Матеріали по Дихне сфальсифіковані? У справі ексгендиректора "Борисполя" новий поворот, але держслужби не реагують

Читать на русском
Автор
Євген Дихне
Євген Дихне

Фонд держмайна ніяк не реагує

Епопея зі справою колишнього гендиректора "Борисполя" Євгена Дихне, якого засудила колегія суддів Вищого антикорупційного суду до 5 років позбавлення волі за нібито зловживання службовим становищем, продовжується. Факти про "Гільдію оцінювачів України", яка проводила експертизу на замовлення НАБУ, можуть говорити про можливу фальсифікацію. Але Фонд держмайна на це не реагує.

Про це розповів український журналіст Василь Крутчак. Справа в тому, що, як стверджує журналіст, голова приватної компанії "Гільдія оцінювачів України", до послуг якої в рамках кримінальної справи вдався старший детектив НАБУ Станіслав Браверман, нібито може "намалювати" для бюро будь-який висновок.

Свої слова він підкріпив записом розмови зі Степаном Максимовим (він є керівником "Гільдії оцінювачів України"). Так от, під час нього журналіст видав себе за детектива НАБУ, якому необхідні "вигідні" для слідства результати експертизи. Зрештою, людина з голосом, схожим на голос Максимова, без проблем погодилася зробити це.

Таким чином, Крутчак дійшов висновку, що і експертиза у справі Дихне, яку проводила "Гільдія оцінювачів", може бути сфальсифікована. А якщо це так, то виходить, що НАБУ сфальсифікувало матеріали кримінальної справи на користь захисту.

"Керівництво НАБУ та судді Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в курсі, що кримінальне провадження стосовно колишнього керівника аеропорту "Бориспіль" Євгенія Дихне, сфальсифіковано старшим детективом НАБУ Станіславом Браверманом через письмову оцінку приватного оцінювача Степана Максимова Не зважаючи на очевидний факт фальсифікації, родичам Дихне від представників керівництва НАБУ було сказано прямим текстом: "Нам плювати на фальсифікацію. Ми всеодно посадимо Дихне", — каже журналіст.

У цей час адвокат Дихне Ольга Веретільник вже чотири рази подає скаргу на оцінювача Максимова до Фонду держмайна. Однак усі чотири рази отримала формальну відмову.

І справа ще ось у чому:

"Оцінювач Степан Максимов на замовлення НАБУ підготував два звіти з оцінки права оренди в аеропорту "Бориспіль". Вони мають однакові реквізити і дату. Результат теж однаковий, хоча зміст різний. При тому НАБУ по договору замовило один)

Сторона захисту замовила рецензії обох звітів. Висновки: один звіт складений з порушеннями, інший — з грубими порушеннями. Я з тими рецензіями згодна, тому подала скарги на оцінювача щодо обох версій.

Але якась із версій звіту (не знаю яка, бо Фонд приховує цю інформацію, може якась третя), рецензувалась співробітницею Фонду Тетяною Любименко і отримала позитивний висновок.

Тетяна Любименко працює у Департаменті оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності ФДМУ. Директором Департаменту є Світлана Булгакова. Вона ж підписує відповіді з відмовами розглядати мої скарги.

Цього разу мені написали, що я не пояснила, яка з двох версій звіту залучена до судової справи як доказ (хоча саме це я написала: йому замовили один Звіт — він виконав два, і обидва є в матеріалах справи. Який є фінальним мені не відомо (НАБУ все переконує у відповідях різним захисникам що звіт один). Однак на 100% відомо, що обидві версії використовувались для обгрунтування висновків суду в той чи інший спосіб). Засвідчені копії звітів з матеріалів Вищого антикорупційного суду я і надала до Фонду (з печаткою суду).

Обидві версії є в матеріалах судової справи. Одна як оригінал, інша — копія, що була використана для підготовки звіту Державної аудиторської служби України і є в додатках до нього", — розповідає Веретільник.

Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд 1 березня 2023 року засудив колишнього гендиректора аеропорту "Бориспіль" Євгена Дихне до 5 років позбавлення волі.

Євгеній Дихне очолив аеропорт "Бориспіль" у 2014 році, а з 2017 працював першим заступником гендиректора. Восени 2020 року НАБУ оголосило підозру Дихне та начальнику служби орендних відносин аеропорту. Їх звинуватили у зловживанні службовим положенням, що, за версією слідства, завдало державі збитків на суму 16,5 млн грн.