Економічний паспорт українця: чи дадуть дітям по 10 тисяч доларів

Читать на русском
Автор
1036
Президент України Володимир Зеленський Новина оновлена 03 грудня 2021, 08:36
Президент України Володимир Зеленський

Економісти розповіли, наскільки доцільною є ідея Володимира Зеленського нараховувати дітям до 18 років гроші за користування надрами України

Президент Володимир Зеленський знову повернувся до ідеї "економічного паспорта українця". "Паспорти" є рахунками для дітей українців, на яких накопичуватимуться кошти від сплати за використання надр.

"До 10 грудня вперше за всю історію я внесу законопроєкт щодо економічного паспорта українця. Відповідно до нього ці кошти – плата за використання наших надр – накопичуватимуться на персональних рахунках дітей громадян України. Після досягнення повноліття діти можуть використати ці накопичення для здобуття освіти або покупки власного житла", — зазначив Зеленський у ході свого щорічного послання 1 грудня.

Згідно з очікуваннями влади, діти з «економічними паспортами» після досягнення повноліття отримають по 10 тисяч доларів. Але наскільки реальною є ця сума, та й взагалі – чи реалізована ідея в цілому? Про це – у сьогоднішньому матеріалі "Телеграфа".

Популізм та божевілля

За словами президента, кошти на «економічному паспорті українця» з’являться завдяки ухваленому 30 листопада податковому закону №5600, який збільшує плату за використання природних ресурсів. Але експерти президентського оптимізму не поділяють і вважають паспорт неробочою ідеєю.

«Сама собою ініціатива економічного паспорта не така вже й погана витівка, якби не суттєве «але»: Україна – це не Саудівська Аравія, — каже експерт Українського інституту політики Данило Богатирьов. — Великих запасів нафти та газу ми не маємо, а рента на залізну руду навряд чи забезпечить заявлений президентом рівень у 10 тисяч доларів після досягнення 18 років. Мені вже зустрічалися підрахунки наших економістів, згідно з якими більш реальною є сума в 5-6 тис. грн на рік».

«Ця ідея просто божевільна, адже ми не Кувейт, не Катар і не Емірати, щоби «вичавити» такі суми з надр, — зазначив у розмові з «Телеграфом» економіст Сергій Фурса. — Потрібно розуміти: щоб покласти якісь гроші на нові рахунки, треба в когось ці гроші забрати. І, швидше за все, заберуть із місцевих бюджетів, що завдасть удару по децентралізації».

За словами експерта, потрібно дочекатися законопроєкту та подивитися, чи передбачено у ньому суттєве збільшення ренти. Якщо ні – це розмови ні про що.

На думку аналітика Олексія Куща, економічний паспорт українця – це чергова правильна ідея, яка пішла у неправильному напрямку.

«Останнім часом таке спостерігається досить часто, оскільки маємо справу з медійними політичними технологіями, — пояснює експерт. – За основу беруться найпопулярніші ідеї, які користуються підтримкою населення у різних країнах, причому нікого не хвилює, як це буде реалізовано у нас на практиці. Такий собі великий політичний симулятор: жодна ідея не реалізовується, але спікер весь час у тренді та на гребені хвилі. А те, що це не «хвиля», а «піна», здатні зрозуміти близько 5% населення країни».

Засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян зізнається: йому складно сприймати подібні обіцянки серйозно, особливо з огляду на те, що вони озвучуються лише тоді, коли президентові необхідно підвищити рейтинг.

«Зрозуміло, що головна мета цієї ініціативи – популістська: бажання продемонструвати турботу про народ властиве будь-якому політику, – каже експерт. — Але щоб стримати подібні обіцянки, спершу слід стимулювати економіку, яка за підсумками 2021-го так і не зможе відновитися від кризового 2020-го. І це в той час, коли без нових кредитних надходжень обслуговувати поточну заборгованість або зводити бюджет просто не виходить».

За словами Сарояна, все це змушує не лише з великим скепсисом ставитися до можливості втілення ініціативи, але й переживати за витрати коштів (зрозуміло, якщо вони таки накопичаться), на розв'язання актуальних проблем — виплату пенсій, боргів тощо.

Нам потрібний резервний фонд

По-хорошому нам слід створити спеціальний фонд, куди спрямовуватиметься частина доходів від продажу сировини, і витрачати ці гроші на розвиток актуальних і, найголовніше, нових напрямків, вважає Сергій Сароян. Тобто підтримувати компанії, які вже не функціонують, які мають лобістів в уряді, а, скажімо, стартапи, стимулюючи створення робочих місць.

Сьогодні Україні потрібно створювати свій національний резервний фонд, говорить і Олексій Кущ. Тим більше, що ми єдина сировинна країна у світі, яка такого фонду не має. На думку експерта, з огляду на те, що світова економіка розвивається за економічними циклами, такий фонд дозволив би накопичувати кошти, коли сировинні ціни знаходяться на піку, і витрачати їх на підтримку економіки та покриття дефіциту бюджету на точках спаду і, тим більше, що кризи відбувається різкий обвал світових цін на сировину

За підрахунками Куща, якби Україна створила такий фонд у 2005 році, сьогодні на ньому було б не менше 30 млрд доларів. Зрозуміло, що в цьому випадку ми не потрапили б у боргову залежність і переживали б кризи не коштом кредитів, а самотужки.

