Українська освіта під час війни: занепад чи розвиток?

Попри виклики і ризики, спричинені повномасштабною війною з рф, реформу системи середньої освіти в Україні треба продовжувати, застосовуючи сучасні підходи і досвід розвинених країн світу. Про це "Телеграфу" розповіла голова громадської організації "Центр інноваційної освіти "Про.Світ" Олександра Пєтушкова.

— Війна вплинула на процес впровадження концепції "Нової української школи" (НУШ — одна з ключових шкільних реформ Міносвіти, яку запустили ще до активної фази війни. — Авт.). П'ятий клас починався після запровадження реформи за міністра Сергія Шкарлета, а шостий клас — під час повномасштабного вторгнення. Дійсно, зараз є суттєві виклики, але ця реформа — абсолютно інший підхід у вихованні дітей, і її варто продовжувати.

Радянську освіту будували на накопиченні теоретичних знань і формуванні "правильних" відповідей. А "Нова українська школа" формує дітей, які вміють мислити й аргументувати свою думку, і передусім спрямована на розвиток компетентностей, — пояснила громадська діячка.

За її словами, через воєнні загрози слід гнучко підходити до освітнього процесу в школах і давати їм більше автономії як у форматі занять (дистанційка, очна форма, графіки занять, канікули тощо), так і виборі дисциплін.

— Маємо відійти від того, що теоретичні знання визначають те, якими будуть випускники. Потрібно створювати умови, де учні можуть розвивати інші компетенції. Соціалізація та м’які навички — це дуже важливо… Треба розуміти, що на трансформації (шкільної системи. — Авт.) потрібен час, адже в Україні приблизно 13 тисяч закладів середньої освіти, 400 тисяч вчителів. Важливо розуміти різність контексту (прифронтових й тилових регіонів та потреб шкіл. — Авт.), створивши загальну рамку. А далі важливо надати (закладам освіти. — Ред.) певну свободу в цих рамках, які задає Міносвіти.

Сподіваюсь, освітяни на місцях матимуть достатньо свободи, компетентності та відповідальності, щоб діяти в цих рамках відповідно до потреб дітей, — пояснила Олександра Пєтушкова.

Як повідомлялось, цьогоріч у багатьох початкових класах українських шкіл склалася критична ситуація із викладанням предметів і оптимізацією процесу навчання. Причиною тому, окрім появи сотень тисяч маленьких переселенців, викликаної широкомасштабним вторгненням рф, може бути й небажання влади вирішувати питання щодо оптимальної кількості дітей у класі. Це призводить до збоїв у розвитку дітлахів.

*Докладніше про якість середньої освіти під час війни, відсутність підручників для НУШ та протидію реформі з боку вчителів — читайте в інтерв'ю "Телеграфу" голови Державної служби якості освіти Руслана Гурака: "Підручників бракує, а вчителі опираються новим підходам. Чи буде освіта України, як на Заході?".