Вступ України до ЄС: що пішло не так і чого зараз хочуть від нас

Україна не встигає до жовтня на 100% втілити в життя усі реформи, які були рекомендовані Європейською комісією ще минулого літа. Про це сьогодні заявила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Саме восени Єврокомісія має надати оцінку виконання Україною вимог на шляху до вступу в Євросоюз, їх викладуть у звіті.

Що саме треба зробити, аби потрапити в ЄС

28 лютого, через п’ять днів після початку повномасштабного вторгнення рф, Україна подала заявку на членство в Євросоюзі та у червні 2022 року отримала статус кандидата. Також у червні Єврокомісія вперше перерахувала кроки, які потрібно зробити для наступного етапу переговорів. Зокрема, Україні запропонували провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.

Що треба зробити:

• прийняти та запровадити законодавство щодо процедури добору суддів Конституційного Суду, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок;
• завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції Радою з питань етики, завершити відбір кандидатів для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• боротьба з корупцією на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також надійного досвіду переслідувань і засуджень;
• завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), він має перемогти у конкурсі. Завершити процес відбору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ);
• зробити відповідним до стандартів FATF законодавство про боротьбу з відмиванням грошей;
• прийняти план реформування всього правоохоронного сектору;
• запровадити Антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів. Треба врахувати висновок Венеційської комісії;
• привести законодавство про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;
• завершити реформи законодавства для національних меншин.

Що з цього не зробила Україна

Стефанішина назвала ряд питань, які Україна ще не виправила:

"Сьогодні ми не почуємо, що виконали всі сім рекомендацій на 100%, тому що ми говоримо про засадничі трансформації в країні, які пов'язані з правами людини, процесом деолігархізації, який також став одним зі стовпів фундаментальних демократичних реформ. Це зміни, які запроваджуватимуться роками, але до жовтня ми забезпечимо виконання всіх узгоджених законодавчих і інституційних кроків і будемо сподіватися, відкриємо двері для політичного рішення", — сказала посадовиця.

Урядовиця зазначила, що Україна також повинна мати можливість вчасно відновити е-декларування майна державних службовців відповідно до рекомендацій ЄС.

Водночас, за її словами, переговори про вступ все одно почнуться і Україна "забезпечить виконання всіх узгоджених законодавчих і інституційних кроків".

"У нас буде солідний бекґраунд по кожному із семи блоків, і я думаю, що деякі з них, як дві рекомендації, які вже закриті, можна буде закрити повністю", — підсумувала віцепремʼєрка.

Хоча у звіті ЄК за червень 2023 не йшлося про те, що Україна виконала майже все. Навпаки — не виконала майже нічого. Нам зарахували 2 з 7 умов для початку переговорів. Виконані умови стосуються судової реформи та закону про ЗМІ. Водночас це дипломатично назвали "великими успіхами".

Залишилося зміцнити систему боротьби з відмиванням грошей, вжити подальших заходів проти корупції, в Україні так і не запрацював реєстр олігархів (а це єдиний в України наявний спосіб для втілення пункту ЄК про боротьбу з олігархами), лишилося вжити кроків для захисту національних меншин.

Прогнози

Взагалі у травні прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна має бути готовою до вступу в Європейський Союз через два роки – країна розраховує отримати політичне рішення про початок перемовин щодо вступу вже цього року.

У травні президент Франції Еммануаль Макрон заявив, що для вступу України в ЄС можуть знадобитися десятиліття.

Водночас директор із зовнішньої політики Центру європейських реформ Ієн Бонд, прогнозував DW, що Україна досягла меншого прогресу, ніж багато інших країн Центральної та Східної Європи, у подоланні спадщини того шляху, яким вона вийшла з комунізму. Відповідати вимогам ЄС "особливо важко у воєнний час, коли уряд має багато інших пріоритетів на думці".

Раніше "Телеграф" розповідав, що глава Європейського інвестиційного банку назвав сфери лідерства українців.