Фінансування телемарафону є доцільним, - Олена Шуляк про бюджет, будівництво доріг та роботу з ОПЗЖ

Верховна Рада цього тижня голосує за державний бюджет на 2023 рік. З головою партії "Слуга народу" Оленою Шуляк "Телеграф" поспілкувався про те, чому до другого читання лобіюють правку про фінансування діяльності телемарафону, адже цю правку вже збивали при розгляді першого читання, які видатки також можуть збільшитись (зокрема, на дороги). Також Шуляк розповіла, чи мають народні депутати із забороненої партії "Опозиційна платформа — За життя" обіймати посади голів комітетів та мати статус Героїв України, а також, про відбудову України і компенсації за пошкоджене житло.

- На чому доведеться заощаджувати державі з огляду на кризовий бюджет-2023? Наприклад, це точно буде освіта та медицина. Але, при цьому, є інформація, що в Кабмін хоче повернути 1,4 млрд гривень на фінансування "вироблення контенту та програм системи іномовлення", тобто фактично на Телемарафон, враховуючи кількість видатків у країни, це виглядає дивно.

- В 2022 році ми героїчно вистояли, а в 2023 році обов’язково переможемо. Тому бюджет на наступний рік буде бюджетом перемоги. Найбільша частина витрат пов’язана з обороною України, 17,5% ВВП. Це більше, ніж 1 трлн грн. До речі, в НАТО до цього часу продовжуються дискусії стосовно того, який відсоток від ВВП повинні складати витрати на оборону. Лише 9 країн-учасниць НАТО на сьогодні мають бюджет на оборону в районі 2%.

Витрати на оборону ми фінансуємо з власних коштів. Це ті гроші, які надходять до бюджету, наприклад, від тих же податків. Друга за розміром частина фінансування витрат в бюджеті — це соціальний напрям. Понад 230 млрд — пенсії. Залишаються витрати на освіту і медицину — понад 150 млрд грн. На 11 млрд грн скорочені видатки на утримання чиновників і державного апарату. До бюджету до другого читання враховані правки щодо фінансування ДФРР, 2 млрд грн отримає міністерство розвитку громад та територій. Є декілька правок, які стосуються будівництва доріг. Це невеликі гроші, їх не можна порівнювати з минулим роком. Ми бачимо, як потрібно відбудовувати дороги в Харківській області. Якби не збудовані минулого року дороги, то так швидко не могли б працювати наші військові, не могли б довозити наших поранених. Приїжджаючи до Краматорська, Ізюму ми чуємо слова подяки від медиків, наприклад, які з передової возять наших воїнів.

Ми вже голосували про повернення дорожнього фонду, буде відповідне наповнення фонду від акцизу, і, звичайно, кошти будуть використовуватись, щоб відновлювати дороги.

- Насправді, на Укравтодор передбачено близько 64 млрд, це не "невеликі кошти"

- Порівняно з першим читанням бюджету, ця сума не набагато зросла. Міністерство фінансів опрацювало пропозиції, зробило розрахунки і я впевнена, що та сума, яка зараз закладена в бюджеті, є реалістичною.

Також, ми вже проголосували закон щодо створення фонд ліквідації наслідків збройної агресії рф і робота цього фонду передбачена і на наступний рік. Це важливо, тому що я працюю над законопроектом щодо компенсації за зруйноване та пошкоджене житло і гроші з цього фонду будуть витрачатись на такі компенсації.

На 2023 рік в фонді передбачено 35 млрд грн.

- Тобто цей фонд почне працювати вже цього року?

- Ми вже в цьому році передбачили наповнення цього фонду. Ми впевнені, що законопроект 7198 буде ухвалений також скоро і в нас буде час ще в цьому році запустити механізм компенсацій.

- І все ж таки, щодо правки про вироблення контенту…

- Я дуже спокійно до цього ставлюсь. Під час першого читання ця правка не була підтримана в залі. Уряд на своєму засіданні проголосував за проект державного бюджету з врахуванням такого фінансування. Документ зайшов до комітетів і потім знову буде в залі. Сказати зараз на 100%, чи буде ця стаття врахована і в якому розмірі трохи зарано. Давайте дочекаємось ухвалення у другому читанні.

