Повоєнна Україна може стати хабом для трудових мігрантів: очікувати слід навіть росіян

Читать на русском
Автор
3941
На заробітки приїжджатимуть жителі бідних держав
На заробітки приїжджатимуть жителі бідних держав. Фото Twitter EuropaLeague

Громадяни яких країн обиратимуть Україну для трудової міграції

З початком повномасштабної війни масовий відтік українців за кордон значно посилив демографічну кризу в нашій країні. Вже зараз фахівці зазначають, що очікувати на повернення усіх вимушених переселенців з країн ЄС не варто — за час життя в еміграції частина українців встигнуть облаштуватися на новому місці і нададуть перевагу більш розвиненим в економічному сенсі європейським державам.

Одним з дієвих механізмів покращення демографічної ситуації може стати залучення іноземців шляхом трудової міграції. До війни таким чином Україні вдавалося щороку збільшувати кількість населення на 20-30 тисяч людей, проте цього було недостатньо для подолання кризи, адже рівень смертності перевищував народжуваність більш ніж вдвічі.

Повоєнна Україна потребуватиме масштабної відбудови, що передбачає появу великої кількості робочих місць, а обіцяні нам іноземні інвестиції можуть позитивно вплинути на рівень оплати такої праці. Тож, поки українські біженці починатимуть нове життя у Європі, їхні місця на батьківщині можуть зайняти трудові мігранти з інших країн.

"Телеграф" з'ясовував, чи варто очікувати масового притоку іноземців в Україну після завершення війни, і хто саме це буде.

Вирішальне значення матиме стан економіки та міграційна політика

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з початку війни вимушеними мігрантами в країнах ЄС стали близько 8 мільйонів українців, половина з них — діти. Серед дорослих, що стали біженцями, 83% — жінки, 70% мають вищу освіту (загалом частка населення України з вищою освітою сягає 29%, а серед громадян ЄС — 33%), пише "Економічна Правда".

Ці дані свідчать про те, що знайти постійну високооплачувану роботу за кордоном вимушеним переселенцям буде не складно, що загрожує Україні не лише посиленням демографічної кризи, а й дефіцитом висококваліфікованих кадрів.

До того ж, слід враховувати, що після завершення дії воєнного стану і зняття заборони на виїзд за кордон чоловіків, станеться друга хвиля відтоку громадян в ЄС для возз'єднання з сім'ями або ж для відновлення роботи популярним після запровадження безвізового режиму вахтовим методом.

Водночас, повоєнне відновлення держави потребуватиме великої кількості робочої сили для будівельних та комунальних робіт. Якщо українці віддаватимуть перевагу аналогічній, але більш високооплачуваній праці за кордоном, то громадяни бідніших країн, цілком ймовірно, обиратимуть Україну для трудової міграції. Наскільки привабливою у цьому сенсі буде наша держава, як для українців, так і для іноземців, залежатиме від багатьох факторів, вважає завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Олексій Позняк.

"Велику роль відіграватиме те, як завершиться війна, якою буде швидкість розмінування територій, як буде розвиватися економіка. Якщо будуть інвестиції, як нам обіцяють, сприятливий клімат та розвиток економіки, ми зможемо розраховувати на залучення трудових мігрантів з бідних країн світу. Окремі спеціалісти можуть приїздити з Європи, але це будуть поодинокі випадки. Масового притоку звідти не буде за будь-яких умов", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

За словами фахівця, Україна зацікавлена у залученні мігрантів, які будуть проживати на нашій території постійно. Трудова міграція, як правило, передбачає приток молодих громадян, які з часом можуть скористатися можливістю возз'єднання з сім'ями або ж утворити сім'ю вже тут. Демограф зазначає, що у тих країнах світу, з яких до нас приїжджатимуть робітники, рівень народжуваності вищий, ніж в Україні, а отже, це позитивно вплине на демографічну ситуацію.

Водночас, міграційна політика в Україні повинна розвиватися таким чином, щоб дозвіл на постійне проживання або ж громадянство отримували лише ті іноземці, які добре себе зарекомендували, пройшли ступінчасту систему відбору і можуть бути інтегровані в суспільство.

