Прощатися з Арестовичем точно зарано - Віктор Бобиренко

У вівторок, 17 січня, радник Офісу президента України (ОПУ) Олексій Арестович написав заяву про звільнення.

Причиною став його скандальний та необґрунтований вислів про нібито збиття 14 січня російської ракети Х-22 українськими силами ППО, внаслідок чого та впала на житлову багатоповерхівку у Дніпрі, призвівши до численних жертв.

У парламенті навіть почали збирати підписи з вимогою звільнити Арестовича. І він, схоже, вирішив не випробовувати долю.

Але прощатися з Арестовичем точно зарано.

Він – важливий елемент у системі влади Зеленського, який виступає як медіакілер.

Арестович – талановитий маніпулятор у тому сенсі, що каже приблизно 80% правди, а ще 20% щось прибріхує від себе. Або не лише від себе. Практично в кожен свій виступ він уміло монтує ті наративи, які йому спустили зверху. Але іноді перегинає – і несе відсебеньки, поплутавши береги. Думаю, коли він наприкінці минулого тижня ляпнув про те, що російська ракета потрапила до багатоповерхового будинку у Дніпрі нібито після збиття українською ППО, це був саме такий випадок. Не тому, що Арестович якась російська "консерва", як вважає низка експертів, а тому, що – самозакоханий нарцис, який щось бовкнув, не подумавши. Можливо, через надмірну самовпевненість. А тепер це йому вийшло боком.

Причому не можна говорити про якесь "прозріння" Арестовича.

Тому що буквально наступного дня після його заяви, яка викликала масу обурення і грала на руку Кремлю, він у свої "виправдання" вплів таке, що винним вийшов не Арестович, а Медведчук і Порошенко. Чомусь в одному ряду. Найпростіший приклад його маніпуляцій. Типу – я перепрошую, але насправді винен не я, а інші.

За ось таке ось вміння красиво вплести в негарну історію те, що зручно чинній владі, його й тримали в Офісі президента України. І я більш ніж впевнений, що Арестович, офіційно залишаючи ОПУ, продовжить на нього працювати. Тим більше, що він і так був ніби позаштатним, відповідно, отримував зарплату в конверті.

Арестович і далі буде потрібен чинній владі як медіакілер, який медійно "вбиватиме" потенційних конкурентів Зеленського.

Крім того, тепер уже колишнього радника ОПУ можуть використати як політичний проєкт. Зроблять під нього якусь партію, яка не виключено, що збиратиме електорат, який раніше належав до поля ОПЗЖ, Опозиційного блоку, Партії Шарія та інших метаморфоз Партії регіонів. І Арестович із його проєктом точно пройде до Ради. Ставши союзником партії влади, яку без проблем проведе Зеленський, чи той, кого він поставить керувати проєктом. У результаті "слуги" (або їхня варіація) отримають у новій Раді конституційну більшість — і зможуть переписати Основний закон під Зеленського.