Страхіття в Полтаві. Сотні кажанів сипалися з балкона і лізли з підлоги

600 сонних кажанів впали на землю з восьмого поверху на мерзлу землю й розбилися

Ремонт балкона господарям квартири однієї з багатоповерхівок у Полтаві може вилитись у копієчку: за загибель однієї рудої вечірниці з роду кажанів, які занесені в Червону книгу України як вразливий і зникаючий вид, передбачена компенсація в 746 гривень. Загинуло 600 червонокнижних ссавців. Ще 1000 зоозахисникам удалось врятувати.

Подробиці незвичайної історії – у "Телеграфі".

Кажанячий рекорд

Полтавка Надія досі не може отямитися від шоку. Вона вирішила посеред зими відремонтувати балкон. Робітники почали знімати обшивку, як з-під неї… посипались кажани.

– Летючі миші устилали пустоту між бетонними плитами і дерев’яним каркасом шаром не менш як 10 сантиметрів, – розповідає нажахана жінка. – Займали всю площу балкона по висоті. А потім кажани почали лізти з-під дерев’яної підлоги… Ясно, ми перелякались, не знали, що робити, куди їх дівати. Стали згрібати совком. Бо це було щось страшне… Ми навіть не здогадувались, який сюрприз нас чекає.

Як виявилося згодом, у щілинах і пустотах балкона багатоповерхівки на вулиці Великотирнівській у Полтаві збиралась перезимувати зграя рудих вечірниць – так називається один з найбільших видів кажанів, сон яких потривожили посеред зими. Їх було щонаймеше 1600 особин!

– На жаль, близько шестисот з них загинуло. Вони впали на землю з восьмого поверху на мерзлу землю й розбилися, оскільки були сонними й не встигли розкрити крил, – розповіла "Телеграфу" фахівець Українського центру реабілітації рукокрилих (Харків) Олена Шуленко. – Наші співробітники, як тільки доставили нам їх з Полтави, всю ніч, а потім ще й день сортували їх за ступенем уражень. Якимось ссавцям, у яких були гематоми, забиття, надали первинну медичну допомогу. Тим, які мали переломи крил і нижніх кінцівок, наклали лангети. Найтяжчих відвезли до ветеринарної клініки, де їм зробили рентген. У деяких таким чином виявили тріщини тазових кісток, перелами хребта, інші проблеми опорно-рухового апарату. На жаль, частина з них не відчуває кінцівок. Їм даємо знеболювальні препарати й спостерігаємо.

За словами Олени Шуленко, центр діє вже десять років, але вперше за всю його історію сюди була доставлена така рекордна партія рукокрилих ссавців, яку вдалося врятувати.

Шпарини в будинках кажани сприймають за печери

– Чим пояснити, що така величезна кількість кажанів набилися під обшивку балкона?

– Руді вечірники – це мігруючий вид кажанів. Тварини колоніальні й дуже соціальні, які для зимівлі зазвичай обирають міста. Усілякі шпарини в будівлях вони сприймають за печери, тому забиваються в них цілими колоніями й засинають до весни. Це норма. Ненормально, що їх викидають сонними на мороз із висоти.

– Як ви думаєте, господарі тому й почали розбирати балкон, що чули там писк і шарудіння?

– Я не можу відповідати за господарів, але мені дивним здається ремонт балкона посеред зими. Навряд чи зараз, коли піднявся такий хайп навколо цієї історії, вони скажуть правду. Тим паче, що загиблі рукокрилі занесені в Червону книгу і за їхнє знищення передбачене покарання.

Попутно я дізналася від співрозмовниці, що колектив "кажанячої клініки" у Харкові – це десять штатних одиниць, на які зараз припадає 4,5 тисячі кволих рукокрилих ссавців. Вони кожного уважно оглядають і кладуть у спеціальні клітки, у яких підтримується необхідна волога і температура. Це якщо кажани мають достатню вагу (нормальні вечірниці, наприклад, важать 28-30 грамів) і задовільний фізичний стан. Якщо ні, то зимову сплячку для них скасовано. Доки вони не наберуть достатню вагу, працівники центру й волонтери будуть їх підгодовувати комахами і личинками жучків.

