Роман Прокоф'єв, CEO і співзасновник Jooble: Ми в Україні не тільки через соціальну відповідальність - працювати тут в нашому форматі прибутково

ЗМІ нещодавно оцінили компанію Jooble у $110 млн, а також розмістили її на 10-тій позиції у переліку найдорожчих українських IT-компаній. #БізнесТелеграф вирішив дізнатися безпосередньо у команди Jooble як вони оцінюють самі себе і український сектор IT в цілому, що думають про "Дія.Сіті". У Романа Прокоф'єва, CEO Jooble, ми дізналися, як їм вдалося вийти на друге місце у світі на своєму ринку, кого ще треба обійти щоб посісти перше місце, а також про недоліки і переваги України як бізнес-локації.

Однак це далеко не всі теми, яких ми торкнулися. Справа в тому, що Jooble працює в дуже цікавій галузі – онлайн-працевлаштування. Робота в наш час хвилює всіх. Цей напрямок за рік під карантином і на тлі загальної діджиталізації демонструє просто революційні зміни. Ми обговорили тренди в Україні та світі, а також – ви тільки не лякайтеся – знищення мегаполісів шляхом віддаленої роботи... Повірте, буде цікаво.

"Будь-яка компанія коштує нуль, поки її не захотіли купити"

- Розкажіть коротко про свою компанію і про ваш продукт тим, хто ще не знайомий з брендом Jooble.

- Ми українська компанія, яка працює як в Україні, так і по всьому світі – наш сервіс доступний в 71 країні на 25 мовах. Jooble був заснований у 2006 році як додатковий сервіс для пошуку співробітників, але швидко виріс у самостійний бізнес. Зараз у нас працює трохи більше 500 співробітників, а наш сервіс займає другий рядок у світовому рейтингу агрегаторів вакансій з аудиторією понад 100 млн відвідувачів на місяць.

Наш головний продукт – це пошуковик вакансій. Ми як Google для пошуку роботи. Зараз існує дуже багато сайтів, де роботодавці публікують свої вакансії, а шукачі – свої резюме. Щоб перевірити всі вакансії вам треба переглянути десятки сайтів з працевлаштування тільки в Україні – на міжнародному ринку їх сотні і тисячі. Наш сервіс полягає у тому, що ми агрегуємо всі ці вакансії і надаємо їх користувачеві на одному нашому сайті. Через Jooble користувач отримує доступ відразу до всіх вакансій у країні і світі.

- "Forbes Україна" нещодавно робив рейтинг найбільших стартапів з українським корінням. Вас оцінили в 110 млн дол. Ця цифра відповідає реальній капіталізації вашої компанії чи це був просто комплімент від шеф-редактора "Forbes"?

- Як вони нас оцінювали краще питати у Forbes. Я вважаю, будь-яка компанія коштує нуль, поки її не захотіли купити, а ми не продаємося. Це як оцінювати три волосини – на голові це дуже мало, а у супі – занадто багато. Давати нам оцінку передчасно. Можу тільки сказати, що якби нам запропонували продатися за таку суму, то ми б не погодилися. $110 млн це занадто мало за №2 у світовому рейтингу.

- Ви українська компанія за духом або й формально теж? Багато українців реєструють свої компанії за кордоном, хоча фактично працюють в Україні.

- Ми зареєстровані в Україні, але є представництва і в європейських юрисдикціях. Наш центральний офіс знаходиться у Києві. Ми завжди підкреслюємо, що ми саме українська компанія, в усіх сенсах – ми тут працюємо, тут живемо.

Але зовнішня юрисдикція в такій галузі потрібна, тому що ми працюємо, як я вже говорив, у 71 країні світу і більшість клієнтів у нас за межами нашої країни. Працюючи на глобальному ринку без представництв в інших державах і без найму співробітників за кордоном не обійтися. Без цього неможливо масштабувати IT-бізнес.

До речі, ми в своїй роботі не прив'язуємося жорстко до офісів, роблячи ставку на віддалену співпрацю. Ми працювали віддалено ще коли це не було мейнстрімом, задовго до карантину. У нас є співробітники з Німеччини, Білорусі, з країн Латинської Америки – люди працюють навіть там, де немає наших офісів. Але, повторюся, наш центральний офіс в Україні і більшість наших співробітників українці. Ми любимо свою країну.

