Роботи стало більше, але інфляція зростає - чого чекати від економіки в найближчі місяці

У своєму щомісячному макроекономічному та монетарному огляді Нацбанк здивував трендом на пожвавлення економічної активності у вересні. Внаслідок цього навіть зріс попит на робочу силу та кількість вакансій. Фінрегулятор пов’язує це з сезонністю та частковим відновленням логістичних ланцюжків – працюючим "зерновим коридором" в Чорному морі.

Водночас сповільнюється світова економіка, продовжує зростати споживча інфляція в Україні, зріс дефіцит бюджету, який компенсується коштом міжнародної допомоги та друком грошей. Вартість гривневих ресурсів (облігацій та кредитів) продовжує зростати.

Світова економіка сповільнюється

У світі посилюється інфляція. Основною причиною, як і раніше, виступають високі ціни на енергоносії. Хоч в останній місяць вони трохи опустились через скорочення виробництва та падіння попиту.

Інфляція сповільнилась у США, але залишається високою у Туреччині та Єврозоні. Додатковими чинниками сповільнення розвитку світової економіки стало порушення глобальних ланцюгів постачання та низький рівень ділової довіри в умовах погіршення геополітичної ситуації.

Центральні банки розвинутих країн підвищують ключову ставку (вартість грошей). В США вона складає 3,25%, в Європі – 2,5%, у Великобританії – 2,25%, що є максимальним значенням з 2008 року. Нагадаємо, в Україні ключова ставка (у нас вона називається облікова ставка НБУ) з травня складає 25%.

Ресурси, якими торгує Україна

Щодо вартості сировини, які важливі для зовнішньоторгового сальдо України, тут ситуація різна. З одного боку ціни на енергоносії, які ми імпортуємо, трохи впали через низький попит. Це в першу чергу стосується нафтопродуктів та природного газу. Втім їх вартість все одно залишається високою.

До війни основну валютну виручку Україна отримувала від експорту агропродукції, залізної руди та металів. Ціни на зерно зростають на тлі глобальної продовольчої кризи. Вона виникла в результаті нападу рф на Україну, після обмеження поставок зерна з України та рф, а також добрив з рф та білорусі. Втім, українське зерно продається зі значним дисконтом.

Ціни на залізну руду та сталь, навпаки, падають через сповільнення виробництва в Європі та Китаї. Це погано для української металургії, яка і так втратила 40% виробництва сталі в зруйнованому росіянами Маріуполі.

Інфляція

Інфляція в Україні продовжила зростання через збільшення монетарної маси Нацбанком. Простими словами – через продовження друку грошей.

У вересні інфляція склала 24,4%. В серпні вона складала 23,8%. Пришвидшення зумовлювалося наслідками війни росії проти України. Це порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, скорочення пропозиції товарів та послуг, збільшення виробничих витрат бізнесу. Інфляційні очікування надалі погіршуються.

Між тим, зростання цін стримують фіксація тарифів на комунальні послуги, часткове налагодження ланцюгів постачання.

"Інфляція залишається висхідною, але контрольованою. І що важливо, за підсумками 9 місяців вона є трохи кращою за останні очікування НБУ. Це дає обережний оптимізм, що за підсумками року споживча інфляція втримається у межах до 30%", — написав голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев.

Споживчі ціни продовжили ріст через зростання собівартості виробництва та коригування офіційного валютного курсу в липні до 36,7 грн/дол. Швидше дорожчали окремі продукти харчування на тлі зростання витрат на їх виробництво і постачання. Це більшість оброблених продуктів, які виробляються в Україні.

Через обмежену пропозицію дорожчали м’ясні продукти. Через зростання вартості імпорту росли ціни на рис, цитрусові, банани. Через сезонність та втрати від війни сильно подорожчали курячі яйця.

Економічна активність пожвавилась

Дослідження малого та середнього бізнесу (МСБ), проведене Advanter у вересні, показало найнижчу з початку повномасштабної війни кількість зупинених бізнесів – 11%. Водночас частка тих, хто наростив виробництво, зросла до 8%.

Основними проблемами бізнесу залишаються зростання виробничих витрат і логістика. Водночас зменшилися оцінки браку палива та робочої сили.

Про це свідчать і інші індикатори: поліпшились очікування ділової активності, збільшилась кількість проданих залізничних квитків, збільшилась кількість реєстрації фізосіб-підприємців (ФОП).

Значну підтримку економічній активності надають сільськогосподарчі роботи. Хоча обсяги врожаю цього року на 45% нижчі, ніж торік через зменшення площі посівів.

Очікується зниження пропозиції цибулі та сезонних фруктів через дощову погоду, дефіцит тепличної продукції через холоди та дефіцит низки овочів через брак овочесховищ.

Натомість прогнозується, що урожай гречки та картоплі буде достатнім для забезпечення внутрішніх потреб.

У тваринництві триває пожвавлення активності на тлі надлишку кормів. Окремі підприємства нарощують поголів’я свиней, пасічники очікують високий врожай меду.

Завдяки роботі зернового коридору пожвавлюється виробництво соняшникової олії. Частині виробників харчової промисловості вдалося переорієнтуватися на експорт та наростити обсяги виробництва.

Активізація газовидобутку, яка стала можливою після деокупації Харківщини у вересні, підтримує машинобудування. Проведення посівної стимулює хімічну промисловість. Нагадаємо, що основною сировиною для виробництва азотних добрив є природний газ.

