Поки влада піариться, "падальщики" вже готові ділити кошти: Костянтин Салій про відбудову України

Читать на русском
Автор
6842
Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій
Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій

Служби замовників у кожній будівельній фірмі намагаються отримати "відкати", і дотепер всіх це влаштовувало

Українські виробники будматеріалів опинилися в кризі, але очікують "великого" відновлення житла. Війна з росією знищила третину виробничих потужностей, а ті, що вціліли, завантажені на 20—30% від своїх можливостей через брак замовлень від великих споживачів. Окрім того, контрафакт і "відкати" з’їдають решту запасу міцності цього бізнесу.

За яких умов галузь вийде з кризи, "Телеграф" дізнався у президента Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтина Салія.

Про втрати

Як ви оцінюєте ситуацію з виробництвом будівельних матеріалів?

— Торік у нас було три кризи: фінансова, паливна, і криза будматеріалів, яку досі ніхто не вирішив. Нашу економіку чекає великий виклик.

Чим пояснюєте складнощі у секторі?

— Наразі зник титульний споживач. Це той, який купує не тисячі штук цегли, а мільйони. Для виробників будматеріалів він дуже вигідний, бо допомагає торгувати, зменшувати видатки. Наприклад, для будівництва об’єктів "Київміськбуду" потрібно 100 млн цегли марки 150 щороку. Це завантажує заводи на цілий рік. Вони закуповують матеріали, можуть взяти кредити і трішечки зайве продати на вільний ринок, можливо, зі знижками. Зараз великих замовлень нема, і наші заводи працюють на 20—30% від потужностей.

А скільки підприємств втрачено?

— Приблизно третина: кудись прилетіла ракета, хтось загинув, а в когось склади у прифронтовій зоні й товар не продається. Релокація, це, звісно, добре, але гранітний чи піщаний кар’єр не перенесеш. Харківський завод із виробництва плитки, який мав 4% ринку Британії, не може перевезти печі, склади. Та й куди? В чисте поле? До того ж у нас ніхто не скасовував законодавство, треба отримати дозволи на підключення електрики, водовідведення тощо. Це все не один рік, тому я казав — не вірте в релокацію!

Як стимулювати попит

Чи покращиться ситуація в галузі, коли Україна отримає кошти на відбудову?

— Ми очікуємо, що будемо активно включені у відбудову. Але маємо розуміти, що люди з усього світу, я таких називаю "падальщики", вже готові приєднатися до "розподілу коштів".

Тобто буде багато претендентів на ці кошти?

— Росіяни створили імідж України як корупційної держави, й нібито ми, як Буркіна-Фасо — виробнича пустеля. Тому ми боремося за те, щоб гроші працювали на українського виробника. Україна може бути економічно потужною державою. Ми можемо підняти виробництво на 300—400%, але при наявності покупця.

Зараз українцям як ніколи потрібні цемент, дошки…

— Фінансова та паливна кризи, які переживає країна, вплинули на цінову пропозицію, і зараз виходить так, що в магазинах ціна досягла своєї стелі. Те, що ви купували раніше за 100 гривень і планували знову купити, ви не купите за 1000 чи, навіть, за 600—700 грн. Ви скажете: "Я почекаю чи візьму щось вживане". Таким чином держава не отримує податки, виробник — прибутки.

Який вихід із цієї ситуації бачите?

— Потрібні дешеві кредити. Бачимо велику недооцінку гривні, держава не хоче кредитувати будівництво житла під 0,25—0,3%. Нацбанк має все зробити, щоб прокредитувати українців, які відновлюють чи будують помешкання.

Ви пропонуєте не чекати, коли надійдуть кошти від західних партнерів?

— Європейські та американські бізнесмени будуть ухвалювати рішення про входження на наш ринок тільки після перемоги. Мало хто поспішає страхувати ці ризики. Тому ми розуміємо — поки зараз активна фаза воєнних дій, то не будуть заходити компанії, крім виробників скла.

Гадаєте, завдяки дешевим кредитам українці повертатимуться додому?

— Це прив'яже людину до України. Вона на 30—40 років отримає великий потужний кредит в українській національній валюті. І це не буде кріпацтво часів феодалізму. Якщо у нас є своя валюта, то ці гроші варто надати під конкретні речі — будівництво, купівлю побутової техніки. Коли ми вступимо в Євросоюз і у нас буде євро, таке вікно можливостей зачиниться.

Вже є певні програми.

— Нам цілий рік обіцяють, що нададуть людям кошти на "єОселю", "єВідновлення". Звучить усе гучно, бентежно, та ми досі чекаємо, коли ці кошти надійдуть.

