Екоцид на Полтавщині: соми та щуки викидалися з річки й помирали на кущах (фото і відео)

Не встигла Україна оговтатися від техногенної катастрофи, викликаної підривом Каховської ГЕС, як ще один регіон спіткало екологічне лихо. Під Кременчуком на Полтавщині розмитий дощем гній зі свинокомплексу потік у річку Псел, спричинивши масовий мор риби.

Офіційних висновків жахливого екоциду, що стався днями на Пслі, ще нема, а місцеві жителі побоюються, що винних у ньому, як завжди, не знайдуть.

Сайт "Телеграф" розбирався у подробицях екологічної катастрофи.

Сморід, наче у свинарнику

7 липня під вечір на території Кременчуцького району Полтавської області пройшла потужна злива: на кожен квадратний метр припало по 6-8 літрів води. Це дуже багато. І саме це спровокувало змивання засохлого "поля" свинячого гною, яке певний час тому створила дирекція ТОВ "Глобинський м’ясокомбінат" поблизу села Демидівка Омельницької територіальної громади. Дощова вода в перемішку з розмитим перегноєм хлинула в яр, а звідти — у русло річки Псел, утворивши на ній пробку товщиною кілька сантиметрів і довжиною не менше трьох кілометрів.

— 8 липня я з родиною приїхав на базу відпочинку в Запсіллі, — розповідає очевидець екокатастрофи, 38-річний налагоджувальник устаткування Кременчуцького молокозаводу Роман Саганенко. — Понад Пслом багато баз, і на вихідні туди з’їжджаються відпочивальники з Кременчука, Полтави, навіть Харкова. Тим паче попереду був День рибалки, тож любителі "тихого полювання" мріяли в цей день посидіти з вудкою на березі річки, зварити юшки… Але приблизно о дев’ятій ранку повітря стало наповнюватися різким запахом тваринного лайна. Ми побачили, що риба почала спливати на поверхню й жадібно хапати повітря. Маленькі соми прямо в руки лізли. Раки масово тікали з води на берег. На це не можна було дивитися без болю в душі. Тим паче ніхто не міг зарадити біді.

— Я з родиною також планував відсвяткувати День рибалки на Пслі, — приєднується до розмови 45-річний мешканець села Омельник Роман Мурашко. — Близько десятої ранку ми під’їхали до річки й побачили, що по ній пливе коричнева субстанція. Сморід стояв, наче у свинарнику. Мене вразило, що бички на плавцях буквально ходили по землі. Щуки з такою силою вискакували з води, що повисали на прибережних кущах та деревах.

Я одразу ж зателефонував у поліцію. Приїхав екіпаж, зафіксував те, що відбувалося, викликав лаборантів, які взяли проби води. Однак поліцейські відмовилися шукати місце витоку отруйної речовини, мовляв, вони не знають місцевості, й запропонували зробити це комусь із селян. Ми з дружиною поїхали в Гуньки, що знаходяться вище за течією. Там було те ж саме. Проїхали ще трохи, у Ламане. А там люди купаються, рибалки сидять з вудками, вода чиста, ніякого запаху…

Повернулися в Гуньки, і по запаху знайшли там каламутний потік серед кущів, який впадав у річку. Він біг прокладеною стічною трубою діаметром 1 метр. Труба була заповнена приблизно наполовину. Викликали на те місце голову громади Андрія Пирога, говоримо, перекриваймо трубу… Він разом з головою Кременчуцької військової райдержадміністрації Олегом Лєдніком прийняли рішення нагорнути земляний вал перед потоком (хоча публічно заявили, начебто встановили бетонні плити). Та це до першого дощу.

Місцевим мешканцям одразу було зрозуміло, що потрапило до річки. Адже на горі, за чотири кілометри від Гуньків, на околиці сусіднього села Демидівка, розташований свинокомплекс ТОВ "Глобинський м’ясокомбінат". Рибалки й активісти, взявши журналістів, вирушили на місце можливого витоку отруйних стоків.

Відео, викладене в інтернеті одним з активістів, вражає. Він пройшовся величезним, уже сухим "полігоном" свинячого гною, товщина якого сягає не менш як 30 сантиметрів. Дощова вода промила в тій товщі канаву й понесла отруту вниз, до річки. І якщо нічого з тим "полігоном" не зробити, наступна злива спричинить ще більшу екологічну катастрофу.

