Як подолати рейдерство, маски-шоу та корупцію — інтерв’ю нардепа Галини Янченко

У Верховній Раді діє Тимчасова слідча комісія, яка спеціалізується на захисті підприємців від рейдерських атак. Голова ТСК з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко вважає, що цей орган — оптимальний для розв'язання системних проблем підприємств, бо з одного боку має певні владні повноваження, а з іншого — не є залежним від правоохоронних органів та уряду загалом. Про яскраві будні роботи ТСК нардеп розказала "БізнесТелеграфу".

"Погроз вже давно не отримувала"

- Галино, ви отримуєте погрози від рейдерів?

- Давно не отримувала. Зараз, думаю, бояться моєї публічності та розуміють, що погрозами нашкодять собі більше, ніж мені. Але одного разу мені таки погрожували. У 2014-2015 роках я була депутатом Київради й боролася з незаконними забудовами, коли забудовники внаглу намагались забудувати дитячі майданчики у дворах або ліпили будинки замість парків і скверів. В одному з таких випадків, коли я захищала киян, мені погрожували.

- Чим завершилась та історія?

- Тоді нічим. Забудовнику не вдалось знищити сквер. І взагалі карма повернулась до нього бумерангом. Зараз він під підозрою НАБУ. А загалом, тоді вдалось зробити процес планування забудови трохи більш відкритим. Щоб кияни знали про те, що і де планують будувати в нашому місті до того, як замість дитячого майданчика з’являється будівельний паркан. Бо в такому випадку втрачають всі: кияни, яким доводиться витрачати час і зусилля на боротьбу за свій життєвий простір, забудовники — які теж витратили гроші та час на підготовку проєктної документації, і влада — вона втрачає довіру. Не в останню чергу, допомагали зупиняти незаконні забудови на ранніх стадіях журналісти-розслідувачі, з якими я активно співпрацювала.

У Верховній Раді інший рівень відповідальності та інші завдання. На посаді голови ТСК з захисту прав інвесторів не стикаюся з погрозами. На відкриті засідання по справах запрошуємо обидві сторони та даємо їм висловитись. Вони мають можливість, як перед третейським суддею, при повній публічності, коли ведеться відеозйомка, обґрунтувати свою позицію, і тоді правда сама стає очевидною: хто є чесною людиною, дотримується закону, а хто закон порушує.

- Як часто "вовки" видають себе за "овечок", звертаючись до вас за допомогою?

-У нас була одна така справа. Люблю про неї розповідати, бо після неї "вовки" перестали до нас звертатися по "допомогу". Це була одна з наших перших справ. З Миколаєва. Стосувалась суднобудівного заводу "Океан", на якому, до речі, спільно з турками мали виготовляти військові кораблі. Так ось. Це був лише початок нашої діяльності, про парламентську спецкомісію тоді ще мало хто знав, люди вважали, що це одна зі "сто-п’ятсот" державних структур. Нам надійшло звернення. Ми почали перевіряти ситуацію через правоохоронців, миколаївських журналістів, компанії з цього сектору, подзвонили арбітражному керуючому, який мав справу з заводом. І в ході нашого розслідування прийшли до висновку, що правда за іншою стороною, а до нас звернувся рейдер. Він заспамив зверненнями всіх депутатів і правоохоронні органи, сподіваючись створити проблеми реальному власнику.

Але ми завжди докопуємось до деталей. Розбираємо наші кейси на молекули. Тож після виявлення реальної ситуації ми допомогли справжньому власнику відбитись від атак, і для інвестиційної спільноти це було великим відкриттям. Про нашу ТСК почали говорити.

"Якщо історія вражає, берусь за неї особисто"

- Як вам повідомити про випадки рейдерства?

- Підприємці пишуть на офіційну та особисту пошту, в соцмережах, тегають мене в коментарях. До речі, нещодавно був випадок, коли мене тегнули в соцмережі. Історія мене дуже вразила. Якісь правоохоронці з Вінниччини необґрунтовано відкрили кримінальну справу проти чоловіка. Він багатодітний батько. Має трьох дітей і перебуває в жалобі, бо четверта дитина нещодавно померла після важкої хвороби. Він ще й тягне невеличкий бізнес, щоб утримувати родину. Ми вивчили справу, виявили, що наїзд правоохоронців необґрунтований, ще й, схоже, зроблений на замовлення конкурентів. Загалом, якщо історія мене вражає, я берусь за неї особисто і прошу юристів вивчити її в першу чергу.

- Який кейс вас найбільше вразив?