Про стосунки з владою

Державні органи якось сприяють відновленню?

— Наші чиновники наприкінці минулого року прийняли постанову, яка дає дозвіл ОТГ розбирати зруйновані будівлі та споруди без процедури землевідведення, а також без погоджень з екологами створювати майданчики, куди це все вивозитимуть на один рік для подальшого перероблення. Звісно, що ніхто нічого не переробляє, просто звалюють. Ще буде багато скандалів, бо люди повиїжджали, поки що не можуть повернутися, а місцеві органи ухвалили рішення цю будівлю знести.

Ви вважаєте, що влада мало робить для відбудови?

— Склалося таке враження, що українська влада — це стосується і народних депутатів, і представників Кабміну, і ОТГ — вважає, що воно якось само все розсмокчеться.

Ви так говорите, ніби у владі самоусунулися. Але ж скільки відбувається форумів, зустрічей…

— Я зараз буду говорити дуже обережно. Сумно спостерігати за деякими персонажами, які мають владні повноваження, але у них усе зводиться до того, щоб прийняти в кабінеті делегацію, зробити фото — пропіаритися, одним словом. І іноземці це вже розуміють.

Хто має вести перемовини з іноземцями?

— На цей час більше американці, але і європейці вже підтягуються і починають шукати саме лідерів спеціалізованих спілок, щоб отримати уявлення про внутрішню ситуацію. Вони ходять до вищих осіб, беруть участь у заходах, а потім у них настає момент — брак інформації. І вони звертаються до нас. На жаль, держава нас вважає конкурентами.

Про надії на західних донорів

Донори готові співпрацювати саме з українськими виробниками?

— Ми хочемо, щоб західні інвестори, меценати, прихильники України, якщо вирішать щось у нас будувати, знали, що у нас є Закон "Про локалізацію", і у нас є локальні виробники. Тож ми разом з іншими спілками просимо зробити Фонд підтримки українського виробника.

Тобто західним компаніям буде вигідно купувати наші будматеріали?

— Західні компанії, коли зайдуть до нас, мають намір платити високу зарплату, створювати нові робочі місця і зробити все, щоб продукція з України йшла на експорт. Бо в Європі підприємства не працюють на склад — є попит. Але ви чули колись, щоб наш Кабмін про це говорив? А Захід це проголошує.

Тоді потрібно знати запаси, потужності наших виробництв…

— Ми хочемо створити Державний фонд матеріальних ресурсів для відбудови. Це всього 25—30 людей штату. Але в Кабміні нам сказали, що вже є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Ми поки що не бачимо його роботи. Якось латентно воно працює з виробниками з метою отримання якихось підрядів. Чи є у них успіхи, вони також не розповідають. Ми не відчуваємо державної політики в цьому напрямі абсолютно.

Що ще пропонують західні партнери для швидкої відбудови?

— Захід говорить, що потрібно нашу відбудову переводити на практики Green Deal.Тобто привозити, наприклад, в Маріуполь спеціальні дробильні агрегати, які будуть перемелювати на пил частини розбитих об’єктів, додавати до них нові матеріали та знову застосовувати. Це ще й на 25—30% дешевше, аніж знову видобувати в кар'єрі та виробляти продукцію на заводі. Це ефективно і не буде виснажувати надра. А у нас усі власники кар'єрів вважають, що зараз піде золотий дощ, а не думають, що може просто не вистачити цих покладів, до того ж місця видобутку будуть перетворені на місячний пейзаж.

Про контрафакт і "відкати"

Які ще проблеми з відновленням житла відзначаєте?

— Величезних збитків виробникам будматеріалів завдають "відкати", але найбільший ворог — це служби замовників у кожній будівельній фірмі, які ще намагаються отримати "відкати" для себе. Вони вночі на об’єкти запускають контрафактні матеріали, яких було до 40% на ринку. Усі про це знали і мовчали, усіх це влаштовувало! У нас великий ворог — це виконроб, який крав і у нас — виробників, і у свого власника, і у народу.

Що пропонуєте для розв'язання цих проблем?

— Разом з комітетом Верховної Ради з питань будівництва ми починаємо розробляти містобудівний кодекс. Я хочу змусити проголосувати депутатів за те, щоб кожен будинок чи споруда мали вічний електронний депозитарій тих матеріалів і їхніх сертифікатів, які застосовували при будівництві, а також гарантійні строки їхньої служби. Тоді не було б ніякого контрафакту. Завдяки такому документу люди могли б протягом доби підрахувати реальні втрати. Ми хочемо поліпшити послуги, а не додати проблем приватним замовникам. Таким чином ми боремося за права споживачів.