Розвиток економіки та зростання рівня ВВП на душу населення автоматично зроблять Україну привабливою для трудових мігрантів, проте це не повинно стати основною стратегією для вирішення демографічних проблем, впевнений глава Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

"Уряд повинен поставити собі амбіційну мету введення нашої держави в двадцятку найрозвиненіших економік світу. За таких умов на батьківщину почнуть повертатися українці. Саме це має бути першочерговим і пріоритетним завданням для влади. Залучення іноземців — не те питання, яке повинне хвилювати нас сьогодні", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Азія, Африка…росія і білорусь

Говорячи про трудову міграцію в Україну, слід розуміти, що левова частка таких заробітчан — громадяни держав, економічна ситуація в яких значно гірша за нашу. Відсоток висококваліфікованих фахівців серед них мізерний, тому більшість приїжджає для працевлаштування у сфері обслуговування або ж на будівництві.

На відміну від росії, Україна ніколи не була надто популярним місцем для трудової міграції. Більшість працевлаштованих тут іноземців першочергово їхали в Європу, але з якихось причин затримувались в "транзитній" Україні і пізніше приймали рішення залишитись.

"Рекордсменами" з трудової міграції серед країн пострадянського простору є жителі Середньої Азії. У бідних регіонах цих малорозвинених країн мало не кожна друга сім'я живе лише за рахунок коштів, які надсилаються одним з її членів, що працює за кордоном. Враховуючи територіальну близькість, основним місцем роботи для таких гастарбайтерів, в тому числі — нелегальних, завжди була росія, проте після завершення війни це може змінитися, вважає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.

"Залучення працівників з Центральної Азії — окрема і дуже розвинена індустрія для рф. Сюди входить рекрутинг і підготовка працівників, інфраструктура, що обслуговує цей потік (банки, транспорт), місцеві діаспори, які вже утворили закриті бізнес-ком'юніті і виступають колом солідарності у конфліктах з поліцією, владою та місцевим криміналом. Ці фактори впливатимуть на те, щоб киргизи, узбеки і таджики продовжували їхати в рф. Водночас, якщо економічна ситуація там буде погіршуватись, а етнічні зіткнення на підґрунті ксенофобії частішатимуть, громадяни цих регіонів будуть змушені шукати інші країни для заробітку. Україна може стати таким місцем для них", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

За словами Сергія Данилова, війна вже змінила ставлення світу до України в позитивну сторону — відтепер ніхто не плутатиме нас з росіянами. Перемога зробить Україну ще більш привабливою, в тому числі для жителів Африки та Азії. Для останніх українці стали "надлюдьми", адже кинули виклик імперії, яка з їхньої точки зору вважалася непереможною.

До війни чималий відсоток трудових мігрантів в Україні складали росіяни і білоруси. Враховуючи незначну різницю між рівнем життя, відсутність мовного бар'єру і наявність соціальних зв'язків, пошук роботи в одній з двох сусідніх держав не викликав труднощів. Варто зазначити, що ця "схема" працювала і в зворотній бік — певна частка українських заробітчан продовжують залишатися на території рф і сьогодні.

Здавалося б, після повномасштабного вторгнення в Україну рф, якому активно сприяла влада білорусі, продовження подібного обміну робочою силою між країнами вже неможливе, проте в реальному житті все виглядатиме дещо прозаїчніше, впевнений виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

За словами економіста, у повоєнній Україні буде нагальна потреба у працівниках для відбудови міст та інфраструктури. За умови фінансових вливань з-за кордону, оплата такої праці зросте, тоді як економічна ситуація в підсанкційній росії буде погіршуватися з кожним роком.

"Громадяни рф та білорусі продовжать їздити до нас на заробітки. Звичайно, відновлення міграції з цих країн почнеться не одразу після завершення війни, але воно почнеться і заблокувати цей канал на 100% навряд чи вийде. Для того, щоб потрапити сюди, вони будуть використовувати родинні зв'язки з громадянами України. Звичайно, якщо за час війни бодай якісь стосунки з родичами збереглися", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".