Повітряна війна в Україні: аналітик назвав три успіхи та проблеми ЗСУ

Читать на русском
Автор
2240
ЗСУ навчилися збивати всі типи дронів
ЗСУ навчилися збивати всі типи дронів. Фото Командування Повітряних сил ЗСУ

ЗСУ потрібні сучасні літаки з ракетами дальністю від 100 км і вище, каже Олександр Кочетков

З початку грудня росіяни після тривалої перерви організували вже кілька масованих ракетних атак на Україну. Перша сталася в ніч проти 8 грудня, після чого з’явилися припущення, що РФ перейшла до цілеспрямованих повітряних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України. А в ніч проти 13 грудня десятком ракет ворог намагався пробити оборону Києва. І практично щодня супротивник атакує за допомогою безпілотників. І на фронті, і в тилу.

Про успіхи та проблеми України у повітряній війні " Телеграфу " розповів аналітик, спеціаліст з ракетного озброєння та екс-співробітник КБ "Південне" Олександр Кочетков.

У нас з’явилася дивовижна ППО

"В Україні фактично створено одну з найсильніших у світі протиповітряних/протиракетних оборон. Вона дивним чином поєднує в собі як старі зразки радянської техніки (досить непоганої свого часу), так і новітні натовські зразки, включаючи 2023 рік випуску. Київ взагалі претендує на звання (в трійку точно входить) найбільш захищеного з повітря міста", – розповідає Олександр Кочетков.

За його словами, нам вдається збивати всі типи існуючих ракет і безпілотників. Про ворожі літаки не йдеться, уточнює він, оскільки ті не ризикують наближатися не те що до Києва, а навіть перетинати лінію фронту. Підлітають на 50-70 км до неї, скидають керовані авіаційні бомби (УАБ) або випускають ракети і повертають назад.

"Ми нічого не можемо зробити проти використання ворогом цих УАБ, оснащених крильцями. Росіяни скидають їх приблизно за 70 км від імовірної цілі. Не перетинаючи лінію фронту і не потрапляючи в зону дії нашої ППО. Практично безкарно. І ці бомби вагою від півтора до трьох тонн завдають жахливих руйнувань — як мирній інфраструктурі, так і фронтовим позиціям. Для цього нам потрібні сучасні літаки, оснащені сучасними ж ракетами з дальністю від 100 км і вище", — пояснює експерт.

За результатами роботи ППО ми періодично перевершуємо цифри, які вказує виробник, наголошує Олександр Кочетков.

Жоден виробник, пояснює він, не дає надійності вище 85% збиття всіх цілей. Причому це в полігонних умовах, коли нема реальної загрози, як у нашому випадку.

"У нас же показник збивання періодично зашкалює за 90%. Тобто ми вичавлюємо з натовської техніки навіть більше, аніж передбачали її розробники", — зазначає аналітик.

До безперечного успіху, на його думку, можна віднести те, що пішов рух за програмою FrankenSAMінтеграція пускових установок, радіолокаційних систем радянського зразка під західні ракети. Не найновіші, але відповідні для використання нашими системами.

"Ще один успіх — отримання Україною новітніх засобів, як та ж Skynex (35-мм зенітна самохідна комп’ютеризована установка, розроблена і вироблена німецькою компанією Rheinmetall) для боротьби з безпілотниками. Це унікальна система. Вона не обов’язково вражає ціль шляхом влучення. Достатньо, щоб її снаряд пролетів поруч — і він автоматично вибухає, знищуючи ціль", — розповідає Олександр Кочетков.

До проблем він відносить те, що наша ППО/ПРО базується на радянській або західній техніці.

"А як же свої, українські? За майже два роки повномасштабної війни та майже десять років з початку гібридної ми нічого не зробили. Були якісь розробки, проекти. Але жодних практичних кроків. Ми орієнтуємось на західні зразки. А їх нам давати і не хочуть", – констатує експерт.

Про літаки та дрони

Щодо бойових літаків – шансів виробляти їх у нас не було і нема, зазначає Олександр Кочетков.

"Коли в українському небі з’являться західні винищувачі – незрозуміло. Розмов багато, анонсів теж. Не більше. Утім, навіть ті кількості, які заявляються (десятки, а не сотні), принципово ситуацію на фронті не змінять. Але посилять ППО/ПРО. Адже ті ж американські F-16 або шведські Gripen здатні перехоплювати всі типи крилатих ракет, у тому числі Х-22, яку дуже важко збивати наземними комплексами.

Але вона легко перехоплюється із допомогою літаків. За нею тягнеться колосальний шлейф розжарених газів. І будь-яка теплова головка вільно засікає це. А західні винищувачі-перехоплювачі здатні рухатися миттєво. І зможуть ефективно перехоплювати ці крилаті ракети", – розповідає аналітик.

У ситуації з дронами, знову ж таки, багато анонсів, зазначає Олександр Кочетков. Ми нібито запускаємо щось у серійне виробництво тощо. Але з масовістю поки проблеми.

"У нас, дійсно, чимало непоганих розробок. Як дронів ближнього радіусу дії, так і далекого (1000 і більше кілометрів, дрони літакового типу). Але, на жаль, надзвичайно погано з уніфікацією та серійним випуском. Наші керівники оборонного відомства з гордістю заявляють, що у нас 200 фірм працюють над виробництвом безпілотників.

Але, по-перше, це забагато. А по-друге, ці дві сотні фірм працюють не над 200 типами безпілотників, а на 20 типами схожих між собою. Це розпорошує зусилля. Тоді як стандартизація дозволяє налагодити випуск великої серії", – наголошує експерт.

А події на фронті демонструють, наскільки важливою є масовість.

"На жаль, за масовістю дронів росіяни почали нас перевершувати. У тому числі у FPV (дрони з камерою), включаючи моделі з тепловізорами для нічного використання. Ми цю тему запустили! Ворог її, на жаль, перехопив — і випускає тепер більше, аніж Україна. Набагато більше", – вважає Олександр Кочетков.

Україна, на думку експерта, починає програвати війну дронів. Хоча у РФ типів безпілотних апаратів значно менше, але вона випускає їх серійно, в три зміни.

"Загалом можна сказати, що у нас покращився захист неба із допомогою західних зразків техніки. Але значно менше у нас успіхів у повітряних атаках на противника. Анонсів багато, але масовості явно бракує", – резюмує Олександр Кочетков.