До ракетних ударів 10 жовтня спостерігалось нарощування експорту електроенергії в Європу, що давало Україні більше 100 млн євро валютної виручки щомісяця. Втім ракетні удари окупантів по об’єктах енергетики на початку тижня призвели до зупинки експорту.

Нацбанк зазначає що всі ці позитивні фактори носять переважно сезонний характер.

Ринок праці

Сезонне пожвавлення економіки активізувало попит на робочу силу. Аналіз сайтів в сфері зайнятості (work.ua, robota.ua OLX Робота) показав, що зростання кількості резюме сповільнилось, в той час як збільшення вакансій продовжувалось. У вересні кількість вакансій зросла до 54% від довоєнного періоду. Найбільше пропозицій у Києві та Львові.

Рівень безробіття при цьому залишається високим. Частка непрацевлаштованих за опитуваннями Gradus, залишається практично без змін із травня – близько 34% опитаних. Помірно зростає кількість працюючих за рахунок тих, хто мав роботу, але не працював. Однак частка тих, хто втратив роботу з моменту повномасштабного вторгнення, залишається незмінною – близько 30% незайнятих із травня до вересня.

За опитуванням ЄБА, більшість підприємств (53%) планує залишити кількість працівників без змін у 2023 році. Але планів на скорочення персоналу (28%) більше, ніж на збільшення (19%).

Однією з перспективних галузей в Україні залишається IT-сектор. Там кількість вакансій зростає швидше, ніж в інших галузях.

"Більшість адаптувались до повномасштабної війни, забезпечили комфортні умови праці, знайшли нові контракти. Але ми бачимо велику перспективу для галузі, й одна із задач Мінцифри — стимулювати появу спеціалістів. Цілком спокійно ми можемо мати не 300, а 500 тисяч ІТ-спеціалістів. Робочих місць буде достатньо", — казав в інтерв’ю Телеграфу міністр цифрової політики Михайло Федоров.

Очевидним також є той факт, що більшість українців стали біднішими під час війни. Станом на серпень 2022 року 70% українців заявили, що фінансово постраждали через повномасштабну війну рф проти України, за опитуванням КМІС.

Також на економіку тисне підвищена міграція населення. Як всередині країни, так і за кордон.

За даними ООН, станом на 30 вересня з України виїхало 13,4 млн осіб. Повернулося – 6,3 млн. Частина цього руху мала маятниковий характер – дехто повертався в Україну провідати родичів, узяти речі, оформити документи, тощо. Наразі за межами України статус тимчасового захисту отримали 4,2 млн осіб. Лише 13% з них збираються повернутися в Україну протягом наступних трьох місяців.

За даними Міжнародної організації міграції (МОМ), кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) становить майже 7 млн станом на кінець серпня. З них станом на 18 вересня зареєстровано як ВПО 3,2 млн осіб.

Дефіцит бюджету

У вересні дефіцит державного бюджету різко зріз, що є типовим для цього місяця. Проте цього року обсяг дефіциту був значно більшим, ніж у довоєнні часи, через суттєве нарощення видатків. У січні – вересні від'ємне сальдо сягнуло 493 млрд грн.

Основними джерелами фінансування дефіциту були міжнародна підтримка (зокрема за рахунок накопичених ресурсів в іноземній валюті в попередньому місяці) та викуп облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) Нацбанком. Це, по суті, є емісією грошей. Обсяг емісії утримувався в анонсованих обсягах – 30 млрд грн на місяць. При цьому ринковий попит на ОВДП залишається низьким через їх низьку дохідність.

Доходи бюджету, без урахування грантів, зросли рік до року у вересні. Значною мірою це зумовлено ситуативним чинником – незначним відшкодуванням ПДВ (1,6 млрд грн порівняно з 9,5 млрд грн у серпні).

Видатки держбюджету перевищують минулорічні обсяги більш ніж удвічі, попри певне сповільнення темпів зростання у вересні. Такий значний приріст видатків пов’язаний з витратами на оборону (насамперед на грошові виплати військовим). Також, вірогідно, збільшилися капітальні видатки, що зумовлено відновленням інфраструктури на деокупованих територіях.

Фінансовий сектор

Що стосується зовнішньої торгівлі, негативне торгове сальдо країни дещо скоротилось у серпні за рахунок "зернового коридору". Але все одно залишається вищим за довоєнний показник. Через розблоковані порти в серпні вдалось експортувати майже 1,5 млн тонн продовольства. Водночас імпорт залишається незмінним.

Імпорт енергоносіїв навіть дещо зменшився порівняно з попередніми місяцями з огляду на практично відсутній імпорт газу та зменшення закупівель нафтопродуктів в умовах насичення внутрішнього ринку.

З початку війни Україна отримала майже $20 млрд фінансової допомоги у вигляді як грантів, так і позик. Проте фінансовий сектор продовжує знаходитись у кризі через високу вартість грошей. Нацбанк жаліється на низькі ставки по ОВДП та по депозитах, що не стимулює залучення гривневих активів державою та банками.

Через це зберігається високий попит на валюту в якості інструменту заощадження. Агресивні заяви та терористичні дії рф на тлі збереження дефіциту готівкової іноземної валюти призвели до ситуативного зростання попиту на готівковому валютному ринку. Це зумовило збільшення обсягу валютних інтервенцій у вересні зі сторони Нацбанку.