Актор Костянтин Войтенко: Навіть якщо у нас гонорари нижче, ніж в інших країнах, це не означає, що ми другосортні

Український актор, ведучий, а тепер учасник телепроєкту "Танці з зірками" Костянтин Войтенко в ексклюзивному інтерв’ю "Телеграфу" розповів про секрет успіху серіалу "Коли ми вдома", свою партнерку за танцями Роксоляну, нові проєкти, другу освіту та доньку.

- Ви знімаєтеся в кіно з 2010 року. Тобто вже більше 10 років. Були думки колись залишити цю професію?

- Таких думок не було. Були інші — додати ще одну професію. І я до цього йду — вчуся на заочному на кінорежисера. Вже на останньому курсі. В цьому році закінчую. Тож у мене буде друга вища освіта — кінорежисер. Але я не залишаю акторство, буду поєднувати. Мені подобається бути універсальним, займатися багатьма напрямками.

- Ви зрозуміли, що хотіли б пов’язати життя з акторством ще до діяльності в студентському театрі технікуму? Пам’ятайте момент, коли вперше подумали: "Я б хотів бути актором"?

- Чесно кажучи, з дитинства мріяв бути кінорежисером. Так як я завжди перебував на сцені (в садку, школі, літніх таборах, в технікумі), було відчуття, що я вже актор, все вмію і не потрібно нічому вчитися. Тому коли я поступав до Києва, спочатку хотів на кінорежисера. Але оскільки у мене зовсім не було досвіду і не було можливості їздити на підготовчі курси, то вирішив, що зроблю на актора. Хоча був впевнений, що я вже давно актор. Насправді, усвідомив цю професію тільки на другому курсі. До цього з мого боку було дуже легковажно так сприймати роботу. Я був просто аматором, який щось вмів. Але опанувати професію складно, і це я зрозумів вже в університеті.

- Яку роль вважаєте поворотною в вашій акторській кар’єрі?

- Ніякої, чесно кажучи. У мене немає таких ролей. Вони все логічно складалися. Проєкти виходили один за іншим поступово, паралельно ще кілька знімалося. Не було такого, що у мене трапилася одна роль, після якої я став популярним. Я пробував різне. І до сих пір пробую.

- У кожного актора зазвичай є певний образ, амплуа. Ви для себе якийсь визначаєте? Або вважаєте себе універсалом?

- Я вважаю, що можу бути універсальним. Знімаюся як в драмах, мелодрамах, так і в комедіях. Але амплуа я не знаю. Мені здається, якогось одного немає, вони у мене змінюються.

"Мрію зняти кіно або серіал як режисер. У мене є ідея і практично написаний сценарій"

- Багатьом полюбилася ваша роль в комедійному проекті "Коли ми вдома". Як думаєте, чому?

- Мій герой Паша полюбився людям, тому що він — мрія будь-якої дівчини. Він терпить, дуже любить, він добрий, цілеспрямований і готовий на все заради своєї коханої.

- У чому успіх проекту?

- У тому, що він охоплює величезну аудиторію. Може зацікавити кожного: і молодь, і дорослих, і дітей, і пари без дітей, і пари з дітьми, і пари, які живуть з батьками. Нам цікаво дивитися про себе. "Коли ми вдома" — якраз такий проект.

- Також вас можна побачити в серіалах "Село на мільйон", "Будиночок на щастя". Вам взагалі близька тема сільського життя?

- Близька, оскільки я все дитинство їздив на канікули в село і багато знаю про сільський побут.

- Які спогади у вас пов’язані з дитинством в селі?

- Спогадів море! По-перше, я пас корів. І це неймовірне враження. Не прийшов на годинку і пішов, а з самого ранку (ми з братом виходили о 5 ранку) до вечора. Весь час проводили з коровами і тільки до вечора повертали їх назад. Ще пам’ятаю, як у нас в селі висохло озеро. Воно висихало поступово, а якось ми приїхали, і воно практично все зникло. Ми взяли відро і пішли збирати рибу, яка не могла вже нормально плавати, оскільки залишився практично тільки мул. Ми відрами саме збирали рибу, а не ловили.

- Відбулася прем’єра спецвипуску "Будиночок на щастя. Бурбон часу". А на які метаморфози з вашим персонажем очікувати в 3 сезоні серіалу?

- Буде дуже цікаво, але спойлерити не можу. Таких метаморфоз, як в "Бурбоні", не буде. Але можете уявити, що відбувається з чоловіком, коли йде кохана жінка. Страждання будуть. І через ці страждання він буде добиватися свою кохану, навіть коли вона твердо каже "ні".

- Розкажіть про новий проєкт "Ромео і Джульєтта з Черкас". Про що він? Яку роль ви зіграли?

