Бізнес схиляють до закупки дорогої імпортної електрики: навіщо це роблять і що відбувається на ринку

Уряд ультимативно вимагає від бізнесу закуповувати імпортну електроенергію

Минулої п’ятниці в уряді відбулась закрита нарада за участю найбільших промислових груп України. Їхні представники отримали попередження про те, що у разі відмови від закупівлі імпортної електроенергії підприємства будуть відключати в аварійному порядку.

Ресторатор став єдиним учасником наради, який позитивно оцінив ініціативу уряду

Про деталі наради відомо небагато, оскільки представники бізнесу побоюються давати публічні коментарі, щоб не потрапити під хвилю відключень в першу чергу. Відомо лише, що промисловці категорично відмовились приймати урядовий ультиматум, оскільки ціна імпортної електроенергії перевищує внутрішні ціни в середньому удвічі. З невідомих причин на нараді був присутній представник галузевого об’єднання рестораторів, хоча ця галузь не є великим споживачем електроенергії. Ресторатор став єдиним учасником наради, який позитивно оцінив ініціативу уряду. Вочевидь, рентабельність ресторанів дозволятиме сплачувати за струм із-за кордону.

Протягом січня на українському енергоринку склалася парадоксальна ситуація. Кілька компаній, зокрема державна ЕКУ, приватні ЕРУ та "Нексттрейд", а також "ДТЕК Трейдінг" Ріната Ахметова, оголосили про початок імпорту електроенергії. Але при цьому вони уникають оприлюднення інформації про те, хто її в них купує. Навіть металургійні комбінати групи "Метінвест" не почали купувати імпортну електроенергію, хоча мають єдиного акціонера з "ДТЕК Трейдінг". Відтак, у січні попри значний дефіцит генерації в енергосистемі України імпорт не перевищив 2% споживання.

"Єдиний сектор економіки, для якого купівля імпортної електроенергії має сенс, — середній бізнес, який активно користується бензиновими та дизельними генераторами", — пояснює директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. На його думку, великий промисловий бізнес погодиться платити за імпортну електроенергію лише під загрозою повної зупинки та втрати виробництва.

Великі споживачі електроенергії відповіли, чи цікавий їм імпортний ресурс

В рамках проєкту #БізнесТелеграф ми опитали кілька великих споживачів електроенергії, чи цікавий їм імпортний ресурс.

На "Арселор Міттал Кривий Ріг" відмовились від коментарів, посилаючись на "питання безпеки підприємства".

В Group DF Дмитра Фірташа (найбільші споживачі електроенергії — черкаський "Азот" та "Рівнеазот") повідомили, що не купують закордонну електрику, бо мають стабільного постачальника на внутрішньому ринку за кращою ціною. "У компанії є власний постачальник газу та електроенергії. Він дуже часто пропонує нам оптимальну вартість електроенергії. І це важливо, бо у собівартості міндобрив, які ми виробляємо, частка електрики складає 10%", — розказує керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов. Також, за його словами, до 40% енергоресурсу, потрібного заводам, вони виробляють самостійно. "Ми ефективно співпрацюємо з меріями та енергокомпаніями – допомагаємо відновлювати енергетичну інфраструктуру. Тому домовились споживати електрику збалансовано, щоб не нашкодити населенню, яке в пріоритеті у місцевої влади", — запевняють в компанії.

В "Черкасиобленерго" нам повідомили, що місцевий "Азот" Фірташа перемикають з однієї лінії на іншу під час відключень, тому підприємство не відчуває перебоїв з електрикою.

В компанії "Хлібні інвестиції", яка керує всеукраїнською мережею хлібозаводів, нам розповіли, що підприємства не вимикають, бо вони належать до критичної інфраструктури. А якщо виникають аварійні відключення, залучають генератори. Закупівлю дорогої імпортної електроенергії не розглядають.

Небажання промисловців укладати угоди з компаніями — імпортерами електроенергії аргументоване простим порівнянням цін. За даними порталу Energy Charts, імпорт електрики зі Словаччини в Україну 25 січня здійснювався за ціною 139-225 євро за МВт. У перерахунку це 9-15,5 грн за кВт. Консалтингова компанія ExPro протягом січня оголошувала пропозицію придбати імпортну електрику від неназваної компанії. Запропонована ціна — 12 грн за КВт з ПДВ. Умови постачання з 1 лютого — без відключень, окрім аварійних випадків.

Тим часом на внутрішньому ринку ціна електроенергії для комерційних споживачів становить 5-7 гривень за КВт. Бензинові та дизельні генератори дозволяють отримувати електроенергію за 20-50 гривень, не враховуючи витрати на сервіс та ремонт. При цьому генератори мають одну дуже суттєву перевагу: вмикає та вимикає їх сам споживач. Вочевидь саме тому сумарна потужність генераторів, ввезених в Україну, вже перевищила 2 тис. МВт.

Серйозною перевагою імпорту електроенергії могла б стати гарантія відсутності відключень, яку 12 січня анонсувала міністр економіки України Юлія Свириденко. Але вже за два тижні всім остаточно стало зрозуміло, що ця заява не була попередньо узгоджена з самими енергетиками.

Василь Гончарук, заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів, каже, що в умовах воєнного стану такі гарантії з боку уряду просто технічно неможливі: "Навіть якщо фізично електроенергія буде куплена і транспортована до західного кордону України, її треба транспортувати до енергодефіцитних регіонів. Потрібно розуміти, що мережа працює в аварійному режимі, енергетики постійно лагодять пошкоджені об’єкти. А для того, щоб робити перемикання у ручному режимі (щоб відключити одних споживачів і заживити інших), потрібен ресурс", — каже експерт.

З кожним новим ракетним обстрілом дефіцит електроенергії в системі загострюється, і компенсувати його буде можливо лише паливними генераторами та імпортом. Розгублена заява міністра економіки з порожніми гарантіями щодо відключень, а також недавня закрита нарада в уряді з ультиматумами великим споживачам електроенергії вказує на те, що державні регулятори виявились не готовими до нинішньої ситуації і діють в авральному порядку.

Великі промислові групи дотепер забезпечували безперебійність поставок електроенергії на свої підприємства, не в останню чергу завдяки неформальним домовленостям на рівні Офісу президента, керівників областей та мерів. Тепер, коли бізнес наполегливо схиляють до закупівлі дорогого імпорту, ці домовленості, схоже, втрачають силу. Навіть ті промислові гіганти, які дотепер завдяки політичним зв’язкам акціонерів та топменеджерів почувались захищеними, тепер можуть дізнатися, що таке аварійні відключення.