Оптимізація процесу чи безглузде закручування гайок? Аналіз положень нового законопроекту про мобілізацію

Вже більш як місяць в Україні обговорюють майбутній законопроект щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Зараз документ перебуває на стадії підготовки до реєстрації, проте деякі положення майбутнього закону вже були оприлюднені у соцмережах авторами з числа народних депутатів.

"Телеграф" з'ясовував, що зміниться у підході до мобілізації у разі ухвалення гучної реформи, і про які недоліки існуючої системи депутати чомусь знову "забули".

Загальні положення

Законопроект поки допрацьовується, тому офіційно він презентований ще не був. Втім, деякі з його положень все ж можна знайти у відкритому доступі. Зокрема, "Телеграф" із власних джерел отримав порівняльну таблицю чинних і майбутніх норм закону про мобілізацію.

Більш зрозумілою мовою майбутній законопроект був анонсований на сторінці нардепки Мар'яни Безуглої. З допису скандальної політикині можна зробити висновок, що зміни стосуватимуться майже усіх аспектів мобілізаційного процесу.

Зокрема, військовослужбовці, які були звільнені з полону і бажають продовжити службу в ЗСУ, матимуть право піти перед цим у відпустку на 90 днів. Також депутати вирішили розширити перелік підстав для звільнення зі служби. Тепер це можна зробити ще й з наступних причин:

• за власним бажанням для іноземців та осіб без громадянства;
• у зв’язку із звільненням з полону (крім тих, хто добровільно здався у полон);
• у зв’язку з достроковим розірванням контракту для курсантів жіночої статі;
• у зв’язку з наявністю інвалідності І чи ІІ групи;
• у зв'язку із проведенням організаційних заходів у розвідорганах, СБУ, УДО;
• за рішенням військового керівництва щодо генералів;
• у зв'язку з проходженням військової служби під час дії воєнного стану … роки (опрацьовується);
• у зв'язку з сімейними обставинами (якими саме — допрацьовується).

Попри те, що законопроект більшою мірою посилює мобілізаційні заходи, в ньому знайшлося місце й для розширення права на відстрочку від служби. Його отримають усі викладачі, які працюють на повну ставку, і науковці з вченим званням. Водночас студенти, які зараз здобувають другу і наступні передвищі або вищі освіти, навпаки втратять таку можливість і будуть мобілізовані на загальних умовах.

Добровільно вступати до лав ЗСУ дозволять людям з інвалідністю, навіть за наявності підстав для відстрочки від мобілізації. Втім, частина з тих, хто раніше міг не хвилюватися через мобілізацію – доглядачі осіб з інвалідністю І та ІІ групи – підлягатимуть призову на війну, якщо їхній підопічний не є родичем першого ступеню спорідненості (батьки та батьки чоловіка (дружини), діти, діти чоловіка (дружини), у тому числі усиновлені). Догляд за людиною з ІІІ групою інвалідності взагалі не буде вважатися підставою для відстрочки.

Зміни у законодавстві торкнуться й порядку взяття на облік. Тепер цю бюрократичну процедуру зобов'язані будуть пройти особи, які:

• до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
• були засуджені за кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
• по закінченні закладів вищої освіти отримали військові (спеціальні) звання офіцерського (середнього начальницького) складу або які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Крім того, запроваджується окремий військовий облік військовозобов’язаних і резервістів розвідувального органу Міноборони України для мобілізації цих громадян на службу.

Також новий законопроект активізує співпрацю різних установ з військкоматами у питанні мобілізаційних задач. Зокрема, скасовується заборона на надання відомостей про реєстрацію місця проживання чи перебування призовниками, військовозобов’язаними та резервістами при укладенні трудового договору.

Органи місцевого самоврядування, підприємства і установи будуть зобов'язані забезпечувати оповіщення та прибуття військовозобов'язаних до ТЦК і СП.

Ще одна принципово нова зміна стосуватиметься скасування категорії "обмежено придатний", а також появи в ЗСУ військового звання "рекрут". Очікується, що пошуком і залученням військовозобов'язаних громадян до служби будуть займатися не лише ТЦК і СП, а й рекрути. Для цього будуть використовуватися різноманітні інформаційні майданчики, на кшталт порталів для пошуку роботи Work.ua, а також ЦНАПи.

У разі ухвалення законопроекту, вручати повістки зможуть:

— в ТЦК і СП – представники ТЦК і СП;

— ⁠ за місцем проживання – представники ТЦК і СП, поліцейські;

— ⁠ за місцем роботи – представники ТЦК і СП, поліцейські;

— ⁠ в громадських місцях – представники ТЦК і СП, поліцейські;

За словами Безуглої, наразі опрацьовуються положення законопроекту в частинах про ротацію, непокору, жінок та вишкіл. Які саме зміни плануються, поки що невідомо.

Найгостріші питання – досі підвішені

У коментарях до анонсу законопроекту від Мар'яни Безуглої українці протягом двох тижнів активно висловлювали свої думки щодо запропонованих реформ. Очікувано, посилення мобілізаційних заходів викликало радше негативну реакцію суспільства.