- Ви зараз бачите загалом доцільність існування об’єднаного марафону і в чому?

Була правильна позиція, коли з 24 лютого всі телеканали забули про своїх власників і об’єднались. Тоді об’єднався і парламент. І всі почали синхронізовано працювати. Не скажу, що зараз кардинально змінилась ситуація, і тому існування марафону, на мою думку, є доцільним. Рано вмикати політичні історії.

Хоча останнім часом вже потроху в Раді включився поправочний спам, торги за правки, за виступи за трибуною чи у марафоні і парламент, який раніше консолідовано голосував, почав перетворюватись на політичний орган. Але коли в жовтні почались обстріли, парламент знову згуртувався і почав працювати більш об’єднано.

Хотілося б, щоб так і продовжувалось усюди. Якщо б відмовитись від марафону, то це означає, що всі канали будуть транслювати різну позицію стосовно тої чи іншої події.

- Ви анонсували скорочення видатків на державний апарат, нам в інтерв’ю Юрій Арістов теж казав, що це одне з суттєвих скорочень. Знаю, що були певні ідеї скорочувати та об’єднувати міністерства. І знаю, що так хочуть зробити з міністерствами розвитку громад та територій і інфраструктури. Нове відомство планує очолити пан Кубраков.

Це так?

- Ми вже бачили різний досвід. Ми вже об’єднували і роз’єднували міністерства. Бачимо, що ми як країна дуже просунулись в питанні цифровізації, враховуючи такий досвід, від частини чиновників ми можемо відмовитись.

Ідея об’єднання міністерств існує, та казати, які точно будуть об’єднані — зарано. Наприклад, Міністерства інфраструктури та розвитку громад і територій можуть бути об’єднані, але це буде робитись задля загальної ефективності. Головне після Перемоги — відбудова країни, зміна стандартів будівництва та підходів по використанню коштів.

Міністерство інфраструктури вже сьогодні займається швидким оперативним відновленням, транспортним сполученням, мостами, портами. Міністерство громад і територій займається відновленням соціальної сфери: лікарні, дитячі садки, робота з громадами. Мабуть дивно, що схожими процесами займаються різні міністерства. Має бути повна синхронізація. Для цього мають бути відповідні інструменти, той же реєстр стосовно пошкодженого і знищеного майна, який нещодавно презентували. Співпраця і координація з міжнародними партнерами також повинна відбуватись з єдиного органу центральної виконавчої влади. Це дасть можливість скоротити кількість зайвих рухів, бо головне в оперативному відновленні — це швидкість.

- В липні Рада ухвалила в цілому законопроєкт №7398 який назвали "про бомбосховища". При цьому, заступниця голови Архітектурної палати Анна Кирій в інтерв’ю Цензору каже, що в законопроекті немає жодного слова "сховище" чи "бомбосховище", а є "проєкт повторного використання". Чи зобов’язує цей проект створювати бомбосховища чи це стосується лише новобудов, які будуються зараз?

- Законопроєкт напрацьовувався Міністерством розвитку громад та територій, ДСНС, нашим профільним комітетом з містобудування і Комітетом з екологічних питань. Він стосується впровадження нової системи цивільного захисту. Але людям хочеться простіше пояснювати, що це таке, тому ми говоримо, що це проект про бомбосховища. Система цивільного захисту — це і бомбосховища, і радіаційні укриття, і споруди подвійного призначення, укріплені паркінги, метрополітен. Все те, що вже зараз може використовуватись, щоб оберігати людей від обстрілів. Ми адекватно оцінюємо, що за два місяці бомбосховища ми не побудуємо, але за цей час можна запроектувати будівництво нових таких укриттів, можна виявити споруди, які можна використовувати для укриттів і налагодити цю систему таким чином, щоб вона була дієвою.

