходу та наявність декларації), компетентність, перевіряли, наскільки кандидат буде незалежним від вказівок влади.

Але навіть цей процес відбору викликав сумніви у журналістів на борців з корупцією. "Центр протидії корупції" сумнівається, чи зможуть всі три фіналісти бути незалежними від влади. Причина — політичні зв’язки одного та робота в ДБР іншого, зауваження щодо доброчесності відносно обох.

ЦПК називає недоліком недосконалі правила і процедури конкурсу:

"Наслідком цього став вибір не трійки найкращих, а трійки тих, щодо кого досягнуто компроміс двох міжнародних експертів та двох українців. Тож наразі існує ризик призначення на посаду кандидата, який не буде повністю незалежний у своїй роботі", — пише ЦПК.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що викорінити корупцію в Україні не вдасться повністю. Але суспільство має шанс зробити її невигідною, вважає економіст Андрій Длігач.