"Чергова криза не стала для нас шоком, український бізнес важко здивувати", — Андрій Бублик, Кока-Кола Україна

В країні є криза чи ні? Відповісти на це запитання може допомогти показник попиту на безалкогольні напої, які не відіграють жодної життєво важливої ролі, але приваблюють своїм смаком. Українці витрачають на них вільні гроші, якщо вони, звісно, є. Ймовірно, найпопулярнішим в Україні брендом безалкогольних напоїв є кока-кола, тому ми й звернулися з питаннями до «Кока-Кола Беверіджис Україна».

Ця компанія з іноземними інвестиціями працює чи не з першого дня незалежності України. Як влаштовано її структуру та підходи до менеджменту, в які країни йде українська кола і чи приходить щось натомість у вигляді імпорту, що в Україні компанію влаштовує, а що вона хотіла б змінити — це лише мала частина питань, відповіді на які прозвучали в інтерв’ю Андрія Бублика з "Кока-Кола Беверіджис Україна" для видання "Телеграф".

За останні 7 років наші продажі зросли більш ніж удвічі

— Андрію, як зараз виглядає ринок безалкогольних напоїв, які спостерігаються тенденції?

— Ринок безалкогольних напоїв України зростає у 2021 році навіть більше, ніж у 2019, до кризи. Це зростання чітке й дуже відчутне. Загалом, за останні 7 років наші продажі зросли більш ніж удвічі. На жаль, ринкову частку та показники озвучити не можу, оскільки результати досліджень ми купуємо без права оприлюднення.

— Можете хоча б назвати категорії напоїв, які найбільше ростуть?

— У нас це солодкі газовані напої. Також ростуть напої без цукру або зі зменшеним вмістом цукру.

— ЗМІ повідомляли, що ваша продукція зникла з полиць мережі АТБ. Що це було – якийсь конфлікт? Які взагалі ваші відносини з українськими торговельними мережами?

— Ми щодня співпрацюємо із понад 100 тис. торгових точок по всій країні. Ми постачаємо свою продукцію без перебоїв та вчасно. Якщо в конкретному магазині нашої продукції немає, це пов’язано з переговорним процесом, який був трохи довшим, ніж зазвичай. На наші показники продажів саме ця ситуація не вплинула. На полиці АТБ наша продукція повернулася із серпня 2021 року. То справді був робочий момент.

— Чи відчуваєте ви тиск із боку конкурентів – зокрема, у боротьбі за місце на полицях магазинів?

— Звичайно, є конкуренція як від міжнародних, так і від локальних гравців. Ринок безалкогольних напоїв в Україні є висококонкурентним. Насправді, це добре, оскільки від конкуренції завжди виграє споживач.

— За якими сегментами ви цю конкуренцію відчуваєте найгостріше?

— Є сегмент води у пляшках, наприклад. Там уже є лідер. Також є сегмент соків. Традиційні лідери цих ринків не змінюються вже 20 років.

Наша компанія не має права будь-що експортувати до країн Євросоюзу

— Чи є у вас дані щодо продажу не через мережі, а онлайн? Доставка додому стала трендом у наш час.

— Так, продажі через онлайн-маркети також у нас зростали. Ми співпрацюємо з більшістю інтернет-майданчиків. Однак, загальний обсяг онлайн-продажів все ще залишається досить невеликим. Наша компанія є присутньою на ринках по всій Європі і не тільки, ми уважно спостерігаємо за цими трендами, відстежуємо закордонний досвід, щоб згодом використовувати в Україні, якщо це буде актуально для нашого ринку. Ми намагаємося працювати наперед.

— Ви продаєте напої виключно українського виробництва чи імпорт також?

— Виробника завжди вказано на етикетці. У нас немає потреби завозити імпортні напої, оскільки наше виробництво в Україні, у Великій Димерці, одне з найбільших у Європі. Навпаки – ми експортуємо вітчизняну продукцію за кордон. Наприклад, до Молдови та Вірменії. Наша продукція складає близько 7% від усього експорту безалкогольних напоїв з України.

