Загроза з півночі: як Україна повинна готуватися до російського посилення в Білорусі - Ігор Романенко

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко зазначає, що загроза з боку Білорусі стала виникати не в останні місяці, а ще два роки тому

Україна стоїть на порозі ряду важливих військових навчань. 20 вересня у Львові розпочнуться спільні військові навчання України та країн НАТО RAPID TRIDENT-2021.

Планується, що прибудуть 6000 військовослужбовців з п’ятнадцяти країн-партнерів і членів НАТО, зокрема з Грузії, Туреччини, Польщі, Великобританії, Канади, США.

Ці навчання триватимуть з 20 вересня по 1 жовтня. Основна мета — підготовка до спільних дій у складі багатонаціональних сил під час коаліційних операцій. Відомо, що вперше в рамках цих навчань будуть проводитися тактичні відпрацювання багатонаціонального батальйону з бойовою стрільбою. Також під час навчань заплановано спільне десантування українських й американських десантників з літака військово-транспортної авіації США С-130.

А з 22 по 30 вересня на всіх основних військових полігонах, а також в акваторії Чорного та Азовського морів, відбудуться стратегічні командно-штабні навчання «Об’єднані зусилля-2021».

У них очікується участь представників і підрозділів від близько 15 країн — членів НАТО і партнерів.

Всі ці навчання слід розглядати з точки зору нарощування військового потенціалу збройних сил України, підвищення виучки, рівня бойової підготовки. А також як можливість провести важливі напрацювання у виконанні бойових завдань з підрозділами наших союзників.

За кількістю військ, техніки, озброєнь — навчання більш представницькі, ніж було торік. І це важливо, тому що агресивна сутність нашого північного сусіда — Росії — не змінюється. З весни до теперішнього часу росіяни зосередили ударне угруповання проти України, Польщі та країн Прибалтики.

Навчання, що проводяться на території України, можна розглядати в сенсі проведення дзеркальних дій на російсько-білоруські військові навчання «Захід-2021».

Але наші все ж більш масштабні, союзників в рази більше.

Треба відзначити, що на 2021 рік було заплановано 7 навчань. І план виконується. Все це вимагає великих зусиль, засобів. Це серйозний показник.

Особливість навчань на території України у вересні, що вони проходять практично одночасно з російсько-білоруськими. Росіяни, намагаючись показати, що виконують Віденські домовленості, запевняли, що завели не більше 12,5 тисячі своїх військових на територію Білорусі в рамках цих навчань. Однак на полігонах РФ в таких навчаннях взяли участь близько 200 тисяч осіб, причому безпосередньо на кордонах України росіяни зосередили до 100 тисяч військовослужбовців.

Небезпека ситуації й в тому, що триває російсько-білоруська інтеграція, в тому числі в оборонній сфері.

Під час підготовки навчань «Захід-2021» була зустріч Лукашенка з Путіним. І Путін фактично дотиснув Лукашенка на те, щоб Росія отримала можливість сформувати навчально-бойову базу на території Білорусі. Поки з протиповітряної оборони. Але, швидше за все, її досить швидко переформатують в чисто бойову базу.

До того ж докладаються зусилля для створення на території Білорусі бази військово-повітряних сил. І тут важлива заява Лукашенка як верховного головнокомандувача збройними силами Білорусі, що вони закуплять на 1 млрд доларів сучасного російського озброєння.

У тому числі — до ескадрильї літаків, кілька десяток бойових вертольотів, і також зенітно-ракетну систему С-300. Останню намір направити на «гарячу», як каже Лукашенко, кордон з Україною.

Загроза з півночі України з’явилася не сьогодні. Ситуація в розвитку, а почалося все ще пару років назад. Тоді в рамках російсько-білоруських навчань з протиповітряної оборони росіяни завели під виглядом навчань техніку по ППО, іншу техніку. А по закінченню навчань залишили її там, зав’язавши з білорусами спільну систему, яка управляється з Москви. Генштаб РФ розробив плани, які дозволяють використовувати територію Білорусі для гіпотетичного удару по Україні.

За цей час Москва і Мінськ напрацювали відповідні юридичні міжнародні документи, які забезпечують подальшу інтеграцію держав в області оборони. Створені практично всі умови, щоб в разі потреби росіяни могли використовувати територію Білорусі для кидка на Україну.

Якщо раніше основну увагу ЗСУ було зосереджено на сході (РФ і ОРДЛО) і півдні (Крим), то останнім часом формуються відповідні сили на півночі. І потрібно провести ще багато роботи, щоб посилити цей напрямок. Поки, дивлячись на карту, видно, що Росія охоплює нас кліщами — з півночі через схід на південь. Це серйозна небезпека. Йде робота по тому, як їй протистояти. І треба ще багато працювати, в тому числі військово-дипломатичним шляхом, з нашими союзниками.

Керівництво країни та збройних сил реагують на виклики. З точки зору ППО повномасштабна операція починається з вогневих ударів, ударів з повітря. Тому відбувається зміцнення наших кордонів, нарощуються можливості ППО. У тому числі на північному напрямку, про що недавно повідомило Повітряне командування «Центр».

Автоматизована система управління, яка з’явилася недавно на півночі, дає можливість при наявних засобах тієї ж протиракетної оборони (ПРО) збільшити ефективність дій. Там наростили локаторами поле. Посилили зенітно-ракетні можливості. І на цих навчаннях відпрацьовували відповідним чином ці можливості.

Водночас про протиракетну оборону як складової ППО говорити поки не доводиться. У нас немає відповідних коштів. До єдиного комплексу С-300В росіянами свого часу не були поставлені відповідні ракети.

Тож коштів ПРО у нас немає. Тому вище військово-політичне керівництво держави веде активні переговори з союзниками, в першу чергу США, щоб отримати такі можливості. Є певне розуміння, певна підтримка в Конгресі, в адміністрації американського президента. Нещодавно стало відомо, що йдуть переговори про можливість надання Україні «Залізного купола» — двох батарей протиракетної оборони ізраїльського виробництва, які мають американці. Закрити питання щодо ПРО України вони не можуть. Але це було б хорошим початком для формування протиракетної оборони в Україні.

З військової, професійної точки зору, ясно, що створювати ПРО слід, розмістивши відповідні засоби в Україні, Польщі, країнах Прибалтики, а також в Чорному морі — на відповідних кораблях (такі можливості є у Великобританії та США).