— Метрів за 300 від свинокомплексу колись була законсервована лагуна-гноєзбірник, — пояснює Роман Мурашко. — Але її чомусь розкопали й вивезли вміст за чотири кілометри від ферми начебто як органічні добрива. Там, як мінімум, до десяти тисяч тонн тих відходів. Але які це добрива, якщо під ними земля отруєна й вона не придатна для вирощування сільгоспкультур? Там важко дихати. Звісно, в цьому винне, як на мене, не лише підприємство з виробництва м’ясної продукції, а й голова громади. Без його дозволу на виділення землі під "сухі відходи" ніхто їх туди не складував би.

"Невідома" отруйна речовина

Влада одразу ж почала замітати сліди, називаючи свиняче лайно "невідомою отруйною речовиною".

"За попередніми даними, внаслідок великої кількості опадів малі річки вийшли з берегів та розмили деякі стихійні сміттєзвалища", — "уточнив" 9 липня після позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій начальник Кременчуцької районної військової адміністрації Олег Лєднік у Facebook.

Пізніше додав: "Попередня причина забруднення річки — те, що внаслідок великих опадів потоки води зачепили поля з перегноєм і продуктами іншого тваринного походження. Треба зрозуміти, скільки відходів потрапили до Псла. Вода вирувала 8-12 кілометрів і могла на своєму шляху багато чого зачепити".

Голова Омельницької громади Андрій Пирог стоїть на своєму: "Велика дощова вода змила верхній шар ґрунту на полях разом з культурами, що там росли, а також рештки стихійних звалищ, через що стався зсув ґрунту".

Коли люди почали говорити їм про недбалість керівництва свинокомплексу, Олег Лєднік заперечив: "Їх обстежили. Попередньо там усе в порядку!" І порадив не довіряти YouTube. Він також запевняє, що проникнення нечистот у ґрунт не сталося, мешканці сіл п’ють воду з колодязів, її якість контролюється щодня. І загалом вживаються всі заходи для запобігання негативним наслідкам надзвичайної ситуації, усі служби працюють в оперативному режимі.

Хоча подібним заявам люди не ймуть віри. Роман Саганенко, наприклад, ставить питання руба:

— Чому г*вно зі свиноферми називають невідомою речовиною? Я гадаю, сьогодні мало говорити про усунення наслідків, набагато важливіше говорити про недопущення подібних катастроф. Про правила ведення господарської діяльності та їх порушення певними суб’єктами господарювання. Зараз причетні до екоциду намагаються переконати всіх, що у річку потрапили вимиті з полів гербіциди та міндобрива, які використовують аграрії, щоб саме цей висновок був записаний у протоколі Держекоінспекції Центрального округу.

Не дарма, думаю, її начальник Ігор Горжій, як повідомляє сайт "Кременчуцької газети", під час виїзної депутатської комісії з питань екології Полтавської облради повторював цю думку. А голова Омельницької громади Андрій Пирог переконує всіх, що "витоку безпосередньо з лагуни не було. Візуально його не видно".

Хоча на відео, знятому активістами, добре видно рівчак, по якому стікав перегній униз, через яр у Псел. У тому яру дуже чітко видно шлях отруйного потоку: на ньому досі стоять кислотно-зелені калюжі, а рослинність, в тому числі дерева, на його шляху просто вигоріла, бо аміак призводить до її загибелі.

На жаль, ми навіть не можемо уявити наслідки цього екоциду. Отруєна вода поступово добирається до Дніпра — Псел впадає в нього поблизу Горішніх Плавнів. Це місто бере воду з Дніпра, а отже, понад 50 тисяч населення може залишитися без питної води, — каже активіст.

Роман наголошує й на тому, що у Псел заходила нереститися дніпровська риба. Тепер увесь мальок загине.