Через коронакризу ми зкоротили 30% працівників, - президент МАУ Євгеній Дихне

- Часто можна почути, що в Україні вести технологічний бізнес неможливо – треба обов'язково переїжджати за кордон. Але ви, зберігаючи свою прив'язку до України, продовжуєте рости і розвиватися глобально. З вашого досвіду, які переваги є в України як у локації для запуску інноваційного бізнесу?

- В Україні є можливість працювати з кращими талантами. Особливо, якщо активно застосовувати віддалену роботу і залучати співробітників з регіонів. Віддалена робота розмиває межі і виводить компанію на інший рівень.

У кожної компанії є таке прокляття: ти змушений боротися з конкурентами, з якими ділиш спільну "територію" – місцевий ринок праці. Наприклад, якщо ми шукаємо менеджера з продажу в офіс у Києві, то ми змушені конкурувати з усіма київськими компаніями. Високий попит і конкуренція між роботодавцями в одному місті задирають вгору рівень зарплат.

При цьому ми можемо знайти людину в іншому регіоні, який буде виконувати ті ж функції і з тією ж кваліфікацією, але за розумні гроші – для його регіону це буде дуже гідна зарплата. Також можна вийти за межі України і шукати співробітників по всьому світу.

Такий підхід дозволяє нам ефективно працювати в нашій країні, тому що у нас багато кваліфікованих кадрів, в першу чергу в регіонах, які великий бізнес незаслужено ігнорує, собі у збиток. На світовому рівні це зараз головна конкурентна перевага України. А наш сервіс допомагає таких співробітників знайти.

- Тобто головна перевага нашої країни – це наші люди. А що стримує розвиток бізнесу в Україні, які є ризики або системні проблеми?

- Ми стикалися з проблемами і ризиками в тій же мірі, що і інші українські компанії з місцевою реєстрацією. Це проблеми з дотриманням законів і прав, недостатній захист інтелектуальної власності. Ми б хотіли нормальний сучасний Трудовий кодекс, а не підправлений КЗпП 60-х років, який абсолютно не відображає реальний стан ринку праці.

Поки ці проблеми не вирішать, ніякий закордонний інвестор в українську юрисдикцію не прийде. Українська юрисдикція на міжнародному ринку капіталу це не просто ризик, це – хрест на компанії. Додам, що законодавство саме по собі в Україні непогане. У тій частині, яка регулює бізнес. Але дотримання законів дуже сильно страждає, що відштовхує інвесторів.

Втім, це актуально в першу чергу для тих, хто залучає закордонні інвестиції, а ми працюємо за власний капітал. Нам достатньо мати кілька зарубіжних представництв для взаємодії із зарубіжними клієнтами, щоб обійти цю проблему з місцевою юрисдикцією, зберігаючи головний офіс і штат в Україні.

- Але ви, як компанія, з України поки переїжджати не плануєте?

- Я налаштований оптимістично щодо України і буду робити свій посильний внесок у її розвиток, буду створювати тут робочі місця з гідною оплатою. Ми як компанія намагаємося створити своє ком'юніті з високими стандартами життя, медичною страховкою співробітників і т.д. Але ми тут працюємо не тільки через соціальну відповідальність перед батьківщиною – працювати у нашому форматі в Україні прибутково.

Наш бізнес глобальний, він майже повністю онлайн. Ми могли б ефективно функціонувати в будь-якій іншій країні світу – переїзд можна організувати за тиждень, це неважко. Але я дуже люблю Україну. Я вибрав це місце для себе і для своєї сім'ї. Це моя країна і я буду працювати над тим, щоб вона стала кращою.

Професор Олександр Феськов: "Європейці їдуть лікуватися в Україну, адже якість в наших приватних клініках не гірша, ніж в Європі, але ціни - в рази нижчі"

- У нас влада теж заявляє про спроби змінити ситуацію на краще – через ту ж "Дія.Сіті", закон про яку якраз був тільки що прийнятий. Але ця ініціатива викликає багато суперечок і побоювань у галузі. Яке ваше ставлення до цих ініціатив, "Дія.Сіті" - це благо чи загроза для галузі?

- Я знаю про невдоволення у IT-співтоваристві, але у мене інша думка. Я цю ініціативу оцінюю позитивно. Автори реформи пропонують легальний статус IT-компаніям і співробітникам, оформленим через ФОП. Держава фактично визнає діючу модель, легалізує їх через т.зв. "geek-контракти", які дозволять легально обходити наш застарілий неповноцінний КЗпП.

