Повноправними членами ЄС ми станемо мінімум через 5 років, — віцеспікерка Олена Кондратюк (друга частина великого інтерв’ю)

Україна навіть в умовах великої війни продовжує процес євроінтеграції. В другій частині інтерв’ю із заступницею голови Верховної Ради Оленою Кондратюк ми говорили про те, коли та за яких умов Україна стане повноправним членом Євросоюзу, що "не так" зі скандальним законом про медичний канабіс та чи доведе викрадення українських дітей до Гааги володимира путіна.

Про вступ України до Європейського союзу

— В першій частині інтерв’ю ми багато говорили про членство в НАТО. Поговорімо про наш шлях в ЄС. У грудні минулого року ви сказали, що ми відкрили шлях до початку переговорів про повноправний вступ України до Європейського союзу. І ці перемовини можуть розпочатися вже з нового 2023 року. У Вільнюсі президент обговорив з Шарлем Мішелем можливість переговорів про членство в ЄС вже в кінці цього року. Як ви оцінюєте таку можливість зараз? І скільки критеріїв ми вже виконали?

— Ми отримали статус кандидата. Але нам поставили сім критеріїв, які ми повинні виконувати. Вони стосуються, наприклад, змін до закону про Конституційний суд, антикорупційної політики, протидії відмиванню коштів, закону про медіа. Ми по них в принципі прийняли всі рішення. Найдискусійніше питання, яке виникає зараз, це закон про національні меншини.

Венеційська комісія надала йому оцінку і рекомендації з доопрацювання. Висновок має рекомендаційний характер, але до думки Венеційської комісії звісно дослухаються в Раді Європи та в інституціях Євросоюзу. Більшість застережень стосуються не власне суті закону, а важливих для нас зараз окремих положень закону про мови, мови в медіа та використання мови національних меншин. (Венеційська комісія вважає, що російська мова в Україні — це мова нацменшини і її не можна утискати. — Ред.)

Ми зараз перебуваємо в стані війни й точно не можемо применшувати роль державної мови. Зараз, та й в майбутньому, це просто неможливо. Тому ведуться перемовини з європейськими чиновниками, про це говорила, до речі, і віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанишина — щоб ми ці всі застереження відклали. І європейські інституції з цим попередньо погодились.

Друге: по національних меншинах точно будуть мати свої застереження угорці. Будапешт взагалі буде мати застереження і щодо закону про медіа, і щодо закону про освіту, і щодо закону про мову. Але, я думаю, що закон про національні меншини не стане перепоною для початку переговорів про повноправне членство в ЄС.

Президент сказав, що такі перемовини можуть бути вже навіть восени.

Парламент для цього дуже підготувався. Від парламенту будуть залежати багато речей, зокрема адаптація до європейського законодавства. В парламенті створений відповідний офіс, який називається Офіс адаптації українського законодавства до стандартів ЄС. Дослідницьку службу Ради ми перевели саме на це. У кожному комітеті зараз є підкомітет з євроінтеграції. Якщо комітет готує великий закон, то тепер слідкують, чи відповідає він євроінтеграційній політиці. Є ще профільний комітет з євроінтеграції, який оцінює закони на відповідність. В процесі підготовки та адаптації нам треба багато працювати з урядом. Саме уряд має визначати пріоритетність порядку внесення євроінтеграційних законів. Це його головне завдання. Ми в керівництві парламенту маємо постійні зустрічі з профільною віцепрем’єркою Стефанишиною. Ця спільна робота має відкрити шлях до переговорів.

— Тобто ви погоджуєтесь з віцепрем'єркою, що ми можемо почати переговори про вступ, навіть не виконавши всіх умов?

— Так. Бо це процес. Як проходив закон про медіа, наприклад? Ми ухвалили в першому читанні, відправили на оцінку. Вони її дали, дали застереження. Ми це повинні врахувати до другого читання. Сказали, поправте ще закон про рекламу. Зробили новий закон про рекламу, поставили тепер дві "пташки", що ми це зробили. Тепер очікуємо ще моніторингу дій цих законів.

