Він хоче все більше: голова "Нафтогазу" запросив гігантську дотацію з держбюджету

НАК "Нафтогаз України" зробив заявку в уряд на рекордну дотацію з державного бюджету. Для компенсації збитків компанії команда Олексія Чернишова хоче отримати 327 мільярдів гривень. Це більше ніж витрати держави на медицину (206 млрд) та освіту (122 млрд) разом узяті. Причому якщо гроші для медиків та освітян в бюджеті-2023 вже закладені, то для задоволення апетитів Чернишова їх ще треба десь знайти.

Зараз фінплан НАКу перебуває на погодженні в Кабінеті міністрів. Категорично проти ініціативи Чернишова виступив Мінфін. У листі за підписом заступника міністра фінансів Дениса Улютіна ця позиція аргументується не тільки значним дефіцитом бюджету, а й сумнівними цифрами, якими маніпулює НАК для отримання якомога більшої дотації. Зокрема, не менш ніж вдвічі завищено ціни на імпортний газ (59,7 тис. грн за тис. куб. м). У 2,2 раза завищено і ціну газу "Укрнафти" (71,6 тис. грн за тис. куб. м), який продається через біржу. Фактично цей лист є звинуваченням керівника НАКу Олексія Чернишова у брехні, через які державі може бути неправомірно завдано додаткових збитків. Якщо інформація Улютіна підтвердиться, творчістю керівництва "Нафтогазу" мають зацікавитись правоохоронні органи.

Для задоволення рекордної заявки НАКу необхідно внести зміни до державного бюджету. Один з керівників податкового комітету Верховної Ради на умовах анонімності повідомив "БізнесТелеграфу", що шансів на підтримку парламентом дотації обсягом 327 мільярдів практично немає.

"Насамперед слід припинити "піз*інг" в "Нафтогазі", про який всі знають. Поки він триває, в умовах війни ніхто дотації для НАКу не підтримає", — сказав нардеп.

Інший депутат, з бюджетного комітету Ради, допустив, що парламент підтримає дотацію з державного бюджету лише на 76 млрд грн. Це сума, необхідна для покриття різниці між ринковою ціною та тарифом на газ для населення.

Наразі єдиною, хто в уряді підтримує заявку НАКу на рекордну дотацію, є міністр економіки Юлія Свириденко.

Звідки беруться збитки "Нафтогазу", днями яскраво проілюструвало повідомлення Агентства з розшуку та менеджменту активів. АРМА відзвітувало про доходи, які держава отримала від управління 71 АЗС арештованої мережі "Глуско". Ними управляє дочірня компанія НАКу "Нафтогаз Ойл Трейдинг". На кінець першого кварталу 2023 року вона перерахувала до держбюджету 378 тисяч гривень. Тобто 5,3 тис. грн від однієї АЗС. При цьому витрати НАКу на "збереження активу" цієї мережі, яка зараз працює під брендом під брендом "U.GO", склали 2,5 млн грн.

Опитані "БізнесТелеграфом" експерти вказують на необхідність перевірки фінансового стану НАК "Нафтогаз України" і підвищення ефективності компанії. В іншому разі постане питання щодо необхідності її подальшого існування.

"НАК — це компанія-банкрут, що може існувати виключно завдяки викачуванню останніх соків із державного бюджету, — вважає Володимир Омельченко, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. — Не потрібно під час війни це робити, краще подумати про її санацію, а гроші направити на відновлення об'єктів електроенергетики та на підтримку бідних людей. Для залучення інвестицій в галузь необхідно провести до 2026 р. повну лібералізацію ринку із ліквідацією перехресного субсидування та демонополізацією, а сам НАК "Нафтогаз України" має бути ліквідований, як зайва "прокладка" між виробниками та споживачами".

Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар прогнозує, що публічна дискусія щодо рекордної заявки НАКу на державну дотацію може завершитись підвищенням тарифів на газ для населення. "Нафтогаз" у його нинішньому становищі перетворився у серйозний фінансовий тягар. Зараз у компанії збитки і борги, — говорить експерт. — І тут треба говорити про підвищення цін і тарифів на природний газ. Це те, чого не хоче робити уряд, влада в Україні в цілому. І не безпідставно, тому що російська агресія продовжується, країна не стає багатшою, населення біднішає".

Можливий перегляд цін на газ для населення (новий тариф може скласти 11 грн за куб. м) — не менш болюче рішення для влади, ніж збільшення дефіциту бюджету для дотацій НАКу. Адже це може вплинути на політичні позиції керівництва держави. При призначенні Олексія Чернишова керівником "Нафтогазу" Офіс президента розраховував, що компанія самостійно розв’яже свої фінансові проблеми, зокрема, завдяки фінансовим потокам від переданих на її баланс облгазів. Але збитковість НАКу за період керівництва Чернишова, судячи з усього, лише зростає.