- Це комедійний крутий серіал. Класична шекспірівська історія, коли дві родини ворогують, а діти закохані одне в одного. Я граю Рому. У мене є тесть, який мене ненавидить, а я сильно люблю його доньку Юлю. Батьки сваряться і проти наших відносин. Але ми боремося за свою любов.

- Разом з дружиною ви грали у фільмі "Ніч святого Валентина", серіалі "Мавки". Чи чекати ще ваших спільних робіт з Валентиною? Як вам взагалі працюється на одному майданчику з дружиною?

- Поки у нас не планується спільних робіт. Але взагалі нам класно працювати разом, комфортно і добре. І в негативному плані це ніяк не відбивається на відносинах. Мені завжди з Валею круто на знімальному майданчику.

- У яких проєктах працюєте зараз?

- Зараз працюю в проєкті "Танці з зірками" (сміється. — Авт.). З серіалів зараз нічого не знімається. Чекаємо початок зйомок нового сезону "Будиночок на щастя".

- Яких новинок очікувати вашим прихильникам в новому телесезоні?

- У новому телесезоні буде третій сезон "Будиночок на щастя", а також "Ромео і Джульєтта з Черкас".

- В якому кіно чи серіалі ви мрієте знятися?

- Не знаю навіть. Я мрію зняти кіно або серіал як режисер. У мене є ідея і практично написаний сценарій. Це не комедійний повнометражний фільм. Ідея дуже крута і не особливо витратна. Я її давно придумав, потрохи пишу і одного разу зніму — як прийде час.

- Чи прагнете до якихось нагород?

- Я прагну до професіоналізму. Коли до тебе ставляться шанобливо, коли з тобою хочуть працювати, незалежно від того, є у тебе нагороди чи ні. Прагну бути мегапрофесіоналом і бути затребуваним. Нагороди — це вже побічний ефект, і не завжди вони залежать від таланту. Це залежить від багатьох обставин: правильної ролі, правильної подачі, хто займається цим проектом. Нагороди ніяк не впливають на акторську професію.

- Хто з акторів для вас приклад, орієнтир?

- З українських — Стас Боклан. Він яскравий приклад. Мені він подобався навіть тоді, коли я його ще не знав особисто. Дивився його роботи і розумів, що це світовий рівень акторської майстерності. А коли з ним познайомився, почав зніматися і працювати пліч-о-пліч, коли побачив, як він це робить, якими нитками він все в’є, стався ще один момент захоплення. Крім того, у нас прекрасні особисті стосунки.

"Якщо у нас менше гонорари, ніж в інших країнах, це не означає, що ми другосортні"

- Як часто на знімальних майданчиках виникають конфлікти?

- У моєму випадку нечасто, я не конфліктний. Бувають, але вони абсолютно робочі. Якщо я втомлений, можу трохи посваритися. Але якщо я не правий, обов’язково вибачусь. Оскільки навіть якщо з’ясовуєш якісь питання, не можна переходити на особистості та наїжджати.

- Чи буває таке, що ніяк не можете з кимось спрацюватися, що робити в такому випадку?

- Буває, що немає контакту. Якщо ви зустрілися на один знімальний день, то можна просто потерпіти, відіграти, розійтися і забути один одного. Але якщо ви поруч повинні перебувати кожен день у тривалому проєкті, то, звичайно, потрібно знаходити точки дотику. Потрібно бачити в людині максимально багато хорошого і не загострювати увагу на негативі. Важливо спілкуватися. Дисконект може статися не тому, що людина погана, а вона просто закрилася, боїться тебе або не знає. Потрібно бути щирим. Якщо це змінить відносини, то круто. Якщо ні, просто виконувати свою роботу. Головне, щоб цього не видно було в результаті на екрані глядачам.

- Як ставитеся до якоїсь тенденції, я би сказала, кликати в фільми або серіали не професійних акторів, а відомих співаків, блогерів?

- Можна сказати, що це експериментальна тенденція. Мені здається, можна кликати співаків або блогерів в проєкти, щоб грали самих себе. Якщо співак намагається робити вигляд, що він актор і видно, що він це робить непрофесійно, то, звичайно, є питання до такого вибору. Але з іншого боку, співак або блогер може зробити все так професійно, що буде виглядати краще, ніж актори. Важливо, як з ним попрацює режисер або педагог над конкретною роллю. Оскільки підготувати можна будь-яку людину. Їй не обов’язково потім залишатися в акторській професії, але до якоїсь потрібної їй ролі можна підготуватися. У нас не так багато таких прикладів в українському кіно й телебаченні, але вони все ж є.

- В Україні обговорюють скандал з Володимиром Талашком. Якщо говорити про якесь порушення кордонів, сексуальний підтекст при спілкуванні, наприклад, режисера з актором — стикалися з подібним? Або, може, підозрювали щось подібне у взаємодії з вашими колегами, зокрема дівчатами-актрисами?

