Скандал розжарювання: Міндовкілля прояснило долю ламп після "шарового" обміну на Укрпошті

Після публікацій БізнесТелеграфу про недоліки програми заміни ламп розжарювання на енергозберігаючі через відділення Укрпошти та про безпорадність уряду у питаннях їхньої утилізації стало зрозумілим, що єдиного відповідального органу за цей проєкт просто немає. Коли справа дійшла до утилізації старих ламп розжарювання, під критику потрапило й Міндовкілля. Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко роз’яснив БізнесТелеграфу, чому у держави не склалося з контролем всіх стадій утилізації, а також розповів про те, коли українців почнуть штрафувати за викидання нерозділеного сміття.

Сортування зі смітника є нерентабельним для підприємств

- Чому в Україні досі відсутні вимоги щодо обов’язкової утилізації ламп розжарювання?

- Якщо говорити про лампи розжарювання, то в побуті їх зазвичай просто викидують на смітник разом з побутовими відходами. Сортування зі смітника є нерентабельним для підприємств. Цінність ресурсів таких лампочок достатньо низька і затрати навіть на робочу силу для сортування не окупляться. Зараз у нас дещо інша ситуація — маємо величезний обсяг ламп по регіонах і є певний діапазон часу, за який має бути здійснений обмін. І тому це дійсно цікаво компаніям, які можуть з цим працювати. Ця сфера не ліцензується, бо лампи розжарювання не є небезпечними в розумінні нашого законодавства.

- Чи правда, що, визначаючи процедуру утилізації ламп, в уряді спочатку навіть не планували участь Міндовкілля?

- Розробником постанови було Мінекономіки, воно ж виступає координатором проєкту. Комунікацію щодо цифровізації заявок здійснювала Мінцифра. Відповідальність за проведення тендерів покладена на обласні військові адміністрації. Це чітко визначено в постанові уряду. Залучення Міндовкілля було нашою ініціативою. Ми приєдналися, коли текст постанови був на погодженні. Наші правки стосувалися того, що не повинно бути захоронення, тільки утилізація. І щоб нічого не потрапило на полігон. Закон визначає, що утилізація – це саме перероблення з відокремленням цінних ресурсів.

- Як зараз налагоджений контроль над тим, куди лампочки насправді потраплять після того, як їх зібрали в людей на Укрпошті?

- На ринку дуже давно існують відповідні механізми. В тендерних умовах обласні військові адміністрації мають абсолютне право їх прописувати. Це може бути зобов'язання робити відеофіксацію всього процесу. Тобто всього об'єму, а не мультик на дві хвилини. Фіксація може тривати до місяця. Приватні компанії давно роблять це. Другий спосіб, який вже не один рік застосовують на ринку приватні компанії, — присутність відповідальної особи, визначеної з боку замовника в процесі всієї утилізації.

- Тобто, Міндовкілля у цьому процесі не задіяне?

- Є інша частина контролю, і ми на цьому наголошували під час спільних онлайн-нарад. Якщо у нас буде інформація, що по якімсь певних регіонах відходи потрапляють на полігон, а не здійснюється їхня утилізація, відразу буде реагування з боку Міндовкілля. Відповідно до 303-ї постанови уряду, якщо є інформація про дії, що призводять до забруднення довкілля або загрожують здоров'ю людини, ухвалюється рішення про проведення заходів позапланового контролю. Міністерство надає погодження Держекоінспекції на проведення перевірки. Виїжджає інспекція і фіксує порушення. В залежності від збитків, які завдані такими правопорушеннями, може бути накладено штраф або матеріали передаються до правоохоронних органів.

- Але лампи розжарювання не містять ніяких речовин, які загрожують довкіллю. Про це вам будь-який адвокат скаже. Тому у більшості випадків й відбувається вивезення ламп на полігон.

- Ми тут робимо акцент на тому, що йдеться про велику кількість ламп. Вольфрам не становить небезпеки в одній лампочці. Але коли буде тисяча, п'ять або десять тисяч лампочок, то це буде інший вплив на довкілля. Крім того, якщо ми говоримо про порушення умов тендерної документації, у якій вимагається утилізація, а не захоронення, то це невиконання умов тендеру за бюджетні кошти.

- Як ви можете прокоментувати рішення Запорізької ОВА допустити до тендеру тільки запорізькі фірми? Вони виправдовують це рішення тим, що тільки так зможуть проконтролювати утилізацію.

- Якщо є порушення щодо доступу до тендерів, учасники можуть звертатися до Антимонопольного комітету. Раніше управління екології в областях були структурними підрозділами міністерства. З 2012 року відбулося реформування, децентралізація. І тепер вони в структурі обласних державних адміністрацій. Вони навіть не завжди надають нам інформацію, лише якщо є доручення вищого рівня. Це проблема. Сподіваємося, що в рамках імплементації європейського законодавства, євроінтеграції ми відродимо цей інститут і у нас будуть "руки на місцях", виконавчі органи.

Чи будуть штрафи за неправильне викидання сміття

- Коли, на вашу думку, українці почнуть сортувати сміття перед тим, як викидати, як це заведено в Євросоюзі?

- Необхідно, щоб були стимули. Наприклад, за ті відходи, які відсортовані, людина може платити менше, а за ті, що нерозділені, – більше. Саме так відбувається в країнах Європейського союзу. Там, окрім того, що є різні ціни, ще є величезні штрафи, якщо дізнаються, що ти залишив не там пакунок або здав невідсортоване сміття. Так, наприклад, відбувається в Німеччині та Австрії.

- Коли такі вимоги з’являться в Україні?

- Верховна Рада вже ухвалила закон про управління відходами. Це імплементація базової рамкової директиви ЄС про управління відходами. Закон набирає чинності з 9 липня 2023 року. Але для того, щоб він запрацював, необхідно ухвалити мінімум три десятки нормативно-правових актів, які детально регулюють кожну сферу.

- Тобто можемо починати лякати українців штрафами за неправильне викидання сміття?

- Нічого страшного для населення. Тут насамперед йдеться про те, що повинне бути створене законодавче підґрунтя для залучення інвесторів в розбудову системи управління відходами. У швейцарському місті Лугано прем'єр-міністр України Денис Шмигаль представив план повоєнної відбудови України. У ньому є розділ "Екологічна безпека", який включає, якщо не помиляюсь, 56 величезних проєктів у напрямку сфери довкілля. Один з них – це будівництво відповідної інфраструктури управління відходами.

- Які заходи уряд буде втілювати в першу чергу?

- Передбачено будівництво сміттєпереробних заводів за кластерним типом. Береться певна кількість мешканців — декілька ОТГ — та розраховується, який завод може будуватися. Це має бути вигідним і людям, щоб тарифи постійно не підвищувалися, і інвестору, який вкладає кошти. Це нормальний європейський підхід. Крім того, передбачено запровадження інформаційної системи управління відходами. І це питання контролю. Це просліджування відходів протягом всього їхнього "життєвого" циклу: від моменту утворення до повної утилізації.

- Як швидко в Україні всі алгоритми поводження з побутовими відходами стануть такими ж, як у Євросоюзі?

- Тут має бути поступовість процесу, еволюція. Це показали практика і досвід інших країн ЄС. Їм на це знадобилося 20-30 років. І не всі ще досягли тих критеріїв, які встановлені. В Україні це також не відбудеться за рік-два. Необхідно привести у відповідність полігони. Стихійні — закрити або рекультивувати. Також слід передбачити, як будуть працювати фінансові механізми.