Але проблема в тому, що ідея національного резервного фонду не продається виборцям. Людям набагато приємніше та зрозуміліше почути, що їхні діти через 18 років отримають по 10 тис. доларів. А отримають насправді чи ні — вже не так важливо.

Говорячи про реалізацію ідеї «економічного паспорта», Олексій Кущ наголошує на двох основних помилках.

По-перше, каже експерт, тільки коштом ренти наповнити ці рахунки не вдасться. Створювати національні резервні фонди рентою можуть хіба що нафтові країни. В Україні ж невелика рента – близько 40 млрд грн на рік, тобто виходить по 1000 грн на людину. І навіть «чесна рента» на залізняк ситуацію не врятує, адже шляхом цього вдасться збільшити рентні платежі у 2-2,5 раза. Для того, щоб акумулювати пристойні суми, потрібно створювати систему експортних мит, коштом чого можна отримати близько 5 млрд доларів на рік.

По-друге, немає сенсу збирати гроші на рахунках десятки років. Сенс у тому, щоб вкладати гроші в розбудову економіки та позбавлятися сировинної залежності. Сировинні країни купують технології, розміщують у своїй країні виробництва — тобто готуються до того періоду, коли сировина буде не в ціні. Якщо говорити про Україну, то у нас ці гроші треба вкладати у переробну промисловість.

Як зберігатимемо?

Зберігання грошей десять-двадцять років на рахунках українських банків – досить смілива ідея. Чи вдасться вберегти кошти від розкрадання та інфляції? Відповідаючи на це питання, українські економісти були не надто оптимістичні.

Так, Данило Богатирьов нагадує: банківська система України не надто надійна, а економічна ситуація нестабільна. У цих умовах накопичення за програмою «економічного паспорта» або з’їсть інфляція, або вони взагалі зникнуть в ході чергового «банкопаду», тож реалізація цієї ініціативи є вкрай сумнівною.

Економіст Олександр Гаврутенко вважає, що зберегти гроші та захистити їх від інфляції допоможе диверсифікований інвестиційний фонд.

Сергій Фурса вважає, що оскільки такі кошти акумулюються на рахунках у держбанку, вкрадуть їх навряд чи. Інша справа – наскільки вони будуть захищені від інфляції. Теоретично гроші лежатимуть на депозиті, ставки за яким повинні перекривати інфляцію, але практично це спрацьовує як завжди.

Експерти нагадують: будь-яка валюта з часом знецінюється і навіть «оплот американської економіки» не можна назвати бездоганним. За словами керівника відділу аналітики групи компаній Forex Club Андрія Шевчишина, середній рівень інфляції у США, на який орієнтується ФРС, становить 2% на рік. Щоправда, зараз саме той рідкісний випадок, коли інфляція в США перебуває на максимальних за 30 років рівнях — 6%.

«Якщо взяти за основу 2% річної інфляції, то купівельна спроможність сьогоднішніх 10 тис. доларів за поточні ціни через 15 років складе близько 7,4 тис. доларів, через 20 років – 6,7 тис. доларів, — підрахував Андрій Шевчишин. – Якщо протягом 20 років середня інфляція в США буде на рівні 5%, то купівельна спроможність сьогоднішніх 10 тис. доларів буде менш як 3,6 тис. доларів».

А що із моральним боком питання?

Якщо з фінансовою та технічною стороною все більш-менш зрозуміло, то моральний бік ідеї економічного паспорта українця викликає питання.

«Питання про соціальну справедливість надсилає нас до Конституції України, де зазначено, що надра країни належать усьому народу, — нагадує Олександр Гаврутенко. – Можна говорити про те, що народ в особі своїх обранців приймає рішення саме таким чином розпорядитись частиною доходів від видобутку корисних копалин. Але чи справедливо це щодо дітей, народжених до 2019 року, яким, судячи з першого драфту ідеї, такі рахунки не відкриватимуться? Наскільки доцільно продовжувати множити ці відмінності та створювати комусь преференції замість того, щоб будувати країну рівних можливостей з високою якістю соціальних послуг для всіх?».

Крім того, експерт наголошує на досить дивному використанні назви «економічний паспорт».

«Ще Конфуцій застерігав від неправильного використання слів та термінів, оскільки це призводить до багатьох проблем, — каже Гаврутенко. — Якщо називати рахунки дітей із накопиченням надходжень від розробки надр «економічним паспортом», то чим тоді є його трудова книжка чи, скажімо, резюме чи виписка податкових платежів? На мою думку, все це набагато більше підходить під визначення паспорта як ідентифікатора особистості в економічній сфері. Але так вже у нас заведено — давати гучні та недоречні назви всьому, що додає рейтингу».