Лебідь та Соловій: як насильно росіяни змінили прізвища українських родин

Українці дедалі частіше повертають собі у паспортах справжні імена та прізвища, адже це наша етнічна ментальність і зв'язок з предками. Як не намагалася росія впродовж не одного століття викорінити українську культуру, ці спроби мали ситуативний та тимчасовий відносний успіх.

Своїми історіями поділилися дві родини, які в минулому зазнали фальсифікацій прізвищ. Про це розповіла кандидатка філологічних наук Наталія Сокіл-Клепар.

Соловій – Соловей

Софія Соловій співає на відомих сценах оперних театрів Відня, Неаполя, Венеції, Афін й Ніцци. Хоча радянська влада колись переписала її діда Миколу із Соловій на Соловей.

"Він працював в хорі оперного театру. Це я говорю про 1938 – 1939 рік. У вересні 1939 року всі ми чудово знаємо, що сталося. Його забрали в армію і коли робили нові документи, то прізвище змінили", – розповіла оперна співачка.

У паспорті вона ще записана Софією Соловей, зате своїм сценічним ім'ям для афіш обрала справжнє, родове – Соловій.

Лебідь – Лебедь

У родині Тараса Лебідя був один із лідерів ОУН – УПА Микола Лебідь. Крім того, його прямі предки пережили депортацію.

"Прийшла радянська влада, московити сказали: або йдеш на війну, або ми розстріляємо всю твою сім'ю. Коли дід пішов, то бабцю все одно виселили на Сахалін з дітьми", – розповів Тарас Лебідь.

Ті виселені ще мали справжнє прізвище Лебідь. Однак після такого минулого комуністи переписали їхніх нащадків на Лебедь.

Російські загарбники часто змінювали і назви населених пунктів на свій лад – місто Кам'янське стало Дніпродзержинськом.

"Ми повинні оберігати не тільки нашу географічну й мовну територію, але й антропонімну. Тому що прізвище – це зв'язок поколінь. Якщо втрачається ця ниточка між поколіннями, то втрачається історія роду, а зрештою й історія народу", – каже Наталія Сокіл-Клепар.

Тепер українці активно проводять політику декомунізації і цей процес ще триватиме.

Раніше "Телеграф" писав, від чого походить найбільша група прізвищ українців.