- Нещодавно була нахабна рейдерська атака. Тому ми з цим інвестором вирішили пройти її до кінця і після повернення власнику майна слідкували, щоб ще й всіх винних притягли до відповідальності. Це сталось у 2021 році, а завершили ми цю справу у 2022 році. Власник вечеряв вдома, коли йому почали приходити повідомлення, що його земельні ділянки під інвестпроєкт одна за іншою переписують на іншу людину. Добре, що він свідомий і встановив собі "маячки" — повідомлення про зміни в реєстрі власності. Він підняв на ноги внутрішню безпеку компанії та швидко знайшов нотаріуса, який в режимі реального часу переписував його ділянки на іншу людину. Приїхав до цього нотаріуса в офіс, повідомив, що він власник землі, й вимагав зупинитись. На що нотаріус сказав: "Нічого не знаю, йдіть звідси". Тобто цього "чорного" нотаріуса застукали на гарячому, а він як ні в чому не бувало продовжував переписувати землю на підставних осіб, яких навіть не було в цей час на місці. Я була обурена нахабністю рейдерів. Тому цьому інвестору ми не лише допомогли повернути його власність, ми зробили все, щоб у нотаріуса відібрали свідоцтво на здійснення діяльності, і нам це вдалося. Зараз по цьому нотаріусу також ведеться розслідування. Я особисто слідкую за тим, як просувається розслідування і вдячна Головному слідчому управлінню Національної поліції за ефективність.

- Як багато підприємців вже скористалися допомогою ТСК?

- За час роботи комісії надійшло близько 100 звернень, 17 справ нам вдалося повністю та успішно завершити. Це наші "success stories". Нам в цих 17 справах вдалося розблокувати інвестиційні проєкти на 22 млрд гривень. Ми обираємо найрезонансніші справи зі звернень. Це можуть бути "висяки". Одній справі, наприклад, було 12 років, поки вона не потрапила до нас. Ми її досить оперативно вирішили. Можуть бути справи резонансні або зухвалі — їх теж беремо в першу чергу.

- Переважно який бізнес до вас звертається?

- Абсолютно різний. Це і українські, і іноземні інвестори, різні сектори, починаючи від виробників дитячого харчування, у нас була справа заводу дитячого харчування "Малятко", і закінчуючи суднобудівельниками.

- Тобто не можемо сказати, що наразі рейдери цікавляться якимсь певним видом бізнесу найбільше?

- Ні, по-різному. До повномасштабного вторгнення було багато звернень від малого і середнього бізнесу щодо сільськогосподарського рейдерства. Ми їздили в регіони, зустрічалися з фермерами, профільними асоціаціями. Рейдерство в цьому секторі повинно піти на спад за допомогою закону мого авторства і заступника міністра юстиції Дениса Малюськи.

- Чим завершилась спроба відбити атаку на Красногірський олійний завод, що на Черкащині?

- Ми змогли відбити цю рейдерську атаку у квітні. Це був показовий випадок, бо злочинці там "чорнушили" як могли: фотошопили документи, використовували "чорного" нотаріуса, а на завершення завалилися на завод в балаклавах, погрожували працівникам зброєю, зігнавши всіх в одну кімнату. Американські бойовики відпочивають. Але завдяки оперативному реагуванню з боку нашої спецкомісії та професійності Міністерства юстиції ми буквально за два тижні змогли повністю відбити цю атаку, повернули завод власнику. Зараз залишається останній штрих — проконтролювати, щоб черкаська поліція знайшла замовників, які стояли за атакою, і їх притягнули до відповідальності. Днями я особисто була на заводі й провела зустріч з керівником обласної поліції В’ячеславом Гуріним щодо ходу розслідування. Поки динаміка розслідування виглядає позитивно. Буду тримати справу на особистому контролі. Винні мають бути притягнуті до відповідальності.

- Щось відомо про людей, які намагалися заволодіти підприємством?

- Двом виконавцям днями вручили підозри. Це насправді досить швидко. Але вони лише виконавці захоплення. Цікаво, чи зможе поліція докопатися до ключових фігурантів, які стоїть за цією атакою.

"Люди не очікують на допомогу від держави. Ну що ж, ламаємо стереотипи"

- Наскільки часто правоохоронні органи стають руками рейдерів? І які саме?

