АМКУ повинен мати інструменти впливу, не можна його обмежувати, — голова Антимонопольного комітету
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Конкурентне законодавство в Україні суттєво не змінювали більш як 20 років, каже Ольга Піщанська
Що голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська думає про реформу її відомства, які кейси щодо порушення конкуренції їй запам’яталися, в яких галузях найбільше зловживань конкурентними правами та як помирити харчовиків з ритейлом, який боргує за продукцію. Про це та інше вона розповіла в другій частині інтерв'ю "Бізнес Телеграфу".
Чи зможе АМКУ ліквідувати незаконні картелі та олігархічні змови, які є небезпеки реформи відомства, окрім спокуси зловживань і тиску на бізнес з корупційною метою, — читайте в першій частині інтерв'ю з головою АМКУ.
Про особисте ставлення до реформи АМКУ
— Яке ваше особисте ставлення до законопроєкту 5341, який реформує роботу АМКУ? Він спрацює?
— Цей законопроєкт супроводжує мене з початку моєї каденції. І скажу відверто, на це ваше запитання я б в різні періоди своєї роботи відповіла по-різному. Наприклад, на самісінькому початку ми дуже жорстко відстоювали право комітету проводити перевірки бізнесу без рішення суду і наполягали на наданні нам права проводити перевірки у фізичних осіб. Наполягали, що комітет не повинен публікувати все про свою роботу, а його засідання мають бути закритими тощо.
— А зараз?
— Зараз ми проаналізували реакцію суспільства і бізнесу, вислухали їхні аргументи та певні побоювання стосовно розширення повноважень Антимонопольного комітету… Я змінила свою позицію і щодо відкритості, і щодо максимальної деталізації робочих процесів. Я — за те, щоб бізнес почувався впевненіше, щоб він розумів, що є запобіжники у вигляді судів.
— То, на вашу особисту думку, для перевірки потрібен дозвіл суду?
— Рано чи пізно ми дійдемо до ситуації, коли дозвіл на перевірку бізнесу не буде потрібен. Так працює багато конкурентних відомств у світі. І, на мою думку, це правильно. Але ми розуміємо, що є певна недовіра суспільства до органів влади. Не будемо аналізувати, вона обґрунтована чи ні. Вона є. За таких обставин проводити перевірки за рішенням суду — правильне рішення.
— То реформа АМКУ на часі чи ні?
— Більше, аніж будь-коли. Конкурентне законодавство у нас суттєво не змінювалось більш як 20 років. Були лише точкові зміни окремих пунктів. За цей час світова економіка змінилась кардинально. У конкурентних відомствах інших країн також відбулися відповідні зміни. Їхній розвиток синхронізувався зі змінами економіки. У нас же цього не відбувалося. До того, ж згідно з міжнародними зобов’язаннями, Україна також має посилити інституційну спроможність і забезпечити незалежність комітету, переглянути процедуру обрання і звільнення голови Антимонопольного комітету, державних уповноважених. Виконати цю частину зобов’язань, думаю, буде не просто, тому що вона — політична. Тобто технічно її виписати не складно, але вона буде складною в плані узгодження. Очікуємо баталії з цього приводу.
Про цікавий досвід в АМКУ
— Згадайте цікавий кейс у відстоюванні реформи чи діяльності АМКУ, який вам запам'ятався?
— Із яскравих кейсів у нас була справа про мережі заправок "Авіас", яку ми розслідували більше понад шість років (АЗС бізнес-групи Ігоря Коломойського. — Авт.). У нас було багато процесуальних проблем. Наприклад, відповідачі отримували ухвали суду, які забороняли комітету виносити рішення. Звучить як нонсенс, правда? Але ми змушені були зупинитися й кілька років в судах відстоювати своє право на винесення рішення. До того ж у цій справі більш як 170 відповідачів, з боку окремих з них були спроби максимально затягнути розслідування. Тому у комітету мають бути інструменти впливу. Не можна обмежувати його дії, бо ціна питання завжди висока.
— В якому стані ця справа?
— Рішення нами винесено. Воно наразі оскаржується в судах. Поки остаточного висновку нема. Складно його захищати, але ми це робимо.
— Ще згадаєте показові приклади?
— Справа компанії "Тедіс". Ми винесли 2016 року рішення щодо зловживання нею монопольним становищем. У ньому був штраф і зобов'язальна частина, яку також обов’язково мала виконати компанія для припинення порушення. Однак вона не зробила цього, і було відкрито нову справу та накладено ще один штраф. Майже у такому ж розмірі, як і попередній.