Бренд "Кока-Кола" працює як система франшиз. Є Coca-Cola Company зі штаб-квартирою в Атланті, США. Є окремо система ботлерів – це компанії, що працюють за франшизою по всьому світу та виробляють напої під брендами, права на які належать Coca-Cola Company. Наша компанія є європейською філією, зі штаб-квартирою в Швейцарії. Вона працює на ринки 29 країн, з яких більшість із Європи і лише дві з Африки.

— Наскільки вітчизняні ринкові тренди відрізняються від інших держав, де є ваш бренд?

— Умови можуть відрізнятися навіть у межах одного бізнес-юніту. Є загальні тенденції, як, наприклад, попит на солодкі газовані напої. Але є й локальна специфіка, є унікальні уподобання, які присутні лише в Україні. Перше, що спадає на думку, це сезонні соки Rich. Вони були розроблені локально саме під вітчизняний ринок і не мають аналогів у Європі. Крім того, в Україні є велика різноманітність напоїв лінійки Schweppes – цей тренд розпочався саме у нас. Деякі уподобання ми розробили своєю командою і спочатку вони були суто українськими.

— Тобто, унікальні напої, розроблені та протестовані в Україні, почали продаватися закордоном?

— Не зовсім так. Те, що було розроблено в Україні, продається для українського споживача. Можливо ще поставляється до Молдови та Вірменії, як той же Schweppes. Однак наш досвід у розробці смаків та їх просуванні на ринку досліджується та використовується нашими колегами з Європи. Безпосередньо напої у кожній країні виробляють окремо. Наша компанія не має права щось експортувати до країн Євросоюзу, тому що в кожній країні є свій ботлер, який має право на цей ринок.

З оптимізмом дивимось на український ринок

— Повертаючись до трендів, чи вплинули коронакриза та карантин на бізнес-процеси чи виробництво у вашій компанії?

— На випуск продукції це не вплинуло, бо ми маємо заходи безпеки на робочому місці та інші процеси налагоджені ще до кризи. Для прикладу – однією високошвидкісною лінією, яка розливає до 60 тис. пляшок на годину, керує лише дві людини. Все відбувається автоматично. Тому особливих змін провадження не вимагало.

А ось у роботі офісів зміни сталися. Багато хто досі працює віддалено. Ми додаємо елементи діджиталізації скрізь, де це можливо, щоб створити найкращі та безпечні умови для співробітників. Ми зменшили особисті контакти скрізь, де їх можна було зменшити – всілякі наради та відрядження ми змінили на онлайн.

— Чи були якісь технологічні нововведення?

— Зміни були зумовлені зростаючим попитом на нашу продукцію попередніми роками та загальними трендами на діджиталізацію. Коронакриза для нас лише прискорила ці зміни. Ми планово нарощуємо виробництво і вже цього року інвестували 25 млн євро в модернізацію двох виробничих ліній. Одна з них, яка розливає напої у металеву баночку, збільшила обсяги на 80%, а друга, яка розливає у пластик – збільшила потужність утричі. Торік таких масштабних інвестицій у виробництво не було. Загалом у нас 12 виробничих ліній. Ці 25 млн додалися до майже півмільярда, які ми інвестували в Україну протягом останніх 30 років. Ми були одними з перших інвесторів в Україні і зараз з оптимізмом дивимось на вітчизняний ринок, тому продовжуємо інвестувати як у виробництво, так і у суспільство.

Відчутне зростання попиту українців на солодкі напої

— Існує думка, що автоматизація зменшує кількість робочих місць, як і коронакриза. Чи змінився у вас штат?

— Ні, ми лише довчили операторів цих ліній. Кількість працівників у минулому році ми не збільшували, але й не зменшували.

— А скільки ви інвестували у розвиток суспільства та які це були проекти?

— Ми ці цифри зазвичай не розкриваємо, але можу сказати про торішній грант на 8 млн грн, який ми витратили на підтримку лікарень по всій країні. Ми його реалізували разом із «Червоним хрестом» та надали понад 200 тис. пляшок нашої продукції опорним лікарням.

Наразі ми продовжуємо соціальні інвестиції у проєкти для підтримки випускників шкіл разом із громадським союзом «Освіторія», щоб діти покращили свої шанси для вступу до вузів. Суть її у роботі онлайн-платформи, яка допомагає учням тренуватися у складанні ЗНО. Лише за минулий рік до ініціативи приєдналося понад 113 тис. старшокласників. Це близько третини всіх абітурієнтів України.