Закон стосується і нових споруд, в яких буде перебувати тимчасово більше, ніж сто людей. Такі споруди повинні мати дієву систему цивільного захисту. Певні технічні речі треба виправляти, змінюючи ДБН, які були прийняті ще в 1997 році. В ДБН є правила, наприклад, що 500 метрів від дитячого садочку чи школи до сховища — це норма. Але ДСНС переглянули її і рекомендують враховувати відстань 100 метрів. Також, дуже важлива роль місцевої влади, бо є певні території, де взагалі немає жодного укриття. Влада має зробити аудит і сказати, де треба на таких територія збудувати точкові укриття. В законі також є норма і щодо проектів повторного використання, це коли архітектор розробив проект і потім цей же проєкт можна використовувати для іншої території. Нас критикують і кажуть, що зараз всю Україну забудують хрущовками. Відповідально заявляю, що такого не буде. Не тільки ж архітектори хочуть бачити гарну і сучасну Україну. Цього прагне весь український народ. Але у війну є питання швидкості реалізації соціальних проектів. Наприклад, ворог зруйнував вщент і потрібно дуже швидко почати відновлення амбулаторії. Треба мати механізм, щоб можна було використати вже існуючий проєкт, прив’язавши його до тієї чи іншої місцевості. А деякі архітектори хочуть просто заробляти гроші. Вони хочуть, щоб на кожен такий зруйнований об’єкт розроблявся новий проект, щоб проектування відбувалося з нуля, навіть якщо можна використати вже існуючу проектну документацію з іншого об'єкту. Як там не було — такі маніпуляції нехай залишаються на совісті деяких представників Спілки архітекторів України та їх архітектурної палати.

- Як будівництво та облаштування нових бомбосховищ може відобразитися на кінцевій ціні квартири?

- Так, воно може відобразитись. Якщо би ми жорстко прописали в законопроекті, що треба в кожному будинку проектувати саме такий вид укриття як бомбосховища, то деякі забудовники відмовились би від реалізації проектів. Ми сьогодні бачимо, що відбувається з енергоносіями, з вартістю будівельних матеріалів, бачимо катастрофу з трудовими ресурсами, тому зараз важко спрогнозувати собівартість нового будівництва. А якщо ще й змусити будувати стандартне бомбосховище, то ціна може бути непід’ємна для українців. Тому ми прописали, що якщо ви будуєте будинок, і там можуть знаходитись більше, ніж сто людей, то треба обов’язково передбачити споруди цивільного захисту. В житловому будинку таку функцію може виконувати укріплений паркінг. І це розумний підхід до системи укриттів. Також в нас є цікава пропозиція від архітектора Миргородського, яку ми шукаємо, як імплементувати в діюче законодавство. Він пропонує під діючими магістралями в Києві, де немає доступу до бомбосховищ, збудувати паркінги. З одного боку це буде розвантажувати район, а з іншого — люди з прилеглих будинків зможуть швидко спускатись і укриватися там. Це дорого, але технічно це можна зробити. Зараз ми опрацьовуємо, як вирішити це законодавчо.

- Яка доля законопроєкту №7198 щодо компенсації громадянам за пошкоджене/зруйноване житло, який ви вже згадали? Адже він був ініційований президентом і проголосований в першому читанні ще в квітні. Але вже жовтень, а його навіть профільний комітет ще не розглянув.

- Комітет зараз активно над ним працює.

Дуже просто прийняти законопроект щодо компенсації за зруйноване житло. Потрібно його ефективно імплементувати і реалізувати. Щоб цей законопроєкт запрацював, потрібно мільярди коштів. Ухвалити його, дати людям надію, а потім не дати компенсацію — злочин. Зараз ми проголосували за створення Фонду з ліквідації наслідків агресії російської федерації. Це взаємопов’язані речі. Фонд буде працювати в цьому і наступному році, ми знаємо, якими коштами він буде наповнюватись, тому законопроект 7198 вже можемо приймати і надавати людям компенсацію. Зараз ми опрацьовуємо технічні моменти, пов’язані з реєстром пошкодженого майна. Зараз люди через ДІЮ і ЦНАПИ подають інформаційні повідомлення щодо свого майна. Ці повідомлення мають бути верифіковані спеціальними комісіями при органах місцевого самоврядування і після того, як це буде зроблено, вони будуть попадати до реєстру пошкодженого майна. І потім буде створюватись житловий сертифікат, який перетвориться на компенсацію у вигляді метрів квадратних.