Я розумію що стоїть за цими нововведеннями. Розумію також, що в Україні головний ризик це не сам закон, а його виконання. Але те, що його прийняли для мене – це радість. Тому що наші IT-фахівці зможуть, нарешті, легально працювати віддалено на будь-яку міжнародну компанію, а бізнес зможе активніше працювати на зовнішніх ринках без сірих схем працевлаштування, які відлякують інвесторів. Нам рано чи пізно доведеться пройти через це.

- Виходить, ви підтримуєте "Дія.Сіті", тому що вона легалізує віддалену роботу для наших айтішників на зарубіжні компанії. Чим більше таких претендентів буде в Україні і чим активніше буде місцевий онлайн-ринок працевлаштування, тим більше ваша компанія зможе заробити. Інакше кажучи, цей проект вам як компанії вигідний.

- Все так. Ми очікуємо, що легалізація ФОП в Україні сприятиме масовій появі зарубіжних R&D-центрів, залучить на наш ринок зарубіжні компанії. Після початкового шоку, ринок покаже зростання. Якщо, звичайно, не буде зловживань держструктур і всі цілі будуть реалізовані так, як заявлено. Легальна і прозора інфраструктура – це безсумнівний позитив.

"Ми багато чого хочемо, до чого придивляємося. Але нам не вистачає людей"

- До речі, продовжуючи тему інвестицій – у вас ще стартап або вже цілісна компанія? Якщо припустити, що будь-який стартап збитковий і живе на кошти інвесторів, а усталена компанія сама себе окупає з отриманого прибутку.

- За цією логікою ми вже компанія. Ми ніколи не залучали зовнішні інвестиції. Ми живемо на свої гроші. Розвиток ми повністю фінансуємо зі своїх доходів. Початкові інвестиції були свої і вони давно окупилися.

- А як виникла ваша компанія, хто придумав назву, яким був згаданий стартовий капітал –розкажіть про народження Jooble.

- Ми вже старенькі динозаври за мірками українського IT. Працюємо з 2006 року. Спочатку я не планував робити з цього самостійний бізнес. Просто у мене була ще одна компанія і мені постійно доводилося шукати співробітників. Я витрачав багато часу на моніторинг величезної кількості незручних сайтів. Мені це набридло.

Тоді ж до мене прийшов партнер з пропозицією зробити агрегатор новин – у той час це було популярно. Я йому сказав, що новини читаю мало, а ось резюме читаю занадто часто – краще зробити агрегатор баз резюме, а не новин. Тому що всі ці дивні незручні сайти з працевлаштування це просто кошмар.

Ми робили це для забезпечення власних потреб, як допоміжний сервіс. Тоді навіть не замислювалися про те, щоб зробити на цьому окремий бізнес. Але крок за кроком ми розвивали сервіс. Незабаром побачили, що за цим криється велика історія і перспективи. Так ми і прийшли до сучасного стану справ.

Творець українських безпілотників Spaitech Павло Грозов: "Коли почалася війна, то виявилося, що в армії взагалі немає дронів"

Що стосується назви, то ми хотіли відразу підкреслити свою суть, що ми перш за все пошуковик. Тому намагалися дати відсилання на Google. Першою версією назви був Joogle. Тоді всі права на цю назву і домени були вільні. Але за пару днів до релізу першої версії сервісу наша подруга запропонувала назву Jooble, щоб обіграти слово "Job", що означає "Робота". Ми погодилися, це дійсно круто. Як відсилання ми залишили тільки дві "о" посередині.

Стартовий капітал у нас був $50 тис. Але сьогодні це нерелевантно ринку від слова зовсім. Технологічно аналогічний продукт – агрегатор – коштуватиме $500 тис. початкових інвестицій. Але головна стаття витрат з нашого досвіду це маркетинг і реклама для просування у висококонкурентній сфері. Це мільйони доларів, навіть десятки мільйонів.

Насправді це все дуже індивідуально і багато залежить від бізнес-моделі компанії. Можна спробувати "на колінці" створити якийсь недорогий, але життєздатний продукт, хоча і дуже складно.

- Плануєте розвивати якісь суміжні напрямки, такі як онлайн-освіта або власне медіа для просування бренду роботодавців і шукачів роботи?

- Ми багато чого хочемо, до багато чого придивляємося. Але нам не вистачає людей. Якщо хтось із ваших читачів може запропонувати нам конкретні проєкти, то ми із задоволенням розглянемо всі ідеї. Ресурси у нас є.

