Сертифікація корупції? Чому Рада не скасовує дорогу процедуру для авто з Європи та США

Читать на русском
Автор

Проект закону про ліквідацію системи сертифікації вже двічі був знятий з розгляду в парламенті.

Практика придбання автівок на вторинному ринку США та Європи давно вкорінилася серед українських автомобілістів, адже таким чином можна суттєво заощадити на вартості транспортного засобу. Однак щойно вигідна покупка перетинає кордон України, її узаконення вимагає додаткових витрат. Одна з них — обов'язкова сертифікація авто на відповідність українським технічним регламентам та екологічним стандартам.

Необхідність проведення даної процедури вкрай сумнівна і має корупційне підґрунтя, вважає народний депутат Мар'ян Заблоцький та його колеги — автори законопроекту 9460, покликаного спростити процес узаконення автівок.

"Телеграф" з'ясовував, що не так з процедурою сертифікації і чому Верховна Рада вперто відмовляється скасувати дану вимогу.

"Усіх, хто купує авто та спецтехніку, змушують платити "мутним" приватним конторам мінімум 50 доларів (за американські — трохи більше), кілька сотень з вантажівок, стільки із сільгосптехніки і ще по 2000 за бензовози. Ці кошти йдуть виключно в приватні недобросовісні руки, держава ж отримує нуль гривень, нуль копійок. Чистої, стовідсоткової води рекет. Бо відмовитися за власним бажанням від такої послуги ви не можете за жодних умов. Схема існує кілька років і приносить вигодоотримувачам десятки мільйонів доларів. І війна для них не стала винятком", — каже політик.

Стандарти на продаж

За законом, для оформлення в сервісних центрах МВС транспортного засобу, ввезеного в Україну з-за кордону, власник повинен отримати сертифікат відповідності. Обов'язковій сертифікації підлягають усі легкові, вантажні, вантажопасажирські автомобілі, причепи та напівпричепи, автобуси та тролейбуси, мототранспорт і спецтехніка.

Перевірку на відповідність транспортного засобу технічним та екологічним нормам проводять спеціальні випробувальні лабораторії, а підтверджуючий документ видають призначені органи з сертифікації, яких в Україні на сьогодні 15.

У державних установах вартість такого обстеження європейського авто становить близько 2400 грн, у приватних — 2700. Загальна вартість сертифікації автомобіля зі США може становити до 9000 грн.

За словами гендиректора інформаційно-аналітичної групи "Автоконсалтинг" Олега Омельницького, процедура, що у теорії має сенс, на практиці перетворилася на продаж дорогих, але безглуздих папірців. Інакше кажучи, власники авто фактично "купують" право реєстрації транспортного засобу, що скидається на узаконену корупційну схему.

"Скасувати сертифікацію повністю було б неправильно, адже в Україну можуть ввозити автомобілі з ринку, де встановлені зовсім інші стандарти покажчиків повороту, освітлення фар, граничної довжини вантажівок, екологічних норм тощо. Зупинивши контроль над цим, ми ризикуємо отримати колапс на дорогах. Тобто обстеження потрібне, але проводити його повинні фахівці у спеціальних установах, а не приватні компанії, які не мають навіть відповідного обладнання для цього", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Аби сертифікація мала сенс і була позбавлена корупційної складової, цей процес варто було б "вшити" у процедуру техогляду, вважає Олег Омельницький. За таких умов автівки, що не відповідають українським стандартам, просто не могли б пройти технічний огляд у встановлених органах без заміни "чужорідних" приладів та деталей.

Все сертифіковано до нас

Питання контролю над відповідністю стандартам, безумовно, важливе, проте воно не потребує проведення жодних додаткових сертифікацій, впевнений нардеп Мар'ян Заблоцький.

Річ у тім, що абсолютно всі транспортні засоби, які ввозять на територію України з Європи та США, вже мають документацію країни-виробника, з якої можна зробити висновок щодо відповідності автівки українським нормам. Будь-які додаткові обстеження проводять виключно з метою наживи, вважає політик.

Аби знищити схему заробітку на продажі сертифікатів, група нардепів на чолі з Мар'яном Заблоцьким створили законопроект, який пропонує визнавати не лише сертифікати відповідності, видані українськими організаціями, але й інші документи, видані в країнах Євросоюзу, у тому числі виробниками цих транспортних засобів або їхніми уповноваженими представниками в Україні. Виняток буде лише для документів із рф і білорусі.

"Законопроект передбачає, що ми визнає́мо ці сертифікати, а тому не проводимо жодних додаткових процедур. Інакше це просто рекет і класична схема, коли на масовому процесі встановлюється невеличка плата, яка за рахунок потоку приносить організаторам величезні прибутки", — пояснює нардеп.

Втім, далеко не всі парламентарі підтримують дану ініціативу. Проект закону про ліквідацію системи сертифікації вже двічі був знятий з розгляду — спочатку комітетом ВР з питань правоохоронної діяльності, тепер — з питань економічної політики.

За словами Мар'яна Заблоцького, жодних логічних пояснень блокуванню розгляду цього документа нема. Ба більше — деякі депутати, котрі підписували даний законопроект і обіцяли його підтримати, за декілька годин до голосування раптом виступили проти його подальшого просування.

"Організатори цих схем намагаються вирішувати питання. Мене дуже здивував виступ заступника глави Мінекономіки на комітеті з питань економічного розвитку. Він заявив, що наш законопроект заважає промисловому безвізу. Я звернувся до НАБУ, аби провели перевірку того, як працює сертифікація бензовозів, яку курує Мінекономіки, і як готують висновки на відповідні законопроекти. Коли лише місце в черзі на сертифікацію бензовоза коштує 20 тис. грн, то є серйозні запитання, що це за такі цікаві процедури", — зазначає нардеп.

Попри жорсткий спротив з боку політиків, зацікавлених у роботі схеми, Мар'ян Заблоцький налаштований продовжувати боротьбу з узаконеним рекетом і розраховує, що відповідні пропозиції, але вже у іншій формі, цілком можуть розглянути інші комітети ВРУ.

Нагадаємо, "Телеграф" пояснював, як заробляють на незаконних схемах сертифікації авто в Україні і розповідав про комерційну фірму, яка зуміла перевести на себе фінансові потоки із державного підприємства. При цьому сертифікати видавали на автомобілі, які не відповідали вимогам українського законодавства.