Знаковий проєкт розпочато 7 років тому – «Смарагдове місто» на Донбасі. Коли вихованців восьми дитячих будинків, які опинилися у зоні бойових дій, евакуювали до табору для відпочинку під Святогірськом. Ми побачили, що ці діти потребують допомоги і надали її. До «Смарагдового міста» згодом додалося ще 18 дитячих будинків з інших регіонів.

Також ми разом із товариством з охорони птахів працюємо над відновленням водних ресурсів держави, повертаючи у природу кількість води еквівалентну тій, що ми використовуємо у виробництві. Зараз у нас показник витрати 1,72 л води на 1 л готової продукції — це дуже небагато з урахуванням усіх потреб компанії. Я також пишаюся тим, що завдяки глибокій очистці на нашому виробництві в природу ми повертаємо чисту воду.

У нас чимало соціальних проектів. Спільноті Великої Димерки ми допомагали з переробкою побутових відходів. Зокрема, за рахунок гранту Фонду Кока-Кола забезпечили створення нової лінії сортування для сміття. Серед тих, що мали найбільший ефект, я можу назвати акцію, коли Кока-Кола по всьому світу зупинила на деякий час рекламу, а всі заощаджені кошти були спрямовані на закупівлю обладнання для лікарень.

— А яку продукцію ви надавали лікарням? Невже напої з великим вмістом цукру?

— Бутильовану воду для пацієнтів. А персонал був дуже радий солодким газованим напоям, насамперед кока-колі, що містить цукор і тому дає енергію у тих важких умовах, в яких вони працюють.

— Як на ваш продаж впливає мода на спорт та здорове харчування?

— Ми задовольняємо всі запити споживачів. Із 15 нових видів продукції, що вийшла на ринок минулого року, більшість напоїв були без цукру взагалі або із зменшенням його кількості. Цей запит на здоровий спосіб життя дуже відрізняється від країни до країни, а в Україні напої з цукром, такі як оригінальна Кока-Кола, мають дуже великий попит. Відчутне навіть зростання попиту на солодкі напої в українців.

Економічний ефект від діяльності нашої компанії в економіці країни становив 11,3 млрд грн

— Який вплив на економіку держави має ваша компанія? «Кока-Кола», ймовірно, є одним із найбільших платників податків?

— Даних за 2021 рік у мене поки що немає, оскільки рік ще не закінчився, але за 2020 рік можу назвати деякі показники. Економічний ефект від діяльності нашої компанії в економіці країни становив 11,3 млрд грн. Це прямий та опосередкований внесок. 10,3 млрд — це додана вартість, яка була створена компанією під час закупівель, з продажу в мережах та шляхом інших витрат, а 1 млрд — це додана вартість, яку створила безпосередньо «Кока-Кола Беверіджис в Україні».

Загалом ми сплатили за минулий рік 570 млн грн податків та зборів. Це 0,05% загальних надходжень до бюджету держави за вказаний час. За поточний рік ми фінанси ще не зводили, але спираючись на те, що у нас зростають продажі та виробництво, збільшуються зарплати наших співробітників, то ми очікуємо, що наш внесок у бюджет та економіку держави зростатиме.

— Ваша посада ще недавно називалася «директор зв’язків із державними установами та комунікаціями». Яка у вас, власне, комунікація із державою?

— Діалог є, але жодних преференцій ми не отримували та не отримаємо, оскільки виступаємо за рівність для всіх гравців ринку. Зі свого боку ми сумлінно працюємо в рамках законодавства, сплачуємо податки, підтримуємо суспільство, чим покращуємо бренд України як бізнес-локації. Наша компанія є своєрідною візитівкою України для будь-якого зовнішнього інвестора, оскільки Кока-Кола є одним із перших інвесторів і працює на локальному ринку вже 30 років. Коли закордонний бізнес придивляється до нашої держави, завжди цікавиться досвідом нашої компанії. Вони насамперед звертаються до нас, щоб повчитися. А з органами влади та громадами ми частіше спілкуємось на місцевому рівні за соціальними ініціативами.

— Тобто ви з державою спілкуєтеся виключно у контексті соціальної відповідальності? Державне регулювання бізнесу та інші прикладні питання вас повністю влаштовують, жодних проблем немає, ви нічого державі не пропонуєте, ніяк на роботу державних органів не реагуєте?