Тому відкрити переговори – це одне. А далі це ще велика робота. Ті застереження, що вони дали в переліку, це мінімум.

— Венеційська комісія рекомендувала Україні відкласти імплементацію так званого закону про олігархів до кінця повномасштабного вторгнення росії. Але імплементація є однією з умов для початку перемовин про вступ України до ЄС. Як виходити з цієї колізії?

— Венеційська комісія дала свої висновки та застереження щодо ухваленого так званого закону про олігархів. І дійсно запропонувала відкласти його імплементацію після завершення воєнного часу. Натомість монобільшість в Раді – представники фракції "Слуга народу" — зареєстрували нові закони, які б на їхню думку розв'язували питання обмеження впливу олігархів на політичне чи економічне життя, зокрема закон про Антимонопольний комітет. Як на мене, то питання обмеження ролі та впливу олігархів є в ухвалених окремих законах, наприклад в законі про медіа.

— Якщо ми починаємо переговори восени або наприкінці року, за вашими оцінками, коли ми можемо стати повноправними членами ЄС?

— Мінімум через 5 років. Я вірю, що ми станемо членом НАТО швидше, ніж повноправним членом ЄС.

Про легалізацію канабісу

— Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про легалізацію канабісу в медичних цілях. Законопроєкт мав великий спротив, говорили про важливість доопрацювання до другого читання. Які це мають бути доопрацювання?

— Є закони дуже сенситивні та емоційні. Цей якраз такий. Колеги з президії погодились зі мною, що цей документ поданий дуже сирим. Він скомпільований з двох частин: перша — старий закон, який подавав Кабмін, друга — це зміни, які в нього вносили вже під час засідання профільного комітету.

Для мене закон не вирішує питання нагального надання допомоги ліками з вмістом канабісу для хворих людей. Є відповідна таблиця, відповідно з якою Кабмін може ліцензувати ліки з вмістом канабісу і надавати їх хворим вже зараз. МОЗ не хотів це робити через постанову Кабміну. Вміст того, що є в таблиці, чомусь не перенесли в цей новий закон. Проти такого підходу якраз виступили активісти, які лобіювали легітимність канабісу в Україні. Наприклад, Тарас Ратушний і багато онкологів.

Ліки мають надаватись вже зараз, не чекаючи поки запрацює наше виробництво. А закон цю проблему не вирішує.

Друге питання — контроль і обіг. Ніхто навіть не дав оцінку, скільки нам треба канабісу для внутрішнього застосування. Одні кажуть, що вистачить 100 га, інші — що 1000 га. Немає економічних обґрунтувань, скільки це принесе інвестицій, а скільки видатків.

В нас фактично немає контролю (чи слабо виконується) за обігом алкогольних напоїв, тютюну. А тут такі відповідальні новели, чутливе питання і взагалі не розписаний контроль. Я особисто буду подавати правки до другого читання.

— Не можу не запитати про ситуацію з народним депутатом від "Батьківщини" Альоною Шкрум. З’являлась інформація, що Юлія Тимошенко вимагала від неї скласти мандат через її підтримку законопроєкту про канабіс. Наскільки я знаю, підходили до спікера Стефанчука і запропонували не включати її в закордонні відрядження. Наскільки це все відповідає дійсності?

— Так склалось, що ми з Альоною представляли завжди більш ліберальне крило в партії "Батьківщина". Я зараз не є членом фракції, оскільки я як віцеспікерка позафракційна. Я не відвідую засідання фракції, я більше зайнята своїми повноваженнями. Емоції мають влягтись. Ми не маємо політизувати це питання. Воно має вирішуватись у демократичний спосіб.

Я не чула нічого про виключення Альони з фракції. Тим більше вона написала дуже докладний пост, де розповіла, чому вона проголосувала. Якщо до другого читання виправити недоліки законопроєкту, то ми вийдемо на оптимальний варіант.

