Один психолог на дві-три школи: хто займається емоційним станом дітей під час війни, якщо психологів бракує

Читать на русском
Автор
4421
Один психолог просто фізично не може покрити потреби всіх учнів
Один психолог просто фізично не може покрити потреби всіх учнів. Фото Фото: EPA/UPG

Вчителі та благодійники беруть на себе основну функцію у психологічній підтримці дітей

Попри воєнний стан, в Україні цього року до шкіл вперше пішли 340 тисяч дітей. І хоча емоційне навантаження для більшості з них стало щоденною реальністю, дітлахи і їхні батьки одразу стикнулися з проблемою — у вітчизняних закладах освіти бракує психологів.

"Телеграф" вирішив розібратися, чи вдається школам справлятися зі стресами та розладами психологічного стану дітей. Чи збільшать штати у навчальних закладах за рахунок психологів, і що цьому заважає?

Діти ніколи не звикнуть до звуків вибухів

Класична ситуація, з якою неодноразово стикалися батьки: вночі була повітряна тривога, дитина перебувала в укритті і в результаті не виспалася. Уроки починаються вранці, але школяр втомлений, тож навряд засвоїть навчальний матеріал. При цьому й у світлий час доби звуки тривог і обстрілів негативно впливають на емоційний стан малечі.

В такій ситуації роль психологів важко переоцінити. Окрім індивідуальних консультацій, дітям не завадили б регулярні групові сесії. Ба більше, школи мають співпрацювати з батьками та вчителями, щоб забезпечити комплексний підхід до їхнього психологічного розвантаження.

Хто виконує роботу психолога в умовах воєнного часу

Як пояснює міністр освіти Оксен Лісовий, для системних змін у школах треба більше фахівців із психології та додаткове фінансування.

"На сьогодні в школах є половина ставки – один психолог, який працює іноді на дві-три школи. Одна людина не встигає охопити всіх дітей, не кажучи про те, що вкрай необхідно працювати з педагогами й, часто, допомагати батькам", – повідомив Лісовий.

То хто ж працює з емоційним станом дітей, якщо психолог не справляється зі своїми обов'язками? Вчителі. За словами педагогів однієї зі шкіл Дніпропетровщини, їхня робота це більше, аніж передача знань — вони є психологами для своїх учнів.

— Усі діти, які повернулися до школи цього року, мають різний досвід життя під час війни. Вчителі повинні це враховувати. Банально — у маленьких дітей може статися істерика під час тривоги. Педагог має вміти заспокоїти.

Коли дитина відчуває тривогу чи страх, може статися короткочасний регрес навичок. Іноді мовлення може стати спрощеним і менш зрозумілим. Дитина навіть втрачає самостійність. Не рідкість — проблеми з контролем сечовипускання (енурез) і здатністю орієнтуватися в просторі й часі. А при постійному стресі у дитини можуть погіршуватися навички читання, здатність виконувати математичні завдання і навіть запам'ятовувати прості речі, — каже одна з вчительок молодших класів у коментарі "Телеграфу".

За її словами, кожен вчитель початкових класів має базові знання із психології та психічного здоров'я, однак досвіду допомоги дітям під час війни не було. Тому викладачам доводиться підвищувати кваліфікацію. На таких курсах педагоги отримують знання про психологічну підтримку та активність дітей в укритті, які допомагають стабілізувати стан школярів, вивчають методики дистанційного та змішаного навчання.

— Фаховий психолог у школах надає більш ґрунтовну підтримку та консультації. Однак це не той обсяг, якого потребують діти. Бо один психолог просто фізично не зможе проводити заняття, які б навчали дітей керувати емоціями. А тим паче працювати з батьками та педагогами, — зауважує вчителька.

Чи збільшать кількість психологів на школу та їхні заробітні плати

За словами експерта з питань освіти у Центральному офісі реформ Сергія Дятленка, для цього необхідно внести зміни у законодавство щодо кількості штату.

– Традиційно склалося, що вчитель – це, по суті, і є психолог. Бо з кожним питанням, яке виникає в класі, не біжать звертатися до психолога. Дрібні проблеми вчитель може вирішити сам і це передбачено в його офіційній кваліфікації.

Але при воєнному стані потреба у психологах у школах, та й взагалі у суспільстві, значно збільшується. Однак, по-перше, цих психологів потрібно мати. По-друге, вони повинні мати бажання працювати в школі. І по-третє — такі посади мають бути прописані в штаті. Хоча я не виключаю, що нам необхідна робота психологів на волонтерських засадах. Це могло б розв'язати проблему тут і зараз, — каже освітній експерт.

Раніше міністр освіти повідомляв про дискусію з Міністерством фінансів про збільшення числа ставок психологів. "Телеграф" звернувся до Міністерства освіти і науки із запитання, на якому етапі ці перемовини і коли можна очікувати реформування системи оплати праці чи виділення додаткових коштів. Зокрема, схвалений Кабміном бюджет передбачає збільшення фінансування сфери освіти – 178,8 млрд грн (+22,9 млрд грн).

Як відповіли у МОН, у школах, ліцеях і гімназіях працюють над забезпеченням додаткових посад практичних психологів і соціальних педагогів.

— На сьогодні ми розробили тільки пропозиції змін до Типових штатних нормативів у закладах загальної середньої освіти. МОН підготував проєкт наказу щодо внесення відповідних змін та направив на погодження Міністерству фінансів, — інформують у пресслужбі.

Однак підвищення тарифної ставки міністерство не розглядає. І поки невідомо, чи вистачить фахівців, готових працювати на такій посаді. Адже в Україні зарплата дитячих психологів у державних установах є відносно низькою, а кар'єрні можливості — обмежені.

Тож місію "не залишити жодну дитину наодинці з травмою війни" виконують благодійники. Українці можуть звертатися на безплатні "гарячі лінії" з психологічної підтримки для батьків і дітей. Від благодійних фондів також працюють мобільні психологи, готові відповідати на індивідуальні запити та брати участь у групових сесіях з дітьми. Однак обмежене число цих фахівців не дозволяє задовольнити потреби всіх дітей, тому громадські об'єднання завжди відкриті для нових спеціалістів.