Одним з найпоширеніших закидів на адресу влади була нерівність у питанні призову на службу пересічних громадян при наявності відстрочки для депутатів та силовиків, а також відсутність вирішення проблеми з демобілізацією для тих, хто несе службу на передовій з першого дня повномасштабної війни.

Варто зазначити, що питання відсутності демобілізації до завершення дії воєнного стану залишається одним з найгостріших як для тих, хто вже несе службу, так і для потенційних військовослужбовців. Якщо посилення мобілізаційних заходів загалом зрозуміле, адже в країні триває повномасштабна війна, то відмова влади представити громадянам бачення їхнього майбутнього після призову на фронт підриває мотивацію багатьох українців йти до ТЦК.

За словами самої Мар'яни Безуглої, вище військове керівництво країни виступає категорично проти того, щоб звільняти з армії досвідчених військових до повного завершення бойових дій, попри їхню вислугу у понад півтора року. Намагаючись вирішити цю проблему хоча б частково, влада погодилась відпустити із ЗСУ строковиків, які потрапили на службу ще до початку повномасштабного вторгнення.

"Щодо мобілізації людей, які проходили строкову службу, то президент попросив і військові погодилися, що найближчим часом ці люди будуть демобілізовані. Цей процес відбудеться і ми розуміємо, скільки їх", — заявив секретар РНБО Олексій Данілов в ефірі Українського радіо.

Згідно з положеннями нового законопроекту, усі звільнені строковики переходять в мобілізаційний ресурс відповідно до загальних правил (по досягненні 25 років).

Крім того, днями Мар'яна Безугла винесла на обговорення ще один компромісний варіант, який розглядається владою для забезпечення відпочинку військовослужбовців без втрат особового складу у розпал війни. Замість демобілізації після проходження певного строку служби, військовим надаватимуть відпустку 90 днів (без поділу на частини) для тих, хто служить більш як 24 місяців, з них 12 місяців – у зоні бойових дій.

За словами членкині комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломії Бобровської, такий підхід був би чесним стосовно тих, хто служить з 24 лютого 2022 року і хто служив до 24 лютого.

"Так повинно бути, бо відпусткою ситий не будеш. І є ж ще додатковий мобілізаційний ресурс, який просто ховається або чекає. У людини ж не бездонний психологічний ресурс, і стояти 20 місяців на передку і чекати на вдачу, що ти просто виживеш до кінця воєнного стану… Це несправедливо з боку держави. Мова йде про 36 місяців служби і право на демобілізацію чи, наприклад, до 24 місяців, але з них мають бути обов'язкові місяці для бойових розпоряджень. Тобто людина відслужила чесно і має право на звільнення. Але це на рівні дискусії парламенту і ми ще чекаємо Міністерство оборони і Генеральний штаб до дискусії в такому форматі. Вони мають розуміти, як це вплине на кількість тих, хто зможе піти з армії. Залежно від цього і буде прийматися рішення", — каже посадовиця в коментарі "Телеграфу".

Щодо нерівності у питанні мобілізації громадян з різних прошарків населення, Соломія Бобровська вважає, що це питання має абсолютно корупційний фактор, тому немає нічого дивного, що українців обурює, коли ТЦК, наприклад, заплющує очі на нічні клуби в Києві чи Одесі, але забирає до кінця чоловіків у районах і селах.

"Візьмемо до прикладу Одесу. Із попереднім начальником ТЦК були домовленості: від 8 тисяч доларів за людину в районах за відстрочку. Була організована схема кругової поруки районних ТЦК. Тепер уявіть, як складно зламати систему і зробити щось, що придатне до життя і може мати повагу. Крім того, є фактор місця реєстрації, тож люди, які мешкають в селах, фактично перебувають за своїм місцем реєстрації. Людей у місті складніше знайти, вони часто в місті не прописані, або мешкають не там, де зареєстровані. І можливості тоді вручати таким чином повістки не було", — пояснює член Комітету ВР.

Серед неоліків діючої системи мобілізації посадовиця називає й "печерний спосіб викрадення людини з вулиці", що не є припустимим. Натомість, кожен вид та рід сил повинен мати право на рекрутинг людей для себе: під свої бригади та вільні посади. Добровольцям слід було б пропонувати бригаду і посаду, а відтак і військово-облікову спеціальність, яку можна здобути, вважає Бобровська.

"Це ж по-людськи. Рекрутинг — це правильно, якщо ми маємо таке падіння моральної готовності українців. Має бути абсолютно виважений і грамотний підхід. Звісно, вже не прийдуть люди добровольцями масово, це буде маленька частина. Але та частина, яка прийде, вона б мала право обирати. А та частина, яка буде мобілізована за повісткою… Тоді вмикається фактор мобілізації і примусу", — каже політикиня.

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, проблема з відсутністю заміни для тих, хто зараз на фронті, полягає не у специфіці воєнних часів (у чому нас намагаються запевнити посадовці), а у відсутності грамотного підходу до підготовки особового складу.