— Такі питання ми вирішуємо на платформі індустріальних асоціацій, таких як Європейська бізнес-асоціація та Американська торгова палата в Україні. Це неконкурентні майданчики, тому вся комунікація із державою відбувається через них. Я співголова Комітету зі сталого розвитку Американської торгової палати, беру активну участь в інших комітетах. Ми працюємо над тим, щоб для всіх гравців ринку умови були рівними та відповідали європейським стандартам.

Наприклад, на початку цього року 11 великих компаній, зокрема й ми, створили Організацію розширеної відповідальності виробників продукції. Це модель поводження з відходами упаковок, яку тестували протягом останніх 5 років у Вишгороді. Сподіваємося, що вона буде масштабована на всю країну після того, як Верховною Радою буде ухвалено закон, який регулюватиме це питання. Він розширює відповідальність виробника за сміття. Ми впевнені, що саме виробник повинен відповідати за сортування та переробку вироблених упаковок, які викидає споживач.

Головне, що нас не влаштовує, — це відсутність прогнозованості в державі. Кожна велика компанія складає плани щонайменше на рік уперед. Навіть щоб інвестувати ті 25 млн, які я згадував раніше, треба провести велику попередню роботу, а непередбачуваність може завадити цьому. Ми не можемо передбачити зміну погоди чи ковід, проте хотіли б, щоб держава була більш прогнозованою та послідовною. Це важливо для будь-якого бізнесу, як верховенство права. Це базові елементи, які на рівні бізнес-асоціацій постійно промовляються в діалозі з посадовими особами.

Найбільшу додану вартість компанії пропонують саме професіонали

— Соціальна відповідальність бізнесу – це більше про PR чи відповідальність? Як вимірюється її результат для просування бренду?

— Ми вимірюємо кількістю охоплених людей, а не грошима. Втім, ми не є благодійною організацією і не можемо займатися виключно благодійністю, але намагаємося змінити на краще те, що в наших силах. Для нас соціальна відповідальність — це ґрунтовні інвестиції у розвиток суспільства на глобальному чи локальному рівні, які ми, звісно, комунікуємо. Репутація — один із головних чинників сприйняття компанії, зокрема і в нашого споживача.

Ми близько 30 років на ринку України та можу сказати, що навіть невеликі локальні компанії пройшли великий шлях у сприйнятті корпоративної соціальної відповідальності. На мою думку, в країні вже склалася відповідна культура й це є вимогою часу та суспільства. Найбільше вплинула на це ситуація з війною та кризою, коли в державі розгорнувся масштабний волонтерський рух. Хоча до країн ЄС нам поки що досить далеко.

Соціальна відповідальність є дуже важливою для побудови бренду роботодавця, оскільки конкуренція за фахівців зростає. Мені на співбесідах іноді так і кажуть, що хочуть працювати саме у нас, оскільки ми соціально відповідальні, не лише заробляємо, а й віддаємо.

— До речі, про сприйняття бренду – після того, як футболіст Роналду на одній прес-конференції прибрав пляшку Кока-Коли, акції компанії в США впали. Чи вплинуло це на продаж чи сприйняття бренду в Україні?

— Жодного впливу в Україні ми не помітили. І, наскільки мені відомо, акції тоді повернули втрачені позиції вже за два дні. До того ж не факт, що вони впали саме через хайп навколо відео з Роналду. Певні рухи на фондовому ринку відбувалися без нього. Але це не наша компанія, тому я знайомий із ситуацією лише з преси.

— Яку пораду ви дали б самому собі, якби змогли повернутися у 2020 рік, до коронакризи?

— Я приділив би ще більше часу розвитку команди. Найбільшу додану вартість компанії пропонують саме професіонали. Чергова криза для нас не стала шоком, український бізнес досить важко здивувати. Ми звикли до того, що світ дуже динамічний. Однак ніхто не очікував, що ця криза буде настільки глибокою. Завдяки тому, що у нас було налагоджено роботу з розподілом ризиків і стратегічне планування компанія зростало безперервно останні 7 років – навіть під час локдауну. Зараз ми з оптимізмом дивимось у майбутнє.