Влада готує геноцид ФОПів? Яка неприємність чекає на малий бізнес і як йому можна допомогти

Початок 2022 року вийшов непростим для українських ФОПів. По-перше, слідом за підвищенням мінімальної зарплати в Україні зросли податки. А по-друге, підприємців змусили повністю переходити на роботу з реєстраторами розрахункових операцій, що привело до масової відмови обладнання.

Але це ще не все. В інтерв’ю сайту "Обозреватель" голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив про нову ініціативу, яка може боляче вдарити по бізнесу. Про що йдеться і чому слова парламентаря викликали занепокоєння у бізнесу, розбирався "Телеграф".

На роботу з юрособами – табу

У своєму інтерв’ю Данило Гетманцев говорив, зокрема, про плани з детінізації зарплат та кроки, які слід зробити владі у цьому напрямі:

• знизити ефективну ставку оподаткування,
• розширити можливості для декларування,
• запровадити сімейне декларування;
• запровадити за польською моделлю податок на виведений капітал як опцію для середнього бізнесу з оборотом до 200 млн;
• обмежити можливість працевлаштування у компанії "зарплатних ФОП".

Саме останній пункт викликав найбільше питань, оскільки парламентарій уточнив, що необхідно "зменшити можливість співпраці ФОПів на третій групі з юрособами для надання послуг".

"Ви розумієте, про що я зараз говорю. Йдеться про тих, хто не хоче платити податки із зарплати та оформляє своїх співробітників як "зарплатних ФОП". Це все реформа оподаткування доходів. Знижуємо ставку, але змушуємо платити всіх", — пояснив свою позицію Гетманцев.

На цей час дуже популярна схема ухилення від сплати податків на найманих співробітників за допомогою оформлення їх ФОП та виплати зарплати під виглядом плати за послуги. Її популярність нардеп пояснює вигідною арифметикою, адже краще платити 5% податку з ФОПу, ніж 22 ЄСВ та 19,5% ПДФО та військового збору.

Опитані "Телеграфом" експерти здивувалися пропозицією "відрізати" ФОП від співпраці з юрособами, адже розв'язати проблему фіктивності перших можна і без заборони на роботу.

Геноцид та вибір між трудовою міграцією, кешем та ліквідацією

На думку економічного експерта Данила Моніна, реалізацію пропозиції Данила Гетманцева можна назвати "геноцидом, спрямованим на знищення середнього класу".

"Добитися детінізації зарплат можна куди більш простими способами – наприклад, підняти ставку для малого бізнесу, який працює з юрособами з 5% до 10%, одночасно знизивши податкове навантаження на фонд оплати праці для підприємств, скажімо, з 34% до 25%. Тим самим буде видалено причину ухилення від податку. Натомість хочуть обмежити надання послуг малим бізнесом середньому та великому, хоча 80% ринку послуг в Україні — це саме така діяльність", — каже співрозмовник "Телеграфа".

Після цього вибір у бізнесу буде невеликий.

"Сфера IT ще якось, припустимо, зможе перейти в "Дію", натомість решта мають працювати повністю в тіні через кеш, виїхати з країни або піти працювати найманими співробітниками. І це в той час, як той же Гетманцев озвучував законопроєкт про об’єднання ЄСВ, ПДФО і військового збору зі зниженням його спочатку до 30%, з подальшим зниженням до 25%. Цей варіант набагато кращий за заявлене обмеження роботи ФОПів з юрособами", — вважає Монін.

Бізнесу має бути вигідно платити податки, а не ухилятися

Безглуздим вважає спробу обмежити для ФОП співпрацю з юрособами й економічний експерт Олексій Кущ.

"Боротьба з тіньовим ринком праці, безсумнівно, потрібна, але в рамках загальної податкової реформи та має містити стимули для бізнесу. Сьогодні, з урахуванням 5% податку для ФОПів, плати за переведення в готівку, відрахувань "даху", застосування схем з ухилення від зарплати обходиться приблизно в 10-15%. Якщо платити все згідно із законом, це буде до 40%. Неважко передбачити, який шлях вибере бізнесмен, який вміє рахувати", — наводить нехитру арифметику співрозмовник "Телеграфа".

Найкращим вирішенням питання тіньового ринку праці через ФОП, за словами Куща, буде зниження податків до рівня тіньової транзакції за послуги ухилення від податків — до 15-20%.

"Більшість бізнесменів у такій ситуації воліють не ризикувати та працювати чесно. Але це лише перший етап детінізації, наступним має стати об’єднання ЄСВ, ПДФО та військового збору, що пропонується одним із законопроєктів. Потім потрібен якийсь перехідний період, скажімо, у пів року. Рік для виходу з тіні, після чого можна вже жорстко карати тих, хто захоче працювати в тіні. Однак хоча і є законопроєкт про зниження податкового навантаження на фонд оплати праці до 25%, жорстко карати порушників у ньому пропонують без запровадження перехідного періоду, що, на мій погляд, неправильно", — наголошує на аспектах майбутньої податкової реформи ринку праці Олексій Кущ.

Як раніше писав "Телеграф", 2022 виявився повний нововведень для ФОПів вже з 1 січня.