- Такі випадки, на жаль, трапляються. Потрібно розуміти, що система велика, а забезпечення у силовиків скромне. Тому деякі працівники правоохоронних органів можуть приставати на сумнівні пропозиції – людський фактор. В таких випадках ми контактуємо з керівництвом з вимогою відреагувати: як мінімум – звільнення, як максимум – притягнення до відповідальності. Це раз. Друге – потрібно системно розв'язувати проблему зі скромним забезпеченням правоохоронців. Ну от уявіть, молодий поліцейський, живе в невеличкому містечку і розуміє, що за поліцейську зарплату у нього немає перспективи придбати житло для своєї сім’ї. Звичайно, що така людина буде більш схильна до корупційних дій. Як можна системно розв'язати цю проблему? Наприклад, запустити державну програму, яка б надавала кредити на житло поліцейським під 0% на 20-30 років. Але з умовою, що якщо хапають на корупції – втрачаєш кредит і це житло. Тоді базова потреба такого поліцейського закрита, він почуватиметься захищено. А якщо йому запропонують хабар, то, враховуючи ціну порушення закону, він буде менш схильний йти на злочин.

- Вам хабарі пропонують? За вирішення проблем інвестора, наприклад чи як подяку за захист.

- Не пропонують. Усі знають, що, якщо проблема резонансна і людина права, ми й так станемо на її захист. Було інше. Мені якось розповідали, що підприємець, якому ми допомогли, ще кілька місяців чекав, що до нього хтось прийде "по розрахунок". А ніхто не приходить. Напевно, багато хто з людей не очікують на допомогу від держави і не думають, що народний депутат буде просто так захищати справедливість. Ну що ж, ламаємо стереотипи.

- Чи можна проблему маски-шоу та рейдерства вирішити законами?

- Можна зменшити цю проблему. Під час повномасштабного вторгнення Верховна Рада ухвалила антирейдерський законопроєкт, розроблений ТСК по захисту бізнесу. Без ухвалення цього законопроєкту Мін'юст відмовлявся відкривати державні реєстри власності, бо боявся, що країну накриє хвиля рейдерства. Наш закон знищив цілу низку законодавчих дір і врегулював моменти, якими найбільше зловживали злочинці. Інший законопроєкт, який ми назвали "маски-шоу стоп", направлений на те, щоб подолати свавілля правоохоронців під час обшуків. Цей законопроєкт "народився" як результат розгляду нашою ТСК однієї зі справ. Його розробляли разом з юристами-практиками й зробили публічне обговорення. Провели великий круглий стіл за участі судді Верховного Суду, представників Офісу генпрокурора, МВС, ДБР, СБУ, НАБУ, юридичних компаній, для яких ця тематика профільна, запросили народних депутатів.

- Круглі столи проходять, а проблема лишається, чи не так?

- Так. Тому законопроєкт "маски-шоу стоп" ми допрацювали разом з Мінцифри та зареєстрували минулого місяця. Будемо наполягати на його розгляді. Він закриє багато болючих точок. Наприклад, ми з’ясували, що під час обшуків деяке майно можна вилучити так, щоб його вилучення не можна було оскаржити в суді. Процедуру оскарження колись просто забули прописати. І цим зараз користуються деякі нечисті на руку силовики, під час обшуків вилучаючи готівку у підприємців.

- Якраз така ситуація нещодавно сталася під час конфлікту нинішніх і колишніх власників Майницького газового родовища на Львівщині. У батька підприємця, який був лише свідком у справі, Дмитра Олійника, правоохоронці після обшуку вилучили з сейфа 600 тис. доларів. Прокоментуйте цю історію, будь ласка.

- До нас звернулись постраждалі у цій справі. Зараз ми вивчаємо документи та верифікуємо отриману від власників інформацію.

- Як зарадити таким випадкам?

- Якраз ухвалюючи такі законопроєкти, як наш спільний з Мінцифрою "маски-шоу стоп". Номер законопроєкту — 9211. Він урегулює безпідставне вилучення готівки та техніки, відеореєстрації обшуку тим, у кого він відбувається. Ми вже розуміємо, що стикнемось зі спротивом правоохоронних органів, які можуть зловживати своїми можливостями під час обшуку. Будемо сподіватись на співпрацю з колегами з правоохоронного комітету.

- Як оцінюєте шанси на його підтримку?

- Сподіваюсь, його підтримають і він стане законом. Мене радує, що більшість законопроєктів нашої ТСК голосуються практично одноголосно і набирають понад 300 голосів в залі при мінімально необхідних 226. Тобто наші законопроєкти підтримуються конституційною більшістю. Нам довіряють і знають, що наші законопроєкти – не про політику, а про реальні справи та практичне розв'язання проблем тих, хто створює в нашій країні робочі місця.