"У Росії аналогічна ситуація, попри їхній мобілізаційний резерв. Там також питання демобілізації до закінчення так званої "СВО" не стоїть абсолютно. Це свідчить про те, що річ не в кількості людей в країні, а у досвіді військових. Велика кількість українських військових, які були мобілізовані у першу хвилю, мають 9-річний досвід участі у бойових діях. Тому вони, звісно, є дуже цінними кадрами на фронті.

Водночас сьогодні ці бійці виснажені психологічно і фізично. Чому їх нема ким замінити? Чим займалося військове керівництво з 2015 року? За цей час можна було б сто разів запровадити рекрутинг із підготовки мобілізаційного резерву, щоб зараз не зітхати щодо відсутності підготовки у мобілізованих "з вулиці". Це проблема недолугості системи комплектації особового складу", – каже експерт.

Втім, за словами аналітика, навіть у розпал війни українська армія могла б займатися підготовкою кваліфікованих кадрів. Підтвердженням цьому слугують 15-20 бригад наступу, підготовлені в один з найкритичніших для нас періодів з початку повномасштабного вторгнення. "Секретом" успіху став ефективний підхід до навчань і найголовніше – бойового злагодження.

З яких причин цей досвід не використовують для підготовки усіх мобілізованих перед відправкою на фронт – загадка.

"Хтось маніпулює цими питаннями, штучно підвищуючи градус напруги в суспільстві", – зазначає Дмитро Снєгирьов.

Закручування гайок не допоможе, необхідна мотивація

Впроваджуючи подібні реформи, депутати припускаються поширеної помилки: очікують нового результату від повторення одних і тих самих дій. За словами керівника дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрія Гончаренка, влада йде тим же шляхом, що й раніше, лише посилюючи норми, що вже діють.

Насправді ж, для підвищення ефективності мобілізаційних заходів слід не закручувати гайки, а надавати громадянам більше мотивації для вступу в ЗСУ і шукати нові підходи для контролю за порушенням законодавства.

"З початку повномасштабної війни за кордон виїхали від 200 до 500 тисяч чоловіків призовного віку. Кожна з таких "путівок" коштувала від 5 тисяч доларів. Тобто, десь осів як мінімум мільярд доларів хабарів. Невже такі кошти в руках обмеженого кола посадовців можна не помітити? Це величезна корупційна схема. Додайте до цього російську пропаганду, яка просочується в наш інформпростір, підривну діяльність окремих українських блогерів, які просувають наративи про ухилення від служби, негативні очікування від подій на фронті. А тепер скажіть, де громадянам брати мотивацію йти на війну? Замість того, щоб формувати її, влада просто посилює вже існуючу ситуацію подібними законопроектами", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Водночас казати про те, що в Україні не залишилось громадян, готових захищати Батьківщину, не вірно. Підтвердженням цьому слугує досвід 3-ї ОШБр, до лав якої стоїть черга з добровольців, зазначає Юрій Гончаренко. Тобто річ не у вичерпному мобілізаційному потенціалі, а у правильному підході, який дозволить без примусу і репресій набирати достатню кількість вмотивованих бійців.

Розширення повноважень ТЦК і органів, що сприяють їхній роботі з "відлову" призовників, лише посилить опір громадян і змусить їх шукати нові шляхи для ухиляння від служби, вважає експерт.

"Приберіть демотивуючий інформаційний вплив; забороніть працівникам ТЦК крутити людей на вулицях; посильте заходи з протидії корупції; почніть присвоювати звання Героя України не посмертно, а за життя; дайте військовим довгі відпустки і можливість змінити окоп на посаду інструктора за вислугою років. Вже цього буде достатньо, щоб люди зрозуміли, що до них ставляться гідно.

Додайте до цього спрощення бюрократичних процедур для створення нових підрозділів. В Україні дуже багато спортивних, парамілітарних, націоналістичних і патріотичних організацій. Кожен з їхніх членів сам по собі може не мати достатньо мотивації, але якщо у них буде можливість сформувати свій підрозділ і разом, вже злагодженою командою, відправитись на фронт, мотивації додасться. Згадайте історію легендарного "Азову" та "Правого сектору", вивчіть психологію цих людей, простежте мотивацію тих, хто йде на війну добровольцями. Дайте більше пільг та можливостей для їхніх сімей і для них самих. Справа піде", – каже аналітик.

Ба більше, за словами Юрія Гончаренка, систему ТЦК взагалі можна ліквідувати, спростивши її до окремого кабінету в ЦНАПі, адже з появою електронного реєстру вона стане архаїчною і непотрібною.

Сайт "Телеграф" намагався взяти коментарі у низки членів оборонного комітету Верховної Ради, однак після скандалу з Мар’яною Безуглою вони майже тиждень перебувають у "режимі мовчання".

Однак і без того зрозуміло, що ухвалюваний документ не вирішить проблем із мобілізацією в умовах воєнного часу. Тож без урахування думок експертів і громадянського суспільства, без ліквідації корупції та формування справедливої системи набору в армію, в якій не буде "касти недоторканних", справа з місця не зрушить. І закручування гайок її не змінить.