Іран увійшов у ШОС: кому це треба і хто опинився під ударом

Читать на русском
Автор
12470
Президент Ірану Ібрахім Раїсі
Президент Ірану Ібрахім Раїсі. Фото kremlin.ru

Розширення ШОС має показати країнам, що розвиваються, що, всупереч санкціям, кремль залишається глобальним гравцем

У вівторок, 4 липня, стало відомо, що Іран, який активно допомагає росії у війні проти України, вступив до Шанхайської організації співпраці (ШОС). Це сталося під час онлайн-саміту в Індії, повідомляє Hindustan Times.

Експерти розповіли "Телеграфу", хто виграє від розширення ШОС, а також – чим це може загрожувати Заходу та Україні.

Гра китайців та росіян

На думку політолога-міжнародника, політичного експерта консалтингової організації "Фонд громадянської дипломатії" Георгія Кухалейшвілі, для росії сенс розширення ШОС полягає в тому, щоб показати країнам Африки, Азії, Латинської Америки, що розвиваються (чия позиція в українсько-російській війні неоднозначна і які насторожено ставляться до Заходу), що, попри санкції, кремль залишається глобальним гравцем. І може сприяти зміцненню міжрегіональних альянсів, які просувають альтернативну модель розвитку американської чи європейської демократії.

"Для Китаю (який поряд з росією, Казахстаном, Таджикистаном, Киргизстаном та Узбекистаном заснував ШОС, що розширилася в 2017-му за рахунок Індії та Пакистану, а тепер і за рахунок Ірану) сенс такого кроку – зміцнити свої позиції та авторитет на Середньому та Близькому Сході , — пояснює експерт. — Втім, для росії — теж. З одного боку, Іран займає жорстку позицію проти присутності США в регіоні, що відповідає духу прохолодних відносин Китаю і США. З іншого — Пекін посилає сигнал країнам Перської затоки, давнім противникам Ірану, що надалі ядерна програма Тегерана під неформальним наглядом – і конкретно для Саудівської Аравії чи ОАЕ не становить загрози. У Китаю та росії є спільний інтерес, а саме – послабити вплив США у багатих на нафту країнах Перської затоки та нівелювати арабо-іранське протистояння, щоб зникла поляризація, де історично грали американці, виступаючи гарантом безпеки нафтових монархій".

Георгій Кухалейшвілі припускає, що іранське входження до ШОС може загрожувати Заходу та Ізраїлю рішучішими та агресивнішими діями Тегерана в регіоні.

"Тепер іранські теократи прикриватимуться альянсом з Китаєм та ря – і ігноруватимуть пропозиції США та Європи щодо згортання ядерної програми. Загроза для Заходу та Ізраїлю – зміцнення військової могутності Ірану, а для України – інтенсифікація військової співпраці Тегерана та Москви. У рамках ШОС країни-учасниці можуть активізувати співпрацю у сфері ядерної енергетики та виробництва високоточної зброї, ракет та безпілотників. Іранська зброя ще частіше використовуватиметься росією у війні проти України. Тегеран продовжить тероризувати Ізраїль руками терористичних організацій Хамас та Ісламський джихад", – прогнозує експерт.

Він вважає, що Іран продовжить надавати послуги росії у сфері постачання озброєнь, водночас отримає доступ до російських технологій у сфері ракетобудування, можливо, у сфері створення ядерної зброї.

"Китай може посилити свою економічну присутність в Ірані, купувати там нафту за знижкою. У свою чергу, зміцнення відносин з Китаєм принесе додатковий приплив валюти до іранської економіки, яка страждає від санкцій та міжнародної ізоляції", — констатує Георгій Кухалейшвілі.

Реальна загроза та пил у очі

Директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос нагадує, що минулого саміту ШОС Іран став спостерігачем з перспективою вступу. А тому не бачить нічого дивного в тому, що він тепер став частиною цієї організації.

"Лобірували цей вступ Китай і росія. Хто з них більше — важко сказати. На початковому етапі головну роль штовхача грала росія, потім приєднався Китай. Я так розумію сенс цього дійства — демонстрація успіху. Консолідація авторитарних режимів — очевидно, головна загроза", — наголошує Ігор Семиволос.

За словами викладача Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, експерта з міжнародної політики Петра Олещука, вступ Ірану до ШОСу активно визрівав деякий час. Він вважає, що це пов’язано з активною економічною та військовою співпрацею Тегерана з москвою.

У цій ситуації, пояснює експерт, логічно, що Іран бере безпосередню участь в інтеграційних проектах, на які робить ставку рф.

"Очевидно, що в кремлі розцінюють ШОС як своєрідний виклик монополії Заходу. І можна подати розширення організації як велику геополітичну "перемогу" росії. Мовляв, дивіться, ми перемогли загниваючий Захід! Можемо дивитися в майбутнє з оптимізмом! Те, що на Заході виписують якісь ордера на арешт путіна, нічого не значить. Насправді путінзнову всіх переграв. На практиці спільних інтересів у країн-членів ШОС не так багато. Практично між усіма ними є певні протиріччя", — підкреслює політолог.

Експерт сумнівається, що глобально щось зміниться зі вступом Ірану до ШОС.

"росія як співпрацювала з ним, з Китаєм, з Індією — так і продовжить" , — пояснює він. — Але з усіма — по-різному. Зрозуміло, що Китай зараз — ключовий політико-економічний партнер рф. Іран — це ключовий партнер у постачаннях озброєнь. Ну, а Індія просто купує значні обсяги російської нафти".

Зрештою, зазначає Петро Олещук, все це формує ситуацію, пов’язану зі спробами рф змінити геополітичний баланс у світі.

"При цьому, навряд чи щось зміниться. Хто співпрацював з росією, той і продовжить — у тих рамках, в яких вважатиме для себе вигідним. Ну, а подібні об’єднання — просто фабрикація геополітичних перемог для путіна", — констатує політолог.