Я поцікавилась у Олени Шуленко віком полтавських вечірниць.

– За зовнішніми ознаками, це досить молода група. Більшість особин, вочевидь, з’явилася на світ минулим літом, – відповіла вона.

Живих від мертвих важко було відрізнити

Першими на допомогу вечірницям, якими був буквально усіяний газон під багатоповерхівкою, кинулися волонтери Українського центру реабілітації рукокрилих у Полтаві.

– Про те, що хтось викидає кажанів з балкона восьмого поверху, нам повідомили випадкові свідки цієї екзекуції, – розповіла представниця центру Вікторія Вихор. – Ми підняли зоозахисників, вони поїхали їх збирати. 10 січня, коли це сталося, мороз на вулиці сягав 6 градусів, тому десятки нещасних ссавців розбилися від падіння з висоти або замерзли від морозу. А монтажники, як виявилось, ще й набили кажанами великий будівельний мішок, й виставили його зав’язаним біля під’їзду. Волонтери просили їх складати вечірниць у коробки, але вони відмовились.

Наші представники рятували тваринок, які лежали на снігу, відігрівали їх. Живих від мертвих важко було відрізнити, адже кажани у стані зимового сну не рухаються, бо в цей час усі процеси життєдіяльності (температура тіла, дихання, серцебиття) знижені, щоб витрачалось менше енергії.

Пані Вікторія терміново повідомила про НП Центр реабілітації рукокрилих, а тим часом із допомогою однодумців перевезла їх у коробках на балкон до себе додому.

А буквально за дві години після звістки про надзвичайну ситуацію до Полтави на авто приїхали фахівці з Харкова, забрали коробки з вечірницями і негайно вирушили у зворотному напрямку. А волонтерка Анастасія Кольвах за рекомендацією Олени Шуленко повернулася до будинку на Великотирнівській і ще знайшла там близько десятка кажанів.

– Незрозуміло, чому господарі не викликали ніяких служб, нікуди не зателефонували. Але залишається факт: серед зими люди прирекли беззахисних тваринок на погибель. Так не повинно бути, – аже ще одна волонтерка, яка брала участь у порятунку рудих вечірниць, полтавка Катерина Овчаренко.

П’ють нектар, а не кров

За словами зоозахисників, всі 27 видів малих рукокрилих тварин, або кажанів, які живуть в Україні, занесені в Червону книгу і потребують охорони. А загалом у світі рукокрилих понад 50 видів, і лише один з них відноситься до вампірів. Але він розповсюджений на території від північної Мексики до центрального Чилі, Аргентини й Уругваю. "Наші" ж кажанчики – комахоїдні й п’ють нектар, а не кров. І попри поширені міфи, до білого одягу не чіпляються і у волоссі не застрягають.

Зоозахисники закликають не турбувати рукокрилих, які можуть тимчасово оселитися на горищі чи балконі. Навесні вони самостійно покинуть "спальні місця".

– Але, якщо вам заважають кажани, їх можна в ганчірочці винести на вулицю і випустити з витягнутої руки чи з якогось підвищення, на яке він може сам сісти, – радить Вікторія Вихор. – Кажан трошки потремтить, але не від холоду – так він розігріється, наче тракторець, набирає температуру. Потім огляне простір, просканує його і полетить.

Олена Шуленко у таких випадках радить звертатися на "гарячу лінію" Українського центру реабілітації рукокрилих: 066 305 98 95 або до регіонального волонтера з Полтави Вікторії Вихор за номером 050 038 31 07.

За жорстоке поводження з тваринами, а тим паче червонокнижними, передбачена адміністративна відповідальність. Окрім того, законом визначено відшкодування завданих збитків. У конкретному випадку мова може йти про накладання штрафу в розмірі від 510 до 850 грн та майже 445 800 грн відшкодування збитків (743 грн за кожного із 600 загиблих кажанів).

У пресслужбі Головного управління Нацполіції в Полтавській області повідомили, що правоохоронці можуть відкрити провадження щодо цієї ситуації у разі, якщо надійде відповідна заява до поліції. Правопорушення може бути зареєстроване також на підставі інформації у ЗМІ.

Фото та відео надані Українським центром реабілітації рукокрилих, відеосюжет – ІРТ (Полтава)