- Я особисто не стикався з таким і від знайомих актрис і акторів не чув. Якби я дізнався, що якийсь педагог або режисер так поводиться, то з’явилися би питання. І ми би їх вирішували всі разом. Це ненормально, і про таке потрібно говорити одразу. Важливо не боятися. Добре, що зараз всі розуміють, що про це потрібно говорити, і це не норма. Де би це не відбувалося, як у кіно, так і в інших сферах. Завжди потрібно говорити, що тобі не ок. Нам в університеті говорили, що немає хлопчиків і дівчаток — ви актори. Ви можете переодягатися в одній гримерці, можете перебувати на різних тренінгах дуже близько один до одного, є контактна імпровізація, коли актори повзають один по одному. Але це все, так би мовити, під наглядом. А коли у тебе є сумніви в тому, що чийсь вчинок нормальний і прийнятний, важливо говорити та припиняти відразу.

- Раніше в Україні російські актори отримували більше, ніж українські. Принаймні, про це говорили ваші колеги в інтерв’ю. І, виходить, українські актори були ніби другосортними, другорядними. Чи так це? Як змінилася ситуація або змінюється зараз?

- Раніше це було дійсно дуже розвинене. Гонорари були більше, і думаю, до сих пір вони більше. Але питання в тому, що у російських акторів спочатку вище гонорар і коли їм пропонують зніматися в Україні, вони ставлять свій звичайний гонорар, не опускаючи його. Позаяк в них зацікавлені проєкти, продюсери підтверджують вартість. Чому в них такі гонорари? Тому що там дорожче реклама, більше грошей витрачається на виробництво, а відповідно, і виділяється більше на гонорари. В Україні ж є свій ринок і ціни. Якщо у нас менше гонорари, ніж в інших країнах, це не означає, що ми другосортні. Гонорари — не ознака першорядності. Просто у нас ринок нижче.

- Скільки може заробляти актор в Україні?

- Актори в Україні можуть заробляти від 1500 гривень до 1500-2000 доларів за зміну.

- Як ми бачимо, зв’язки між українською і російською естрадою вже не такі, як були до подій на Донбасі й анексії Криму. А що в акторському середовищі? Чи часто актори, режисери з РФ працюють в нашій країні?

- Актори працюють. Режисери не так часто.

- Як це сприймається?

- Сприйняття залежить від людей. Є дійсно не дуже хороші люди. І тут неважливо, актор ти чи ні. Але мене радує, що стало дуже багато українського контенту, в якому знімаються українські актори. Це прекрасно. Завдяки цьому ми стаємо кращими — багато знімаємось, отримуємо більше досвіду і відповідно розвиваємося як професіонали.

- Чому багато акторів-росіяни продовжують зніматися в Україні?

- Тому що їм пропонують зніматися.

- Чи можна говорити про дефіцит акторів в Україні?

- Дефіциту акторів в Україні немає.

- Іноді в українських фільмах знімаються актори з країн Європи. Невже немає претендентів серед вітчизняних акторів? Або це нормальна практика співпраці?

- Напевно, так відбувається, коли є ко-продукція з країнами Європи, або хочуть зробити прокат в Європі. Для цього в проєкті потрібні європейські актори, які будуть знайомі глядачам там.

- Як, на ваш погляд, змінюється кіноіндустрія в Україні в останні роки? Можете виділити, будь ласка, позитивні моменти і сказати, з чим ще проблеми.

- Кіноіндустрія змінюється. Знімається багато проектів. Щоб ми стали суперпрофесіоналами і робили круті проекти, потрібно постійно знімати. Досвід приходить у процесі. Тоді ми створимо такий ринок, де буде чітко видно, хто крутий, а хто не дуже, хто може завжди знімати добре, а хто разово. Але величезних проблем на цьому етапі я не бачу.

- За що ви любите свою професію?

- Люблю за те, що, перебуваючи на знімальному майданчику, кайфуюи від того, що відбувається, можна заробляти гроші та проживати життя в компанії класних професіоналів.

- Якби зараз до вас звернувся школяр, який мріє стати актором, щоб ви порадили?

- Я б порадив багато дивитися серіалів і фільмів, які підходять йому за віком і типажом. Він може бути схожий на Деніела Редкліффа або Елайджа Вуда. Відповідно він повинен дивитися все їхні фільми. Якщо він типажно підходить, значить, може грати так само. Потрібно намагатися знімати сцени з їхніх проєктів на телефон, і навіть різними мовами. Намагатися копіювати їх і вчитися.

"Мені хотілося, щоб у мене була партнерка — діюча танцівниця"

- Раніше ви стали ведучим ранкового шоу на телеканалі "Дом". Як вам в ролі ведучого? Як потрапили в "Утро дома"?