Про повернення депортованих українських дітей

— Чому ви вирішили займатись темою депортованих українських дітей?

— Не те щоб я її обрала. Просто вона дуже чутлива, болюча і місійна для мене. Не тільки як для віцеспікерки, але й як для мами, українки.

Ми мали розмову з уповноваженим з прав людини Дмитром Лубінцем і обговорювали, як спонукати до дій міжнародні організації – Червоний Хрест, ООН, ЮНІСЕФ тощо, які відповідальні за захист та права дітей. В нас було спільне завдання, коли ми їздимо у відрядження, наголошувати на цьому питанні публічно. Ми також подивились цифри – за даними сайту "Діти війни" — це майже 20 тисяч лише офіційно викрадених чи депортованих дітей, яких зараз насильно всиновлюють, переселяють.

В той же день зустрічі з уповноваженим, до мене приїхала делегація жінок-парламентарів зі Словаччини. Ми обговорювали з ними питання депортованих дітей і потім вони запропонували прийняти відповідну резолюцію на рівні парламенту. Так і з’явилась перша резолюція на підтримку цього питання. І розуміння того, що про цю проблему треба говорити голосно. Я поїхала з робочим візитом до Братислави та з трибуни парламенту подякувала колегам за таку надважливу ініціативу.

Далі пішли Польща, Ісландія, Франція, ПА Ради Європи, ПА ОБСЄ. Коли я була в Польщі три тижні тому, ми разом зі спікеркою Сейму Польщі Ельжбетою Вітек та членкинею Палати лордів Великої Британії Елізабет Батлер-Слосс за сприяння ОБСЄ, провели велику міжнародну конференцію про захист дітей та протидію торгівлі людьми. На ній було 13 парламентських делегацій. Це неймовірно важливо, коли ми говоримо про превентивний захист та протидію торгівлі людьми в Європі. Причому трафіком, торгівлею людьми, в країнах ЄС займаються кримінальні злочинні угрупування, тоді як викрадення, депортацію українських дітей провадить ціла країна — держава-терорист рф.

Ми хотіли б через питання дітей достукатись не лише до європейських парламентів, а й до Глобального півдня, до африканських країн. Зараз в Африці буде велика конференція, де президент ПАР хотів прийняти путіна. Але це неприпустимо, бо путін має ордер на арешт саме через викрадення дітей (розмова з Оленою Кондратюк відбулась до того, як стало відомо про відмову володимира путіна їхати на саміт БРІКС до ПАР. — Ред.).

Для мене важливо також шукати амбасадорів цього питання. Роберта Мецола – президентка Європарламенту, Урсула фон дер Ляєн, спікерки. На вересень працюємо над організацією саміту спікерок країн ЄС в Польщі.

Таким чином парламент долучений до роботи координаційної ради з питань захисту та безпеки дітей. Указом президента від 5 липня мене як представницю керівництва Верховної Ради включено до її складу.

— ПА ОБСЄ врешті засудила незаконну депортацію українських дітей та вимагає покарати всіх винних. Як це практично зможе допомогти поверненню дітей? Адже їхня кількість у рф постійно зростає.

— Це якраз після нашої роботи на конференції в Польщі Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила таку резолюцію. Кількість депортованих дітей зростає, бо активізовуються воєнні дії, і дітей обманом вивозять з окупованих територій у рф. Важко відстежити, скільки їх там. Фактично, юридичних механізмів визволення наших дітей немає. Тому ми хочемо апелювати до міжнародних організацій, які безпосередньо повинні цим займатись.

— Чи бачите ви, що партнери готові включатись не на словах?

— Міжнародні організації жодного разу не були на території, де перебувають наші полонені. Ми не маємо від них жодної проактивності. Тут важливо, що скаже ООН, тому що в них є мандат по захисту дітей. Ми звертаємось і до "ООН жінки", і до ЮНІСЕФ. Для нас важливо, щоб ця тема звучала, на неї звертали увагу, і щоб всі розуміли, за що путін має сидіти на лаві підсудних в Гаазі.