Тією ж онлайн-освітою ми дуже цікавимося, тому що багатьом роботодавцям цікава ідея підвищення кваліфікації співробітників. Як і самим шукачам, щоб претендувати на більш високу оплату. Але тут потрібен хтось, хто зможе повністю організувати цей напрямок, з досвідом у сфері онлайн-освіти, а у нас таких менеджерів поки немає.

"У нас в країні на найм співробітника витрачають в середньому 350 грн"

- Яке основне джерело монетизації вашого сервісу?

- У нас всі послуги для здобувача безкоштовні. Той, хто шукає роботу, не повинен нічого платити. Ми продаємо аудиторію сайтам з працевлаштування, продаємо медійну рекламу (а наш сайт входить в топ-1000 найбільш відвідуваних сайтів світу) і зараз вводимо модель, при якій роботодавець платить за результат. Така система оплати за кандидата, а не за публікацію, вже давно застосовується у розвинених країнах, і ми намагаємося її впроваджувати в Україні.

- Які ринки для вас найбільш прибуткові?

- Для нас найбільш прибуткові ті країни, де найбільше грошей. Це США, Німеччина, Франція, Великобританія, Канада. Ми поки освоюємо країни Заходу, але придивляємося і до Сходу – ринок Японії багатий і цікавий, але зі своєю специфікою. Китай, як окремий всесвіт, я просто винесу за дужки.

Індія велика, але поки ще бідна – її залишаємо на майбутнє. Є ще Південна Корея, Індонезія та інші країни поменше. Ми їх теж залишаємо на майбутнє. Просто тому, що основні капітали зосереджені на Заході – половина всього світового ринку онлайн-працевлаштування припадає на США.

Диспропорція між ринками просто божевільна. Україна від США дуже далеко – ми займаємо менше 1% світового ринку. Весь наш ринок онлайн-працевлаштування зараз це десь $30 млн. Ринок США оцінюється приблизно у $10 млрд.

- Але наш ринок хоча б зростає? Є позитивні тенденції?

- Так, він росте, але в цій галузі все дуже залежить від загальної динаміки економіки, а у нас вона не радує. Хоча потенціал зростання у нас дуже великий через відкладений попит. Поки українські роботодавці дуже мало вкладають у пошук співробітників. Вартість найму нового співробітника у порівнянні з розвиненими країнами просто непорівнянна.

Для прикладу давайте візьмемо Німеччину. Публікація однієї вакансії у Німеччині коштує 1200 євро. Це тільки публікація – не факт, що по ній хтось до вас в компанію прийде. У нас в країні на пошук співробітника витрачають в середньому 350 грн. Це близько 10 євро. Різницю ви бачите. Приблизно така ж різниця між економікою України та Німеччини.

Гендиректор Concorde Capital Ігор Мазепа: "Українці мають гроші і бажання інвестувати, але у них немає робочих інструментів"

- Які професії у нас в країні найбільш затребувані і чи збігається це з глобальними трендами?

- У розвинених країнах йде тренд на т. зв. "geek-професії". У США, наприклад, вони складають вже 34% від загального числа вакансій. Це люди, які зайняті в інноваційних сферах і можуть працювати віддалено.

Відсоток "синіх комірців" (blue-collar worker, робітничі професії, - Ред.) там стрімко скорочується, тому що їх поступово замінюють алгоритми і автоматизація. Для розвинених країн вже норма, коли кілька операторів керують складами площею у 10 тис. кв. м. У нас поки такого немає, тому що в Україні люди коштують дешевше роботів. У нас більшість вакансій це якраз професії, де треба працювати руками, постійно бути присутнім на робочому місці.

- Як коронавірус і карантин вплинули на ринок праці?

- На український ринок праці карантин вплинув погано. Особливо в березні-квітні 2020 року, коли був локдаун. Криза вплинула абсолютно на всі країни, але глибина падіння була різною. Багато залежало від обсягів економіки – чим більше економіка, тим помітніше був обвал.

Наприклад, в Італії кількість вакансій в кризу скоротилася у 4-5 разів і досі у них проблеми. А ось наша країна досить швидко адаптувалася. Вже з червня 2020 року пішов тренд на відновлення і за рік вийшов на докризові показники. Можу сказати, що зараз ринок відновився, люди і бізнес звикли до нових умов.

З актуальних трендів – все більше українських роботодавців пропонують віддалену роботу. Але люди поки ще не до кінця усвідомили, наскільки сильно віддалена робота змінить суспільство і все наше життя. Як це змінить весь світ.

