Є над чим працювати. Що треба зробити Україні для вступу в ЄС після "зеленого світла" від Єврокомісії

Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ. Зазвичай вони тривають роками

Україна стала на крок ближче до вступу в Євросоюз після того, як голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила результати звіту про прогрес України у виконанні реформ та відповідно до цього документу рекомендувала державам ЄС почати переговори про вступ.

Але є декілька нюансів — Київ повинен втілити в життя ще частину реформ, на нас чекає ще один звіт у березні 2024 року, а самі переговори про вступ можуть тривати роками (з досвіду інших країн, які вступали до ЄС). "Телеграф" пояснює, що означає історична заява ЄК та що відбуватиметься далі.

Що це за звіт

28 лютого 2022 р. Україна подала заявку на членство в Євросоюзі та у червні 2022 року отримала статус кандидата. У червні Єврокомісія вперше перерахувала 7 кроків, які потрібно зробити для наступного етапу: провести реформу Конституційного суду, продовжити втілення судової реформи, боротьба з корупцією і посилення антикорупційних органів, боротьба з відмиванням грошей, послаблення впливу олігархів, гармонізація аудіовізуального законодавства з європейським та зміни в законодавстві про нацменшини.

З цього расу ЄК регулярно публікує звіти, де оцінює прогрес України у виконанні всіх кроків. Червневий звіт-2023 був не дуже успішним: Київ виконав 2 з 7 реформ, звіт 8 листопада став успіхом, наступний запланований на березень 2024 року.

Свіжий звіт — це 3 сторінки аналізу та рекомендацій, де Україні зробили багато компліментів і дали ще більше завдань. Згідно зі звітом, ЄК рекомендує ініціювати переговорний процес. Водночас Україні необхідно досягти прогресу у ключових сферах — судовій системі, боротьбі з корупцією та правах меншин.

Фон дер Ляєн сказала, що Україна виконала більше 90% необхідних кроків, окреслених комісією минулого року, вказуючи на судові реформи та зусилля по боротьбі з корупцією. Решта реформ вже на шляху, це добре, і Комісія високо оцінює ці зусилля.

Які реформи лишилися

Отже, пропускаємо компліменти та розповідаємо про наступні кроки:

• Реформа державного управління сповільнилася у сфері найму та відбору на основі заслуг, класифікації посад і реформи заробітної плати, а також розгортання інформаційної системи управління персоналом.
• Децентралізація. Місцеве самоврядування на звільнених і прифронтових територіях має бути поступово відновлено там, де це дозволяє безпека. Новостворене Міністерство реставрації має поєднати інфраструктуру та портфель регіонального розвитку, щоб стимулювати місцеве відновлення та реконструкцію на основі залучення місцевих органів влади та асоціацій. Необхідно зміцнити місцеву фіскальну базу.
• Судова система. Треба вдосконалити законодавство щодо добору суддів, запровадити більш прозору процедуру добору прокурорів керівного рівня, замість ОАСК необхідно створити новий адмінсуд для розгляду справ, пов’язаних із центральними державними органами. Зміни для міцнішої дисциплінарної системи для прокурорів. Цифровізація судової системи. Системні заходи для просування реформи виконання судових рішень, у тому числі виконання рішень ЄСПЛ. Продовжити реформу юридичної освіти.
• Боротьба з корупцією. Своєчасна реалізація Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки. Необхідно збільшити штат НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Удосконалення процедур відбору голови САП та її ключових осіб, підвищення її автономії та вдосконалення системи підзвітності.
• Боротьба з організованою злочинністю. Законодавча база та оперативний потенціал слабкі. Заважають процесуальні прогалини, дублювання юрисдикцій, поширена корупція та недостатньо розвинена ІТ-інфраструктура. Міжвідомча координація потребує подальшого посилення. Треба розпочати оцінку загрози від організованої злочинності відповідно до стандартів ЄС та створити потенціал для її впровадження. Правова база та інституційна спроможність потребують вдосконалення щодо фінансових розслідувань, повернення активів та управління ними. У Бюро економічної безпеки (БЕБ) слід запровадити прозорий і заснований на заслугах відбір керівництва та персоналу разом із системою підзвітності.
• Нацменшини. Виконати решту рекомендацій висновку Венеціанської комісії від червня 2023 року та жовтня 2023 року. Посилити підтримку ромської громади за допомогою конкретного плану дій.
• Забезпечити людям з інвалідністю можливість користуватися своїми правами.
• Необхідно прийняти закон про захист персональних даних, узгоджений із ЄС.
• Свобода слова. Медіаконцентрація спостерігається через колапс медіа-рекламного ринку, зокрема в телевізійному сегменті. Це зменшило доступ людей до плюралістичних ЗМІ в Україні. Становище журналістів залишається небезпечним як економічно, так і фізично. Треба передбачити нові шляхи забезпечення післявоєнної структури плюралістичних і незалежних неонлайн-ЗМІ (зокрема телебачення), включаючи перспективу суспільного мовника та незалежність національного регулятора.