Всі інші спірні моменти в законопроєкті ми вирішили. Ми не будемо чекати репарацій. Ми будемо і самі знаходити кошти, і працювати з міжнародними партнерами, щоб люди, які залишились без домівок, змогли отримати дах над головою. Якщо не вирішити питання житла і питання працевлаштуванням, то просто багато людей не повернеться додому з інших країн. Історію з цим законопроектом я точно доведу до кінця, щоб він працював якнайшвидше.

- Тобто він по суті прив’язаний до створення Фонду, і якщо він створиться, то перешкод не буде…

- Не просто створиться, а ще й наповниться коштами. Зокрема, коштами, які були арештовані у російського СБЕРБАНКУ. Вони вже є фізично. Це 13,9 млрд гривень, які будуть в цьому фонді. Їх можна використовувати для того, аби надавати компенсацію за зруйноване житло.

- Чи буде там передбачена компенсація за пошкодження комунальних та інфраструктурних об’єктів? Тому що в законопроекті це вказано не було.

- Законопроєкт 7198 стосується надання компенсацій за житло. Ще важливий момент, що людина сама буде обирати населений пункт, в якому вона хоче отримати нове житло, обирати продавця нерухомості, держава не буде нав’язувати свої умови. Як приклад, тисяча підприємств релокована і будуть люди, які не захочуть жити в тому місті, де жили раніше через втрату роботи. Тому люди будуть обирати самі, де буде знаходитись їх нова домівка .

- Чи є хтось з іноземних фондів, чи тих, хто приїжджав фотографуватись на фоні зруйнованих міст та містечок України, готовий вже зараз давати кошти на відбудову, не чекаючи закінчення війни? Адже подейкують, що реально допомагають зараз тільки UNICEF та Червоний хрест.

- Як голова партії розповім історію. В нас є Житомирська обласна організація і її очільник Арсеній Пушкаренко. Він провів колосальну роботу, щоб уряд Естонії надав допомогу у відновленні України. Перший об’єкт, на якій були виділені кошти — дитячий садочок в Овручі. Але на цьому далеко не все. Вже є другий об’єкт, на який виділені кошти — зруйнований міст в Малині. Також Олексій Кулеба, очільник Київської області співпрацює з величезною кількістю міжнародних організацій і вони також дають кошти на відновлення. Хоча, це не такі великі кошти, як ми б хотіли. Своєю чергою, Міністерство інфраструктури співпрацює зі Світовим банком, і певні проекти вже реалізовуються. Тобто, як бачите — з міжнародними партнерами працюють зі всіх боків. Тому гроші на відновлення будемо мати обов’язково.

- Ви в своєму нещодавньому інтерв’ю НВ сказали, що депутати від колишньої ОПЗЖ працюють конструктивно і голосують за всі ініціативи влади. Ці слова були сприйняті негативно, адже загалом дивно, що на восьмому місяці війни ці депутати не просто знаходяться в Верховній Раді, а навіть керують комітетами або стають учасниками телемарафону.

А Юрій Бойко взагалі ще й має статус героя України. Як таке може бути?

- Це було використання моєї фрази, вирваної з контексту. Мене запитали, як ОПЗЖ себе поводить в парламенті і я відповіла, що вони ходять на роботу, голосують, підніжки нам не ставлять. Я ж нікому не відкрила Америку, сказавши, що депутати ОПЗЖ досі працюють в парламенті. Фраза про те, що вони підтримують законопроекти монобільшості була перекручена. Більше того, щоб ця фраза максимально розійшлась, було вкинуто багато грошей.