- У вас дуже глобальні прогнози…

- Віддалена робота – це вирок мегаполісам. Скоро ми побачимо наскільки сильно цей тренд змінить демографію всієї планети.

До цього світом "правили" мегаполіси, великі міста, куди мільйони шукачів прагнули за кращим життям і хорошою роботою. Тепер же все інакше – навіщо їхати, умовно, до Лондона, якщо ти можеш отримувати лондонську зарплату живучи на периферії і працюючи там віддалено? Зараз люди прагнуть на природу, у спокійні селища і невеликі містечка з хорошою екологією. Ринок праці дуже чітко показує всі ці тенденції.

Коронавірус став акселератором для віддаленої роботи, яка і до нього була трендом. Сумніваюся, що світ відкотить ситуацію назад і всі знову повернуться до офісів. Швидше буде якась гібридна модель, що поєднує онлайн і офлайн. Той бізнес, який освоїть цей новий формат раніше за інших, отримає конкурентну перевагу у світі. Хоча в Україні розвитку заважає той самий застарілий КЗпП.

"Схожих компаній в світі десятки, але у нас серйозна технологічна перевага"

- Яка зараз конкуренція у вашому сегменті?

- Схожих компаній у світі десятки, у тому числі і глобальних. Але у нас серйозна технологічна перевага над більшістю конкурентів. У нас більш просунутий механізм "краулера" - програми, яка вміє швидко збирати великі обсяги даних. Ми майже миттєво можемо індексувати сотні тисяч сайтів з працевлаштування по всьому світі. У той час як наші конкуренти здатні індексувати тільки до десяти тисяч сторінок.

Також ми не стоїмо на місці, наш продукт розвивається. Ми впроваджуємо Machine Learning та інші актуальні технології. Причому ми впроваджуємо Data Science з 2013 року, коли в Україні та світі багато хто ще навіть слів таких не знав.

Ми тоді спеціально запрошували фахівців з інших країн, щоб вони в Україні розвивали такі компетенції у наших співробітників. За цими технологіями у нас Серйозний відрив від конкурентів. У сфері онлайн-працевлаштування ми зараз №2 у світі.

- А хто перший номер – кого вам залишилося обійти, щоб зійти на вершину рейтингу?

- Це американська компанія Indeed. Вони старші за нас на два роки і дуже сильно профондовані. У них зараз близько 500 млн. візитів на місяць, а у нас поки близько 100 млн. щомісяця. У компанії на третьому рядку рейтингу приблизно 60 млн в міс., а у всіх інших ‒ нижче 40 млн. Якщо скласти показники 3, 4 і 5 компанії у світовому рейтингу, то вони наблизяться до наших. Перший конкурент дуже сильний, але ми скорочуємо відставання, тому що сильніше технологічно.

Наші конкуренти представлені компаніями зі США, Італії, Канади, Австралії, Великобританії. У рейтингу немає не тільки компаній з пострадянських країн, але навіть зі Східної Європи. Ми якраз починали з місцевих ринків, що розвиваються, де нижча конкуренція. Розвинені країни починаємо "атакувати" тільки зараз.

До речі, ми усвідомили, що даремно боялися конкуренції на розвинених ринках – ми серйозно перевершуємо всіх конкурентів. Ця втрата часу була нашою помилкою. За останні роки ми ростемо щорічно в 3-4 рази на найбільш конкурентних і багатих ринках, таких як США, Німеччина, Великобританія. Тепер конкуренти бояться нас.

- Якби ви могли повернутися у 2020 рік – ще до коронавірусу, то яку пораду дали б самому собі? Що б ви змінили у своїй компанії або у бізнес-процесах?

- Ми тоді швидко адаптувалися до нової реальності, тому що підготувалися заздалегідь. Для нашої компанії це був теж складний період, але завдяки віддаленому формату роботи і економному підходу до власних коштів ми пройшли його без втрат, нікого не звільнили. Просто призупинили розширення офісів.

"Кадровий мораторій" у нас тривав всього 1,5 місяці. Ми почали наймати нових співробітників спочатку потроху, дуже економно, але незабаром повернулися до докризових темпів. На початку 2020 року у нас було 380 співробітників в штаті, а зараз більше 500. На мій погляд, ми у кризу все робили правильно. Я б собі порадив продовжувати у тому ж дусі.

Незважаючи на коронакризу, ринок електроніки за рік виріс на 15-20%, - Олексій Зозуля, СЕО "Фокстрот"