- Мені був цікавий цей досвід, оскільки це не акторська майстерність. Я пройшов кастинг і мені запропонували роботу. Незважаючи на те, що я дуже боявся, все ж вирішив спробувати новий досвід.

- Як вважаєте, чи справляється канал "Дом" з тими завданнями, які декларував під час запуску?

- Думаю так. Я працюю в ранковому шоу. І мені дуже подобаються багато сюжетів. Я кайфую від того, що дізнаюся багато нового. За "Утро" можу ручатися.

- Звичайно ж, гаряча тема: ви стали учасником нового сезону шоу "Танці з зірками" . Вас вперше покликали в цей проєкт? Чому зважилися брати участь? Що очікуєте?

- Мене вперше покликали в проєкт. Я одразу погодився, оскільки дуже хотів стати учасником. Очікую, що буде кайфово і радісно. І цю радість буде приймати і розділяти зі мною глядач.

- Займалися колись танцями?

- Не займався. Я самоучка з хіп-хопу, викладав навіть, але бальні зовсім не танцював. В університеті було кілька уроків балету, джазу і сучасних танців. Але це зовсім ніщо для такого проєкту як "Танці з зірками".

- Який танець мрієте освоїти в рамках проєкту?

- Освоїти хочу пасодобль і румбу.

- Ваша дружина — Валентина — танцівниця. У коментарях в Інстаграмі вам пропонували танцювати саме з нею. У "Танцях" вже якось брала участь сімейна пара Бабкіна. А ваша пара не думала про це?

- Ми обговорювали з Валюшою таку можливість. Але мені здається, нам було би важко танцювати разом. Я дуже допитливий в усіх професійних питаннях, а особливо танцях. Ми би дуже багато сварилися. Тож просто піти потанцювати в клуб — так. У проєкті, де потрібно змагатися — ні. Ми колись ходили з Валею разом на три заняття танго. Це було класно! Просто покайфувати адвох.

- Дружина підтримала ваше рішення піти на "Танці"? Не давала вам уроки танців?

- Дружина, звичайно, підтримала. Але уроки танців поки не давала.

- Розкажіть про вашу партнерку - Роксоляну Маланчук.

- Нам дуже класно працюється. Це як лотерейний квиток. Мені хотілося, щоб у мене була партнерка, яка вміє круто танцювати бальні танці, й щоб вона була чинною танцівницею. Так і вийшло. Рокс повинна була брати участь в змаганнях і в цьому році, але заради проекту відклала все. Їй лише 21 рік, тож вона ще багато разів буде брати участь у змаганнях і перемагати. Крім того, вона крутий педагог. У неї своя студія танців та вища хореографічна освіта. Вона мегапрофесіонал. Це кайф і для мене.

- У "Танцях" ви будете брати участь разом з Дімою Каднаем. Це ваш одногрупник, друг, так? Чи означає це, що можемо очікувати розвитку теми протистояння двох друзів у шоу?

- Це мій друг, але не одногрупник. Ми вчилися в одному навчальному закладі, але не в одній групі. Ми з Дімою дружили і дружимо. Очікувати протистояння можете, але не впевнений, що воно буде (посміхається. — Авт.). А якщо воно і буде, то тільки на паркеті. За паркетом ми точно не будемо змагатися. Звичайно, і я, і Діма сильно викладаємось, а хто буде краще — побачимо в ефірі.

- А доньці подобається, як ви танцюєте?

- Звісно! Вона була на репетиції, потім відсунула партнерку і сказала, щоб я танцював з нею.

- Розкажіть про дочку Емілію. Якою вона росте? Чим любить займатися? Може, вже бачите задатки творчої професії? Адже мама з татом — творчі особистості.

- Емілії зараз 4,5 роки. І це такий вік, коли можна ходити на всякі розвиваючі гуртки. Вона пішла на танці. Їй це дуже подобається. Вона бачить, як Валя танцює, постійно повторює за нею. Ми її ще водили на гімнастику і малювання, але саме від танців вона в цілковитому захваті та з задоволенням ходить. І я буду радий, якщо моя дочка буде ходити туди, куди їй подобається. Творчі задатки у неї є, але вона більше як режисер керує вдома двома творчими особистостями.

Для довідки: Костянтин Олександрович Войтенко народився 23 серпня 1988 року в Дніпрі. Закінчив технікум ракетно-космічного машинобудування, потім — акторське відділення Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Брав участь в телепроекті "Україна сльозам не вірить". На його рахунку ролі в таких фільмах і серіалах, як "Коли ми вдома", "Кукушка", "Параджанов", "Квиток на двох", "Ніч Святого Валентина", "Село на мільйон", "Будиночок на щастя", "Друге життя Єви", "Рідна кров" та інших. З дружиною Валентиною виховує дочку Емілію.