Переговори з Києвом офіційно мають бути розпочаті, коли він виконає ці умови, зазначається у звіті.

Що далі. Переговорники перед Різдвом

Рішення комісії мають ратифікувати на грудневому саміті. Так, 14 та 15 грудня 2023 року у Брюсселі пройде саміт лідерів країн ЄС — там ухвалять остаточне рішення щодо цих пунктів на основі оцінки Єврокомісії. Рішення потребуватиме одностайної 27 країн-членів Євросоюзу.

Водночас The Guardian пояснює, що, по-перше, лідери 27 країн-членів повинні ратифікувати рекомендації Комісії на своєму засіданні 15 грудня. Якщо вони їх схвалять (а вони швидше за все схвалять, вважає видання), то Комісія відправить свою переговорну групу до Києва. Попереду – величезна технічна робота. Зокрема, процес ЄС під назвою "скринінг", який оцінюватиме, які закони, рядок за рядком, потрібно підлаштувати, оновити чи навіть скасувати. Процес перевірки зазвичай займає рік-два.

Окрім цього, DW повідомляє, що якщо Рада ЄС прийме рекомендацію Єврокомісії та вирішить розпочати переговорний процес щодо вступу України 15 грудня, то вже 16 грудня команда Єврокомісії вирушить до Києва.

"Нам не можна гаяти час", — цитує високопосадовця ЄС кореспондентка DW.

Bloomberg пояснює, що якщо лідери ЄС вирішать офіційно розпочати переговори, Єврокомісія може розпочати технічну роботу з підготовки переговорів і процесу вступу шляхом складання дорожньої карти та перевірки рівня узгодженості між європейським законодавством і законодавством України. Це відбуватиметься паралельно із завершенням Києвом реформ.

У березні 2024 року Єврокомісія оприлюднить наступний звіт про виконання решти умов Україною, який представить перед Радою ЄС. Урсула фон дер Ляйєн сказала, що темп переговорів з Україною про її вступ до ЄС залежить від швидкості реформ, які ми маємо виконати до березня 2024 року.

Тут варто зробити спойлер — зазвичай переговори тривають роками. Для Хорватії від початку переговорів до вступу минуло 8 років, Польща розпочала переговори у 1997 році, а вступила у ЄС аж у 2004-му, Литва розпочала переговори наприкінці 1999 року та приєдналася до блоку у 2004-му, Словаччина розпочала перемовини у березні 1998 і вступила у 2004-му, Болгарія розпочала перемовини 15 лютого 2000-го року, а вступила аж 1 січня 2007 року. Звісно, кожен випадок особливий, але Україні точно потрібно запастися терпінням.

А наразі посол Європейського союзу в Україні Катаріна Матернова передала прем'єр-міністрові Денису Шмигалю звіт Єврокомісії. Глава уряду сказав, що Кабмін провів селф-скринінг законодавства.

"Наступним кроком є підготовка до кінця року Національної програми адаптації законодавства України до актів права (acquis) ЄС. З кожним днем Україна постійно наближається до повноцінного членства в ЄС", — резюмував Шмигаль.

Раніше "Телеграф" писав, що Євросоюз готується розпочати переговори щодо вступу України.