Москва неквапом нищилась: який ефект справляють удари дронів і чи варто витрачати дефіцитні БПЛА

За півтора року з початку повномасштабного вторгнення бумеранг російської агресії повернувся туди, де його очікували менш за все — в москву. Протягом останнього місяця жителі елітних ЖК поруч із діловим центром "Москва-Сіті" та працівники офісів, розташованих у цих будівлях, регулярно здригалися від ударів безпілотників по хмарочосах. Із 30 липня елітний московський квартал пережив щонайменше шість "нальотів". Обійшлося без жертв, однак відчуття безпеки жителів столиці рф стало помітно слабшим.

Київ не брав на себе відповідальність за ці атаки, однак росіяни звинувачують в "обстрілах цивільної інфраструктури" саме нас. Ба більше, напередодні Дня Незалежності України службовців, які працюють в "Москва-Сіті", закликали не виходити на роботу 24 серпня через ризик нових ударів по хмарочосах.

В українському суспільстві думки щодо цих атак різняться. Поки одні радіють "бавовні" у серці держави-агресора, інші не бачать сенсу у витрачанні дронів, яких наші військові гостро потребують на фронті, заради дошкуляння москвичам.

З якою метою зграї БПЛА регулярно атакують "Москва-Сіті", і чому ці удари не можна порівнювати з російським терором наших міст, "Телеграф" запитував у експертів в сфері оборони і безпеки.

Атак зазнають "центри прийняття рішень"

З часів АТО/ООС однією з принципових відмінностей української та російської армій було те, що ЗСУ не обстрілюють мирне населення і не завдають ударів по цивільній інфраструктурі. Цей принцип неодноразово коштував нашим захисникам втрат, адже окупанти користувалися недоторканністю цивільних і вели вогонь по наших позиціях саме з житлових масивів, знаючи, що відповіді не буде.

На 10-му році війни з росією цей принцип не втратив актуальності для ЗСУ. Тому, навіть припустивши, що дрони, які атакують "Москва-Сіті", дійсно вилітають з території України, їхньою ціллю є не жителі ЖК, а урядові об'єкти, розташовані в столичних хмарочосах, каже експерт Українського інституту майбутнього, ексспівробітник СБУ Іван Ступак.

"Зверніть увагу: БПЛА влітають не у випадкові квартири пересічних клерків чи блогерів, вони влучають у конкретні приміщення, іноді по декілька разів з різницею у два-три тижні. Річ у тім, що саме в цих будівлях розташовані офіси Мінпромторгівлі, Мінцифри, Мінекономрозвитку рф та інших утаємничених підрозділів, що контролюються ФСБ і беруть безпосередню участь у вирішенні задач, пов'язаних з війною. Атаки цих об'єктів створюють проблеми для установ і порушують ефективність їхньої роботи. Пересічні громадяни при цьому можуть постраждати виключно у разі збиття БПЛА", — пояснює Іван Ступак в коментарі "Телеграфу".

На тлі активізації неопізнаних дронів над територією рф навколо москви та в деяких її районах, окрім систем ППО, були встановлені системи радіоелектронної протидії (РЕП). Принцип роботи останніх полягає у глушінні радіосигналів, за допомогою яких здійснюється наведення безпілотних апаратів на ціль. В результаті дрони стають некерованими і можуть влучити у будь-який об'єкт.

За словами військового та політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, відповідальність за можливі наслідки для цивільних лежить на самих росіянах, адже доки у роботу високоточних дронів не втручаються їхні засоби протидії, пересічним москвичам нічого не загрожує.

"Жодних підтверджень нашої причетності до цих атак нема. При цьому можна з упевненістю сказати, що дрони б'ють виключно по офісах державних структур рф, які забезпечують військові потреби країни-агресора. Використовуючи РЕП, вони роблять гірше тільки собі. Неконтрольований БПЛА з бойовою частиною, дійсно, може влетіти хтозна куди. Те ж стосується й уламків дронів, збитих ППО, але відповідальність за це лежить не на нас", — зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".

Ефект виправдовує витрати

Крім фактичного блокування роботи російських міністерств, нальоти безпілотників на москву завдають державі-терористу чималих економічних і репутаційних збитків. Те, що абсолютна більшість дронів все ж долітає до пункту призначення, свідчить про неспроможність російської ППО ефективно протидіяти зовнішнім викликам і спростовує заяви окупантів про буцімто знищення ними виробництва БПЛА на території України, вважає військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

"Удари по москві стали особистою поразкою російського диктатора. Підтримка суспільством так званої "спецоперації" базувалася на впевненості у тому, що війна це далеко. Відплатні удари з боку України (якщо ми припускаємо нашу причетність до цих атак), підриває довіру росіян до дій центрального керівництва. Лише протягом минулого тижня до поліції надійшло 1,5 тисячі повідомлень від москвичів про дрони в небі. Тобто, там вже починається масовий психоз", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Серед болісних наслідків атакування москви дронами окреме місце займають економічні втрати. За словами Дмитра Снєгирьова, запуск декількох БПЛА в потрібних напрямках призводить до блокування роботи одразу чотирьох аеропортів, які є основними логістичними хабами росії.

Якщо ці форс-мажори траплятимуться регулярно, постане питання щодо подальшої співпраці міжнародних авіаперевізників, власників суден і страхових компаній з рф, адже ризикувати втратити літак внаслідок атаки невідомого безпілотного апарату навряд чи входить у плани компаній.

"Оцінивши масштабність наслідків цих ударів, рахувати витрачені на дрони кошти дещо дивно. Ці вкладення абсолютно точно варті завданої окупантам шкоди", — впевнений Дмитро Снєгирьов.