— Який результат розгляду цієї справи?
— Сьогодні ця справа також у судах. Дуже складно рухається процес. Перша інстанція ухвалила рішення не на нашу користь, апеляційна – на нашу. Тепер очікуємо рішення Верховного суду. Загалом перераховані мною справи — гучні та складні. І ціна цим кейсам — ринок. Кожного разу Україна ризикує втратити цілий ринок.
Про штрафи
— Яку кількість заявок на концентрацію бізнесу отримав АМКУ цього року? Чи є тенденція до збільшення таких запитів?
— За перше півріччя цього року нам надійшло 237 заяв на концентрацію. Це майже вдвічі більше, аніж у першому півріччі 2022 року, коли таких заяв було 142. Звісно, порівнювати це півріччя з торішнім — некоректно, бо то був початок війни й бізнес-активність дуже впала. От, наприклад, довоєнного 2021 року заяв за такий же період було аж 485, а в цілому за рік — 907. Але все ж цього року ми маємо кращу, аніж на початку вторгнення, картину — активність зросла. Хоча ще рано казати, що це вже поновлення ринку. Бізнесу треба допомагати відновлюватися.
— Скільки штрафів за порушення економічної конкуренції накладено органами АМКУ цього року, а скільки з них сплачено? Порівняйте, будь ласка, з 2022 та 2021 роками.
— 2021 року ми наклали 7,2 млрд грн штрафів, але наголошу, що тут враховано штраф зі справи "Авіас" (4,7 млрд грн). Сплачено відповідачами до державного бюджету 2021 року було майже 531 млн грн. 2022 року ми наклали штрафів на 557,9 млн, а було сплачено порушниками — 330 млн грн. За січень-червень 2023 року комітетом уже накладено штрафів на 165 млн, а сплачено відповідачами — 185 млн.
— З чим пов’язано те, що сплатили більше, аніж накладено штрафів?
— Сума сплачених штрафів більша за суму накладених цього року, тому що частина штрафів сплачується за рішеннями минулих років. Бізнес не завжди одразу сплачує штраф після винесення рішення. Його оскаржують в судах, і лише підтверджений судом штраф сплачується. Його сплата відбувається з певною затримкою у часі.
— Як нараховують штрафи?
— Сума, яку сплачуватиме відповідач як штраф, залежить від складності порушення і того, чи співпрацював він з комітетом під час розслідування. Сам штраф вираховують з розміру його доходу за рік, що передував року винесення комітетом рішення. Окремі штрафи, які 2023-го накладав комітет, є меншими, порівняно з роками до початку широкомасштабного вторгнення, оскільки 2022 року у багатьох компаній зменшилися доходи.
Про найбільші зловживання
— В якій сфері зараз відбувається найбільше порушень конкурентного законодавства?
— Найпоширеніше зловживання — змови на державних закупівлях. Маємо чимало відкритих справ. Наприклад, 2021 року комітет прийняв 193 рішення у таких справах, 2022-го — 73. А за поточні пів року вже винесено 100 рішень по порушеннях на торгах. Причому в рамках цих 100 рішень встановлено 413 порушень.
— Йдеться лише про державні закупівлі?
— Ми також детально аналізуємо аукціони з продажу державного майна, там також є змови.
— В яких галузях найбільше порушень ви фіксуєте?
— Будівництво, якщо класифікувати за сферами всі справи.
— Цікаво. Так і раніше було чи це тенденція останніх років?
— Так і було. Будівництво і ЖКГ. Раніше було ще багато порушень у закупівлях електроенергії. Після того, як внесли певні зміни в регулювання ринку, їх стало менше.
Про борги ритейлу перед виробниками харчових продуктів
— Яка позиція АМКУ щодо конфлікту між ритейлом та виробниками, де другі звинувачують перших у затягуванні розрахунків за продукцію?
— Нам відомо, що у Верховній Раді на розгляді перебувають декілька законопроєктів саме щодо встановлення правил і порядків на цьому ринку. Прийняти відповідний закон – єдино правильний шлях, на нашу думку, щоб владнати цей конфлікт. Потрібно максимально наблизити наше законодавство до директиви ЄП 2019/633 від 17 квітня 2019 року "Про недобросовісну торгову практику між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства". Вона стосується саме таких розрахунків. Світова та європейська практика добре регулює ці відносини. Не потрібно винаходити заново те, що у світі уже давно і добре працює.