— Отруїли рибу! Отруїли річку! Зараз річка мертва. Нема нічого у ній. Вся риба лежить на дні. Піскарями, бичками, рибою маленькою заслане усе дно. Ми сьогодні були в Онищенках, біля Потоків, — там така ж картина, — у розпачі говорить мешканець села Омельник Микола Пустовіт. — На всьому тридцятикілометровому відрізку, який подолав отруйний шар змитого перегною, аж до Щербаків, сьогодні стоїть стійкий запах гнилої риби. На жаль, прибережна смуга на цьому відрізку усіяна мертвими товстолобами, щуками, карасями, піскарями, бичками, раками… Кажуть, бачили навіть дохлих черепах. Хоча більшість загиблої живності все ж опустилась на дно, і течія несе її далі, в Дніпро… Сірка вже могла осісти, але шкідливі речовини понесло далі за течією. Страшно уявити масштаби забруднення річки, які з часом можуть лише збільшуватися.

Візки гнилої риби

— Поряд з місцем масового мору риби, за якихось десяток чи кілька десятків кілометрів, аж дві заповідні зони: Заможненський заказник на Глобинщині й Нижньосульський національний природний парк на межі Лубенського та Кременчуцького районів, — продовжує Роман Саганенко. — Там багато птахів і звірів, які мігрують й можуть пити воду з отруєного Псла. І якщо на базах відпочинку охоронці візками вивозять з пляжів гнилу рибу, то поза межами баз вона так і залишається лежати й стає кормом для диких тварин. Я не знаю, що буде з ними…

Аналіз води, за даними Полтавського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ, показав, що в ній перевищені концентрації аміаку та нітратів.

— У прилеглих до річки селах нема чим дихати. То стояв сморід гною (одна моя знайома казала: "Живемо, як у свинарнику"), а тепер стоїть сморід від гнилої риби, — продовжує Роман Мурашко. — Люди зачиняють наглухо вікна, задихаючись у хатах від спеки. Їхня домашня живність залишалась без річкової води. Селяни й аграрії не можуть використовувати воду для поливу городів і полів. Не знаємо, що буде з ґрунтовими водами, адже концентрація отрути, яка входить у землю, дуже велика… Розповсюдженню екологічного лиха мали б завадити фахівці. Але де вони? Ніхто нічого не робить.

На місце масового замору риби аж (!) 12 липня виїжджали депутати постійної комісії Полтавської облради з питань екології, представники Держпродспоживслужби й Держекоінспекції. Оглянувши берегову лінію Псла у селах Запсілля, Омельник та Гуньки, "полігон" сухих відходів, а також яр, по якому збігала отруйна вода, вони дійшли висновку, що сталася екологічна катастрофа щонайменше регіонального масштабу.

"Це чиясь безвідповідальна та безконтрольна діяльність", — заявив член екологічної комісії Полтавської обласної ради та заступник міського голови Кременчука Дмитро Кравченко.

Наступного дня голова комісії, депутат облради Євген Корф назвав те, що сталося, катастрофою державного масштабу і запропонував підготувати звернення від Полтавської ОВА до Кабміну, щоб оголосити ситуацію на Пслі зоною екологічного лиха.

"Попередньо — виною всьому стали тваринні фекалії з лагуни, що належить свинофермі. Обвинувачувати не можу, у всьому розбереться слідство. Факти вже задокументовані. І я буду тримати питання на контролі!" — написав він у Facebook, виклавши документальні підтвердження у вигляді фото- і відеоматеріалів.

Поки що прилеглі території біля Псла патрулюють правоохоронці, стежачи, аби ніхто в ньому не купався й не брав води. Хоча місцеві мешканці повідомляють, що жодних попереджувальних знаків на пляжах не виставлено.

Під контролем поліції також торгівля рибою в роздрібній мережі району.

За даним фактом, повідомляє відділ комунікації поліції Полтавщини, відомості внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч. 2 ст. 242 ("Порушення правил охорони вод, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки") Кримінального кодексу України, що карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Причини та обставини надзвичайної екологічної події з'ясовує слідство.

Генеральний директор ТОВ "Глобинський м’ясокомбінат", мільйонер Олександр Кузьмінський поки офіційно не прокоментував ситуацію.

А тим часом споживачів його продукції в Україні, певно, зменшиться. Так, родина Романа Саганенка першою вирішила бойкотувати глобинські ковбаси, й інших закликає до цього.

Фото — "Кременчуцька газета", портал "Кременчуцький ТелеграфЪ", Тетяна Мурашко, відео — "Кременчуцька газета", Тетяна Мурашко