Не кажіть "криворожиці": як українською правильно називати мешканців різних міст

Багато українців із самого початку війни переходять на рідну мову. Втім, іноді з деякими її особливостями ряд громадян може мати проблеми. Наприклад, з тим, як правильно називати мешканців того чи іншого міста, чи регіону.

"Телеграф", посилаючись на книгу доцента Київського університету імені Бориса Грінченка Олександра Авраменка, розповідає, як це робити правильно. Існує кілька нескладних правил.

Наприклад, як назвати мешканців населених пунктів, що мають складну чи складену назву на зразок: Кам'янець-Подільський, Горішні Плавні та подібні. Треба вибрати головне слово й утворити назву за певним усталеним словотвірним зразком. У назві Кам'янець-Подільський головне слово – Кам'янець, отже, мешканці міста – кам'янчани, а жителі Горішніх Плавнів – плавнівці, бо головне слово в цій назві – Плавні.

А от мешканців Кривого Рогу правильно називати не криворожани і не криворожиці, а криворіжці. Жінок краще називати мешканка Кривого Рогу.

І щоб нагадати — назви мешканців усіх обласних центрів та міст Сімферополь та Севастополь:

Вінниця – вінничани

Дніпро – дніпряни

Донецьк – донеччани

Житомир – житомирці, житомиряни

Запоріжжя – запоріжці

Івано-Франківськ – іванофранківці

Київ – кияни

Кропивницький – кропивничани

Луганськ – луганці, луганчани

Луцьк – лучани

Львів – львів'яни

Миколаїв – миколаївці

Одеса – одесити

Полтава – полтавці, полтавчани

Рівне – рівненці, рівненчани, рівняни

Севастополь – севастопольці

Сімферополь – сімферопольці

Суми – сумчани

Тернопіль – тернопільці, тернопільчани

Ужгород – ужгородці

Харків – харківці, харків'яни

Херсон – херсонці

Хмельницький – хмельничани

Черкаси – черкасці, черкащани

Чернівці – чернівчани

Чернігів – чернігівці, чернігівчани

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що як правильно говорити українською мовою "протягом" або "протягом".