Ми, як і вся Україна, дуже хочемо, щоб ОПЗЖ не було в парламенті, щоб їх не було в місцевих радах, щоб коли будуть наступні вибори, ці люди не мали доступу до влади.

Зараз зареєстрована постанова стосовно того, щоб Вадима Рабіновича позбавити депутатського мандату. Він був відсторонений зі свого комітету і такі дії сприймаються в парламенті позитивно. Думаю, що його позбавлять мандату вже наступного засідання парламенту.

- Але все ж таки не про майбутнє, а про теперішнє. Чи мають ці люди досі бути главами комітетів, секретарями, навіть у вашому комітеті є такий, Дмитро Ісаєнко, колишній член ОПЗЖ?

- Не мають. І я про це говорю відкрито. Коли була створена група "За відновлення України", я не могла заспокоїтись, підходила до представників цієї групи і питала, навіщо вони обрали таку назву. Бо ж очевидно: вони її паплюжать, як представники проросійської сили.

- Але ця група досить часто підголосовує рішенням влади, і навіть кажуть, що є певна домовленість між владою і цими депутатами, що їх не чіпають, а вони голосують за всі необхідні законопроекти.

- За законопроект про компенсації за житло, нам підголосували всі, навіть "Європейська солідарність". Тому що є законопроекти, за які ми збираємо більше 300 голосів. Для цього не треба ніяких домовленостей. Я особисто з ними ні про що не домовляюсь і не думаю, що хтось з колег це робить. Вони просто обирають самі, за які ініціативи голосувати, за які ні.

- Виходив сюжет "Бігус інфо" про те, що у липні-вересні 2022 року Національна гвардія України купила житло для військовослужбовців у структури, бенефеціаром якої є народний депутат від вже забороненої партії "Опозиційна платформа за життя" Дмитро Ісаєнко. При тому він досі посідає посаду секретаря профільного комітету ж питань містобудування. Усього за 26 квартир заплатили 54 мільйони гривень. Ваше прізвище, до речі, теж фігурувало у розслідуванні. Чи на вашу думку немає тут конфлікту інтересів?

- Про те, що Нацгвардія купила квартири у певної структури, я дізналась з сюжету Бігуса. Якщо є питання, що Нацгвардія порушила законодавство чи є завищена ціна, то цим мають займатись правоохоронні органи. Я не будую будинки, не продаю квартири, але це не заважає певним критикам пов’язувати мене з будівельними процесами в країні. З Дмитром Ісаєнко я познайомилась вже в парламенті. Ми ніколи не перетинались, коли працювали в бізнесі. Сказати, що я знаю про бізнес, з яким пов’язані мої колеги, я також не можу.

Що знаю точно — зараз чудово працюють наші антикорупційні структури, тому нехай вони цим займаються. А щодо до розслідування Бігуса, де мене чомусь згадали, в мене є велике запитання. Розумію як старалася вже згадувана вами Анна Кирій, розповідаючи журналістам про мене чергову брехню. Але хотілося, щоб журналісти завжди брали коментарі у двох сторін, особливо тоді, коли йдеться мова про такі серйозні звинувачення.

Ще один цікавий момент, на якому зверну вашу увагу — чотири роки тому у Бігуса вийшло велике розслідування про архітекторів . Я тоді навіть дотику до політики не мала, працювала в Офісі ефективного регулювання. Це розслідування стосувалось роботи Національної спілки архітекторів і корупційної схеми, яку вони створили ще за часів Януковича і використовують донині через їхнє монопольне становище. Що цікаво, саме ці схеми ми хочемо знищити зараз в рамках реформи містобудування. А ще — впровадити кримінальну відповідальність для недобросовісних учасників будівельного процесу, в тому числі і для архітекторів. Тому закиди Національної спілки архітекторів про те, що реформа погана і слід залишити все так, як є викликає багато роздумів. Але висновок в результаті, лише один. І щоб його зробити, раджу глянути розслідування під назвою "Архітектура монополії: кому платять українські архітектори /// Наші гроші №207".